Вікіпедія

Фрідріхсфельде

Фрідріхсфельде (нім. Friedrichsfelde, вимоваⓘ) — перший район у складі адміністративного округу Ліхтенберг в Берліні. На сході межує з округом Марцано-Хеллерсдорф.

Фрідріхсфельде
Загальна інформація
52°30′20″ пн. ш. 13°31′09″ сх. д. / 52.50580000002777581° пн. ш. 13.519200000027776554° сх. д. / 52.50580000002777581; 13.519200000027776554Координати: 52°30′20″ пн. ш. 13°31′09″ сх. д. / 52.50580000002777581° пн. ш. 13.519200000027776554° сх. д. / 52.50580000002777581; 13.519200000027776554
Країна  Німеччина
Адмінодиниця Ліхтенберґ[d]
Площа 5,55 квадратний кілометр
Населення 52 502 осіб (30 червня 2018)[1]
Карта
Мапа
CMNS: Фрідріхсфельде у Вікісховищі

Історія ред.

Фрідріхсфельде веде свою історію від села Розенфельде, вперше згаданої 2 квітня 1265 року[2] і заснованій, ймовірно, кілька десятиліть до цього за часів розселення на схід німецького населення Священної Римської імперії під управлінням маркграфів Бранденбурга Йоганна I і Оттона III[3]. У 1288 році була визначена межа між Розенфельде та Берліном[4], якому село була передано у 1319 році (за винятком тієї частини, що вже належала монастырю Шпандау[5]. Згідно Земельної книги Карла IV у 1375 році землями Розенфельде володів житель Берліна Рікі (нім. Ryke), нащадки якого зберігали їх у своїй власності ще три століття потому, поки в 1685 році новий власник Беньямін Раулє не побудував на них перший палац[6].

Після того, як Раулє потрапив у немилість, Розенфельде перейшло у власність курфюрста Фрідріха III і 25 січня 1699 року було перейменовано на його честь у Фрідріхсфельде[3]. Ще довго це передмістя Берліну було мало заселеним: так у 1801 році в ньому проживало всього 479 мешканців[7]. Лише поступово у зв'язку зі зростанням німецької столиці, її індустріалізацією і розвитком транспорту Фрідріхсфельде отримує справжній міський вид: 100 років потому, його населення складає вже 10 тис. людей, з'являється власна ж/д станція Friedrichsfelde Ost[8], а пізніше і метрополітен. Після реформи 1920 року Фрідріхсфельде офіційно відноситься до Ліхтенбергу і Великому Берліну[5], і лише через декілька років у ньому вперше в Німеччині методом промислового панельного домобудівництва побудований цілий житловий квартал[9]. Одна із самих похмурих сторінок історії району була відкрита в квітні 1940 року, коли під Фрідріхсфельде був організований робочий виховний табір (нім. Arbeitserziehungslager), умови утримання в якому мало відрізнялися від сумно відомих нацистських концтаборів і через який пройшли до 30 тисяч ув'язнених, а кожен десятий з них загинув[10]. По закінченні війни в одному з уцілілих будинків району розташовувалася перша радянська військова комендатура[2], а сам він опинився в межах Східного Берліна. У липні 1955 року на території Фрідріхсфельде був відкритий зоопарк, а в 1960-х роках з'явилися житлові мікрорайони, забудовані типовими для НДР висотними панельними будинками.

Транспорт ред.

На території Фрідріхсфельде представлені практично всі види міського громадського транспорту німецької столиці: від метрополітену зі станціями лінії U5 Friedrichsfelde і Tierpark, берлінської міської електрички (станція Friedrichsfelde-Ost ліній S3, 5, 7, 75) до трамвайних (M17, 27, 37) та автобусних (108, 192, 194, 296, 396, N5, N50) маршрутів. Крім того, тут розташовується одне з метродепо, що перебувають у віданні BVG.

Пам'ятки ред.

Головна визначна пам'ятка району — зоопарк Фрідріхсфельде, найбільший за площею (160 га) ландшафтний зоопарк Європи[11], що займає майже 30 % всієї території району. Безпосередньо до його входу примикає збудований у 1695 році палац Фрідріхсфельде[12], історія якого нерозривно пов'язана з життям багатьох відомих особистостей XVIII і XIX століть. Трохи на схід від нього до цих пір можна бачити платан, названий на честь господаря земельної ділянки платан Трескова (нім. Treskow-Platane), вік якого оцінюється в 350 років[13]. В історичному центрі району збереглися будівлі відновленої церкви Фрідріхсфельде і житлових будівель, деяким з яких вже більше 180 років[14]. Понад півтора століття з дня відкриття нараховує і невелике євангельське кладовищі Фрідріхсфельде[15]. В адміністративному комплексі неподалік розташовуються численні міські та окружні установи (як наприклад, статистичне управління Берліна-Бранденбурга та ін.), а на заході району — спортивний клуб SC Borussia 1920[16].

Відомі особистості ред.

