Відкрити головне меню

Берлінський метрополітен (нім. U-Bahn Berlin) складає разом з Берлінською міською електричкою, трамваями і автобусами основу громадського транспорту столиці Німеччини.

Берлінський метрополітен
U-Bahn.svg
Oberbaumbrücke mit U-Bahn.jpg
Опис
Країна Німеччина Німеччина
Місто Flag of Berlin.svg Берлін
Дата відкриття 15 лютого 1902
Щоденний пасажиропотік 1,3 млн чол.
Річний пасажиропотік 457,9 млн чол.
Сайт bvg.de/index.php/en/index.html
Оператор Berliner Verkehrsbetriebed
Маршрутна мережа
Кількість ліній 10
Кількість станцій 173
Довжина мережі 145,5 км
Схема маршрутів

U-Bahn Berlin - Netzplan.png

CMNS: Берлінський метрополітен на Вікісховищі

Найстаріше в Німеччині берлінське метро було відкрито в 1902 році. У проектуванні берлінського метро брав активну участь Вернер фон Сіменс.

На 2009 рік мережа берлінського метро має 173 станції та 9 ліній (плюс окрему ділянку лінії U55, яка згодом має з'єднатися з основною лінією U5) довжиною 145,5 км[1]. Близько 80% колій знаходяться під землею. Кількість перевезених пасажирів становить близько 457,9 мільйонів пасажирів на рік. Поїзди метро за рік сумарно долають 130 мільйонів кілометрів. В системі використовується стандатна європейська ширина колії та живлення потягів від контактної рейки.

ЛініїРедагувати

Лінія Шлях Початок дії Довжина в км Станції Підземних.
U1 UhlandstraßeWarschauer Straße 1902 до 1926 8,81 км 13 5 станцій
U2 PankowRuhleben 1902 до 2000 20,72 км 29 21 станція
U3 NollendorfplatzKrumme Lanke 1913 до 1929 11,94 км 15 9 станцій
U4 NollendorfplatzInnsbrucker Platz 1910 2,86 км 5 5 станцій
U5 AlexanderplatzHönow 1930 до 1989 18,36 км 20 11 станцій
U55 Центральний вокзалBrandenburger Tor 2009 1,37 км 3 3 станції
U6 Alt-TegelAlt-Mariendorf 1923 до 1966 19,89 км 29 26 станцій
U7 Rathaus SpandauRudow 1924 до 1984 31,76 км 40 40 станцій
U8 WittenauHermannstraße 1927 до 1996 18,04 км 24 24 станцій
U9 Rathaus SteglitzOsloer Straße 1961 до 1976 12,52 км 18 18 станцій

Зараз Берлінське метро налічує 10 основних ліній з численними відгалуженнями довжиною 145,5 км зі 173 станціями. Найдовшою лінією є U7, її довжина становить 32 км. Вона ж є найдовшою повністю підземною лінією в Німеччині. Лінія U55 є найкоротшою, її довжина лише 1,5 км.

В годину пік поїзди ходять з трьох- або чотирихвилиннми перервами, решту часу кожні 5 чи 10 хвилин. Починаючи з 2003 року були введені нічні лінії (на всіх маршрутах, окрім U4) у ніч з п'ятниці на суботу і з суботи на неділю з 15-хвилинними інтервалами. В інші дні тижня за маршрутами метро ходять нічні автобуси, один раз на 15 хвилин.

 
Мережа ліній берлінського метро
.

ІсторіяРедагувати

 
Перша лінія метро в 1902 р.
 
Поїзд метро на Шлезішес Тор

Берлінський метрополітен є першим метрополітеном у Німеччині і одним із перших метрополітенів континентальної Європи. Його історія почалася 1880 року з пропозиції Вернера фон Сіменса побудувати в Берліні мережу міських поїздів, що пройде під землею і на естакадах. Після дискусій, що тривали до 1896 року, почалося будівництво Берлінського метро. Перша лінія була побудована повністю як надземна залізниця і проходила по естакадах. Вона була відкрита 15 лютого 1902 року і з'єднала між собою Штралауер Тор (нім. Stralauer Tor) і Зоологічний сад, із невеликим відгалуженням на Потсдамську площу. До кінця року залізниця була продовжена: до 14 серпня на схід до Варшавського мосту (нім. Warschauer Brücke) і до 14 грудня на захід до площі Ернста Рейтера (нім. Ernst-Reuter-Platz).

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. The Berlin metro (U-Bahn). Means of Transport & Routes. BVG. Процитовано 2008-04-02. 

ПосиланняРедагувати