Френ Єсенко
Френ Єсенко (14 березня 1875 — 14 липня 1932) — словенський ботанік і генетик рослин, який став відомим завдяки своїй роботі з гібридизації пшениці та жита.[1]
| Френ Єсенко | |
|---|---|
.jpg) | |
| Народився |
14 березня 1875 Шкоф'я-Лока, Словенія |
| Помер |
14 липня 1932 (у віці 57 років) Ljubljana, Kingdom of Yugoslavia |
| Країна |
.svg){kind=small} Королівство Югославія Австро-Угорщина |
| Діяльність | ботанік, генетик |
| Alma mater | University of Vienna |
| Заклад |
Загребський університет Люблянський університет |
| Війна | Перша світова війна |
 Френ Єсенко у Вікісховищі | |
Після відвідування середньої школи в Любляні вступив до Віденського університету і закінчив заклад у 1902 році. Під час навчання став наставником двох східних принців у Vienna's Teresianum college для хлопчиків, пізніше також працюючи в цій якості в графа Мервельтта у Відні, а також викладачем з 1913 року[2].
Під час перебування у Відні Єсенко розпочав кілька досліджень з питань гібридизації рослин під наглядом фон Чермака. Отримав родючі гібриди між різними сортами пшениці та жита за допомогою зворотного схрещування (backcrossing) і описав їх характеристики з посиланням на принципи Менделя. Він припустив, що знижена родючість гібридів була наслідком хромосомної несумісності, а також морфологічних відмінностей. Завдяки цьому він був одним із піонерів досліджень тритикале і міжродових гібридів загалом.[1][2]
Його робота була перервана Першою світовою війною, під час якої служив на Східному фронті, де був поранений і ув'язнений. Після війни повернувся на батьківщину, щоб стати викладачем у Загребському університеті (Хорватія), а з 1920 року— професором. У цей час працював над створенням ботанічного інституту в Любляні, а в 1921 році став першим професором ботаніки в недавно створеному Люблянському університеті. Також продовжив дослідження гібридів рослин і допоміг заснувати дослідну станцію в Бельтінці.[2]
Окрім генетики рослин, Єсенко був примітним як один із прихильників Національного парку Триглав, єдиного національного парку в Словенії сьогодні та одного з найдавніших у Європі. У 1924 році був заснований Альпійський природоохоронний парк, і Єсенко розмічав частину його кордонів зі своїми учнями. Раніше він проводив там літо, вивчаючи альпійську флору зі студентами та сприяючи постійному правовому захисту района, який був реалізований лише в 1981 році, набагато пізніше після смерті Єсенка. Влітку 1932 року потраптв у гірський завал на скелі Комарча (словен. Komarča). Зі зламаною спиною його перевезли до лікарні в Любляні, де він помер 14 липня.[1][2]
Нагорода, яку присуджує Біотехнічний факультет з 1972 року, названа на його честь (словен. Jesenkovo priznanje). Також його іменем названі вулиця в Любляні[2] і 3-х кілометрова Стежка Єсенка на пагорбі Рожник[en].[3]
Примітки ред.
- ↑ а б в Tanjšek, Anton & Kreft, Ivan (1996). Less known studies on Triticale in Central and Eastern Europe. У Guedes-Pinto (ред.). Triticale: Today and Tomorrow. Springer Science & Business Media. с. 83—88. doi:10.1007/978-94-009-0329-6_11. ISBN 9780792342120.
- ↑ а б в г д Adamič, France (1979). Stoletnica rojstva profesorja dr. Frana Jesenka (PDF). Zbornik za zgodovino naravoslovja in tehnike. 4: 245—250. Архів оригіналу (PDF) за 23 вересня 2015. Процитовано 9 квітня 2021.
- ↑ Ljubljana: Nature. EUParky. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 3 квітня 2015.
