Відкрити головне меню

Францішек Ксаверій Любомирський (пол. Franciszek Ksawery Lubomirski, 17471819) — голова польського роду Любомирських, з 1772 року — староста сецеховський, генерал Російської армії, князь.

Францішек Ксаверій Любомирський
Народився 1747
Сміла
Помер 1829
Поховання Вітебська область
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flaga Rzeczypospolitej Obojga Narodow ogolna.svg Річ Посполита
Діяльність офіцер
Посада Q66201292?
Військове звання генерал
Рід Любомирські
Батько Станіслав Любомирський
Мати Q28807190?
Брати, сестри  • Юзеф Любомирський, Michał Lubomirski[d] і Александер Любомирський
У шлюбі з Q28811997?, Q28812011? і Q28812016?
Діти Q11697302? і Aleksander Ignacy Lubomirski[d]
Szreniawa RGB kolor.jpg

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Син київського воєводи Станіслава Любомирського. У 1772 році отримав у спадок від свого батька Сецеховське староство Радомської губернії на річці Віслі. Власник величезних маєтків у південно-східній частині Київського воєводства, яке включало 9 міст, 179 сіл і понад 100 тисяч «душ». Проживав у своїй резиденції в місті Сміла. Місто за його сприяння в 1773 році отримало магдебурзьке право.

Після першого поділу Речі Посполитої у 1777 році, Ксаверій вступив на службу до теперішньої Російської Федерації та здобув чин генерал-лейтенанта. Пізніше, у 1781 році, став бригадиром, а два роки потому вже отримав звання «генерала-майора».

Сімейне життя Любомирських було спокійним та розміреним, але тільки з першою, коханою дружиною — Антонією Аделя Потоцькою — донькою київського воєводи Франциска Салезія[1]. Через декілька років після одруження в сім'ї Любомирських народилися дві доньки — Єлизавета та Клементина. За словами друзів, коли доньки подорослішали, у 1786, Ксаверій розлучився із Антонією та зустірів Теофілію Жевуську. Згодом від шлюбу із Теофілією народилися ще дві доньки — Амелія і Кароліна, та два сини — Костянтин і Євген. Але з нею він також розлучився. Третьою дружиною стала Марія Львівна Наришкіна (внучка і племінниця відповідно Кирила і Олексія Розумовських), від шлюбу з якою мав двох синів — Антонія і Олександра.

Від Франциска Ксаверія Любомирського походить старша лінія Любомирських, представники якої перебували, здебільшого, у російському підданстві.

Був похований у містечку Дубровна (Білорусь), де в 1809 році на його кошти було збудовано костел.[2]

ПриміткиРедагувати

  1. Potoccy (02) Архівовано 5 березень 2016 у Wayback Machine. (пол.)
  2. Emmanuel Rostworowski. Lubomirski Franciszek Ksawery h. Szreniawa (1747—1819)… S. 33.

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати