Франсуа Моріак
| Франсуа Моріак | ||||
|---|---|---|---|---|
| François Mauriac | ||||
.jpg) Франсуа Моріак в 1931 році | ||||
| Ім'я при народженні | фр. Charles François Mauriac[1] | |||
| Псевдонім | Forez[2] і François Sturel[2] | |||
| Народився |
11 жовтня 1885 Бордо | |||
| Помер |
1 вересня 1970 (84 роки) Париж | |||
| Поховання | Cimetière de Vémarsd | |||
| Громадянство |
 Франція | |||
| Діяльність | прозаїк, драматург, поет | |||
| Alma mater | Національна школа хартій, Sainte-Marie Grand Lebrund і Університет Бордо | |||
| Мова творів | французька | |||
| Роки активності | з 1906 | |||
| Жанр | роман, повість, оповідання, драма | |||
| Magnum opus | «Тереза Дескейру» | |||
| Членство | Французька академія[3] | |||
| Конфесія | католицтво | |||
| Брати, сестри | Pierre Mauriacd і Raymond Mauriacd | |||
| У шлюбі з | Jeanne Mauriacd | |||
| Діти | Клод Моріак, Luce Mauriacd, Claire Mauriacd і Jean Mauriacd | |||
| Автограф |
 | |||
| Нагороди |
| |||
| Премії |
 Нобелівська премія з літератури (1952) | |||
|
| ||||
 Франсуа Моріак у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Франсуа́ Моріа́к (фр. François Mauriac; 11 жовтня 1885, Бордо — 1 вересня 1970, Париж) — французький письменник, член Французької академії (1933); лауреат Нобелівської премії в галузі літератури (1952); нагороджений Великим хрестом ордена Почесного легіону (1958)[5].
БіографіяРедагувати
Народився 11 жовтня 1885 року в Бордо в родині багатих землевласників та комерсантів. Родина володіла садибою Малагар з великими виноградниками. Мати Франсуа Моріака зосталася вдовою з п'ятьма дітьми, коли Франсуа не виповнилося й двох років. Франсуа з дитинства шукав розради в релігії. В Бордо, з трьома братами та сестрою, Моіак прожив до двадцяти років.
1903 року він провалив іспит на ступінь ліценціата з філософії, наступного, 1904 року отримав ступінь з філології.
Потім він переїхав до Парижа, де вступив у Школу істориків-архівістів, та невдовзі покинув її, захопившись поезією. 1909 року опублікував першу збірку юнацьких поезій «Складені руки», 1911 року з'явилася і друга збірка «Прощавай, юносте».
Під час Першої світової війни Моріак був звільнений від призову до війська за станом здоров'я, але після тривалих клопотів він домігся, щоб його зарахували у загін Червоного хреста. Протягом війни служив санітаром у Франції та Греції, в Салоніках.
Під час Другої світової війни Моріак був учасником Руху Опору, під псевдонімом Форез опублікував збірку статей «Чорний зошит».
Помер Франсуа Моріак 1 вересня 1970 року в Парижі.
ВизнанняРедагувати
- 1926 — Гран-прі Французької академії за роман[6]
- 1933 — член Французької академії[6]
- 1952 — Нобелівська премія з літератури: «за глибоке духовне прозріння і художню силу, з якою він у своїх романах відобразив драму людського життя»[7]
- 1958 — Великий хрест ордена Почесного легіону[6]
ТвориРедагувати
Романи, повісті та оповіданняРедагувати
- 1913 -L'Enfant chargé de chaînes («Дитина в ланцюгах»)
- 1914 -La Robe prétexte («Патриціанська тога»)
- 1920 -La Chair et le Sang («Плоть і кров»)
- 1921 -Préséances
- 1922 -Le Baiser au lépreux («Поцілунок прокаженому»)
- 1923 -Le Fleuve de feu(«Вогняний потік»)
- 1923 -Génitrix(«Батьки»)
- 1923 -Le Mal («Зло»)
- 1925 -Le Désert de l'amour («Пустеля любові») (Гран-прі Французької академії за роман, 1926)
- 1927 -Thérèse Desqueyroux («Тереза Дескейру»)
- 1928 -Destins («Долі»)
- 1929 -Trois Récits («Три історії») Збірка оповідань: Coups de couteau, 1926;Un homme de lettres, 1926; Le Démon de la connaissance, 1928
- 1930 -Ce qui était perdu («Те, що втрачено»)
- 1932 -Le Nœud de vipères («Гадючник»)
- 1933 -Le Mystère Frontenac («Таємниця Фронтенак»)
- 1935 -La Fin de la nuit («Кінець ночі»)
- 1936 -Les Anges noirs («Чорні ангели»)
- 1938 -Plongées («Стрибки у воду») Збірка оповідань:Thérèse chez le docteur, 1933 («Тереза у лікаря»);Thérèse à l'hôtel, 1933 («Тереза в готелі»);Le Rang («Престиж»);Insomnie;Conte de Noël
- 1939 -Les Chemins de la mer («Дорога в нікуди»)
- 1941 -La Pharisienne («Фарисейка»)
- 1951 -Le Sagouin («Мавпочка») (Повість)
- 1952 -Galigaï («Галігай»)
- 1954 -L'Agneau («Агнець»)
- 1969 -Un adolescent d'autrefois(«Підліток минулих часів»)
- 1972 -Maltaverne («Мальтаверн») (Незавершений роман; опублікований посмертно.)
ПоезіяРедагувати
- 1909 -Les Mains jointes («Руки, складені для молитви»)
- 1911 -L'Adieu à l'Adolescence(«Прощання з отроцтвом»)
- 1925 -Orages(«Грози»)
- 1940 -Le Sang d'Atys («Кров Атіса»)
П'єсиРедагувати
- 1938 -Asmodée(«Асмодей»)
- 1945 -Les Mal-Aimés («Нелюбий»)
- 1948 -Passage du malin(«Лукавий попутав»)
- 1951 -Le Feu sur la terre(«Вогонь на землі»)
Українські перекладиРедагувати
- Франсуа Моріак «Гадючник. Дорога в нікуди (романи)» / Перекл. Анатоль Перепадя; — Київ: Дніпро, 1980. — 320 с.
- Моріак Франсуа. Ісусове життя /Пер. з фр. — Київ: Дух і літера, 2009. — 240 с. ISBN 978-966-378-099-3
ПриміткиРедагувати
- ↑ свідоцтво про народження
- ↑ а б Czech National Authority Database
- ↑ Académie française
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Шкляр, Шпиталь, Леонід Євдокимивич, Анатолій Григорович (2006). Під знаком Нобеля. Лауреати Нобелівської премії з літератури 1901-2006 (українська). Київ: Грамота. с. с. 172–175. ISBN 966-349-040-3.
- ↑ а б в Académie française, Les immortels: François Mauriac (1885—1970) [Архівовано 20 вересня 2008 у Wayback Machine.] (фр.)
- ↑ index.html The Nobel Foundation, The Nobel Prize in Literature 1952: François Mauriac (англ.)
ДжерелаРедагувати
- Галина Чернієнко. Франсуа Моріак // Моріак Ф. Ісусове життя / Пер. з фр. — Київ: Дух і літера, 2009. — С. 229—237.
ПосиланняРедагувати
- Моріак Франсуа // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 223. — ISBN 966-692-744-6.
- Літературний сайт, присвячений Франсуа Моріаку (фр.)
- Центр ім. Франсуа Моріака в Малагарі (Сен-Мексан, Жиронда) (фр.)