Франтішек Бегоунек
| Франтішек Бегоунек | |
|---|---|
 | |
| Народився |
27 жовтня 1898[1][2][3] або 28 жовтня 1898[4][5] Прага |
| Помер |
1 січня 1973[6][2][…] (74 роки) Карлові Вари |
| Поховання | Цвинтар Виноградиd[7] і Цвинтар Виноградиd[8] |
| Країна |
 Чехословаччина[3] Швеція[9] |
| Діяльність | фізик, мандрівник-дослідник, есперантист, педагог, письменник, викладач університету, рентгенолог, письменник наукової фантастики, педагог, фізик-ядерник, перекладач |
| Alma mater | Карлів університет і Науковий факультет Карлового універсиету Прагиd[10] |
| Галузь | фізик |
| Заклад | Чеський технічний університет |
| Членство | Національна академія деї Лінчеї |
| Нагороди |
  |
Франтішек Бегоунек (чеськ. František Běhounek; *27 жовтня 1898, Прага — †1 січня 1973, Карлові Вари) — чеський вчений-радіолог, фізик, член АН ЧССР (1960). Головні наукові дослідження присвячені ядерній фізиці, радіології та дозиметрії; також письменник-популяризатор науки.
БіографіяРедагувати
Франтішек Бегоунек навчався у Празькому та Паризькому університетах. У Парижі проходив навчання у лабораторії Марії Кюрі, зацікавився радіоактивністю.
1922 року повернувся з Парижа до Праги. За підтримкм М. Кюрі організував інститут радіології. Упродовж майже року займався науковою роботою на уранових копальнях у Яхімові. Досліджував електричне поле та радіоактивність атмосфери.
У 1926 році взяв участь в експедиції Руаля Амундсена до Північного полюсу на дирижаблі «Норвегія» (до полюса не літав, працював на Шпіцбергені).
У 1928 році брав участь у очолюваній У. Нобіле історичній експедиції на Північний полюс на дирижаблі «Італія».
У 1933—54 роках — на науковій роботі в інститутах Праги. Від 1954 року — професор Празького технологічного університету, а від 1956 року — завідувач відділу дозиметрії Інституту ядерної фізики АН ЧССР.
Бегоунек опублікував численні наукові праці і понад 25 книжок прози — повістей та оповідань, більшість з яких розрахована на читачів-підлітків з метою популяризації науки:
- Boj o zeměkouli (Прага, 1939);
- Svět nejmenších rozměrů (Прага, 1945);
- Případ profesora Hrona (Прага, 1947);
- Swansonova výprava (Прага, 1949);
- Tajemství polárního moře (Прага, 1942);
- Akce L (1956);
- Robinsoni vesmíru (1958);
- Tábor v lese (Прага, 1960);
- Kletba zlata, збірка оповідань (Прага, 1942);
- Fregata pluje kolem světa, пригодницька повість (Прага, 1969).
Див. такожРедагувати
- 3278 Бегоунек — астероїд, названий на честь вченого[11].
ПриміткиРедагувати
- ↑ Акти цивільного стану
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Evidence zájmových osob StB (EZO)
- ↑ а б Czech National Authority Database
- ↑ The Fine Art Archive — 2003.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek, Staatsbibliothek zu Berlin, Bayerische Staatsbibliothek et al. Record #125975937 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- ↑ BillionGraves — 2011.
- ↑ Prix D. Umělecké památky Prahy; Díl 6. Velká Praha M-Ž — Academia, 2017. — С. 891. — 1752 с. — (Umělecké památky) — ISBN 978-80-200-2469-5
- ↑ LIBRIS — 2012.
- ↑ Studenti pražských univerzit 1882–1945
- ↑ Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.
ПосиланняРедагувати
- Slovník českých spisovatelů., Praha: Libri. 2005. pp. 64–65. ISBN 80-7277-179-5 (чес.)
- Біографія Ф. Бегоунка на www.edu.delfa.net (рос.)