Франц Ніссль (9 вересня 1860, Франкенталь — 11 серпня 1919, Мюнхен) — німецький невропатолог і психіатр XIX сторіччя.

Франц Нісль
нім. Franz Nissl
Portrait of Franz Nissl.jpg
Народився 9 вересня 1860(1860-09-09)
Франкенталь (Пфальц)
Помер 11 серпня 1919(1919-08-11) (58 років)
Мюнхен
Країна Flag of Germany (3-2 aspect ratio).svg Німеччина
Діяльність невролог, Нейронауковець, психіатр, викладач університету
Alma mater Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана
Галузь психіатрія
Заклад Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла
Ступінь професор Гейдельберзького університету
Вчителі Bernhard von Guddend і Алоїз Альцгеймер
Відомі учні Otto Ranked і Карл Ясперс
Членство Гайдельберзька академія наук і Гайдельберзька академія наук
Батько Georg Joseph Michael Theodor Nissld

CMNS: Франц Ніссль у Вікісховищі

Відомий своїм методом забарвлення нервових волокон (метод Ніссля), винайдений ним іще у студентські роки, та відкритою ним хроматофільною субстанцією в тілі та дендритах нейронів (субстанція Ніссля).

Здобув відомість вивченням мозкової речовини, будови нейронів, змін глії, елементів крові та кровоносних судин. Головна заслуга Ф. Ніссля — співвідношення фактів будови та морфологічних змін із нервовою та психіатричною патологією.

Ввів люмбальну пункцію спинного мозку, винайдену Генріхом Квінке, в широке застосування в неврології, за що отримав прізвисько «Великий пунктатор» (лат. Punctator Maximus).

Наприкінці XIX сторіччя був особистим лікарем баварського короля Оттона. З 1904 року — професор Гейдельберзького університету і завідувач кафедри. У роки Першої світової війни начальник великого військового шпиталю. З 1918 року працював у Мюнхені.

Найближчий друг та співавтор Алоїза Альцгеймера.

Франць Ніссль мав почуття гумору. Дуже любив сучасну йому музику.


ДжерелаРедагувати