 
Парадний зал палацу Фрідріхсфельде

До числа відомих людей, пов'язаних з Фрідріхсфельде, належать[3][6][17][18][19]:

  • Альбрехт Фрідріх Бранденбург-Шведтский — прусський принц і воєначальник (жив і помер у палаці Фрідріхсфельде)
  • Август Фердинанд Прусський — прусський принц і воєначальник (жив у палаці Фрідріхсфельде)
  • Людвіг Фрідріх Пруський — прусський принц, композитор і воєначальник (народився і жив у палаці Фрідріхсфельде)
  • Август Прусський — прусський принц і воєначальник (народився і жив у палаці Фрідріхсфельде)
  • Катерина Голштейн-Бекская — принцеса і придворна дама (жила і померла у палаці Фрідріхсфельде)
  • Луї Ніколя Даву — французький маршал (у палаці Фрідріхсфельде знаходилася його штаб-квартира)
  • Фрідріх Август I — король Саксонії (утримувався під арештом у палаці Фрідріхсфельде)
  • Хайнер Мюллер — німецький драматург і театральний режисер (жив у Фрідріхсфельде)
  • Генріх Дату — німецький зоолог (жив, працював і помер у Фрідріхсфельде).

Галерея ред.

  •  
    Платан Трескова
  •  
    Палац Фрідріхсфельде
  •  
    Старе кладовище Фрідріхсфельде
  •  
    Перші панельні будинки Німеччини (побудовані в 1926 році)
  •  
    Сільська церква Фрідріхсфельде
  •  
    В сірій будівлі праворуч розташовувалася перша радянська військова комендатура
  •  
    Станція метро Friedrichsfelde
  •  
    Зоопарк Фрідріхсфельде
  •  
    Панельні висотки у Фрідріхсфельде

Примітки ред.

  1. ↑ https://www.statistik-berlin-brandenburg.de/publikationen/stat_berichte/2018/SB_A01-05-00_2018h01_BE.pdf
  2. ↑ а б Zeitreise Friedrichsfelde (нім.). Bezirksamt Lichtenberg von Berlin. Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 1 жовтня 2020.
  3. ↑ а б в Die Geschichte vom Schloss Friedrichsfelde (нім.). Gemeinschaft der Förderer von Tierpark Berlin und Zoologischem Garten Berlin e.V. Архів оригіналу за 4 листопада 2020. Процитовано 1 жовтня 2020.
  4. ↑ Historisch-diplomatische Beiträge zur Geschichte der Stadt Berlin ( 1837 ) — С. 525 (нім.). Bayerische Staatsbibliothek.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  5. ↑ а б Ortsteil Berlin Friedrichsfelde im Bezirk Lichtenberg (нім.). kaupert media gmbh. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 1 жовтня 2020.
  6. ↑ а б Dirk Moldt. 750 Jahre Friedrichsfelde – Vom mittelalterlichen Dorf zum Großstadtviertel (нім.). Museum Lichtenberg. Архів оригіналу за 1 липня 2019. Процитовано 1 жовтня 2020.
  7. ↑ Lichtenbergs Ortsteile: Friedrichsfelde (нім.). Qontentum GmbH. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 1 жовтня 2020.
  8. ↑ Bernd Kuhlmann. Friedrichsfelde Ost (нім.). Mike Straschewski. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 1 жовтня 2020.
  9. ↑ Aus der Geschichte der „Platte“ – Teil 2/Lichtenberg (нім.). Gül Oswatitsch. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 1 жовтня 2020.
  10. ↑ Andrea Scheuring. Die dunkle Seite des Triftwegs (нім.). LichtenbergMarzahnPlus.de. Архів оригіналу за 23 вересня 2019. Процитовано 1 жовтня 2020.
  11. ↑ Über uns (нім.). Tierpark Berlin-Friedrichsfelde GmbH. Архів оригіналу за 31 серпня 2020. Процитовано 1 жовтня 2020.
  12. ↑ Tierpark Berlin (нім.). Das offizielle Hauptstadtportal. Архів оригіналу за 2 жовтня 2020. Процитовано 1 жовтня 2020.
  13. ↑ Die Treskow-Platane in Friedrichsfelde (нім.). Senatsverwaltung für Umwelt, Verkehr und Klimaschutz. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 1 жовтня 2020.
  14. ↑ Inspektorenwohnhaus (нім.). Landesdenkmalamt Berlin. Архів оригіналу за 12 квітня 2016. Процитовано 1 жовтня 2020.
  15. ↑ Alter Friedrichsfelder Friedhof (нім.). Evangelischer Friedhofsverband Berlin Süd-Ost. Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 1 жовтня 2020.
  16. ↑ Verein (нім.). SC Borussia 1920 Friedrichsfelde e.V. Архів оригіналу за 15 серпня 2018. Процитовано 9 грудня 2018.
  17. ↑ Nikolai E. Bersarin (нім.). gedenktafeln-in-berlin.de.[недоступне посилання]
  18. ↑ Heiner Müller (нім.). gedenktafeln-in-berlin.de. Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 1 жовтня 2020.
  19. ↑ Karin Stemmler. Adieu, Tierpark. Der letzte Nachfahre verabschiedet sich (нім.). Berliner Zeitung, 26.12.16.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фрідріхсфельде&oldid=35122584