Відкрити головне меню

Клод Моріа́к (фр. Claude Mauriac; 25 квітня 1914 — 22 березня 1996) — французький письменник, сценарист, журналіст і літературознавець; старший син письменника Франсуа Моріака.

Клод Моріак
Claude Mauriac
Народився 25 квітня 1914(1914-04-25)
Париж
Помер 22 березня 1996(1996-03-22) (81 рік)
Париж
Поховання цвинтар Монпарнас
Громадянство Франція Франція
Діяльність письменник
Володіє мовами французька
Напрямок Новий роман
Батько Франсуа Моріак
Брати, сестри  • Luce Mauriac[d] і Jean Mauriac[d]
Нагороди
IMDb nm0561094

Зміст

БіографіяРедагувати

Старший син письменника Франсуа Моріака. Закінчив Сорбонну. Перші оповідання друкував у журналах «Маріанна» та «Фігаро». Під час Окупації (1940—1944) залишався в Парижі: працював у Селянській корпорації та підтримував зв'язки в літературних колах. З 1944 до 1949 року працював особистим секретарем Шарля де Голля (вважався лівим голлістом). Пізніше став кінокритиком, літературним критиком і критиком образотворчого мистецтва, співпрацював з газетою «Фігаро». 1951 року одружився з Марі Клод Мант, двоюрідною внучкою Марселя Пруста.

Автор кількох романів та есе, автор сценарію фільму «Тереза Декейру» за мотивами роману свого батька. Також написав дослідження, присвячені письменнику Марселю Прусту. Дружив з Мішелем Фуко та Жилем Дельозом.

З 12 років (почав 1925 року) й з деякими перервами до кінця життя вів щоденник.

Помер 22 березня 1996 року й похований на цвинтарі Монпарнас.

ТвориРедагувати

ЩоденникРедагувати

  • Le Temps immobile / Нерухомий час
    • Le Temps immobile 1, Grasset, 1974 ; Le Livre de poche, 1983
    • Le Temps immobile 2 (Les Espaces imaginaires), Grasset, 1975 ; Le Livre de Poche, 1985
    • Le Temps immobile 3 (Et comme l'espérance est violente), Grasset, 1976 ; Le Livre de Poche, 1986
    • Le Temps immobile 4 (La Terrasse de Malagar), Grasset, 1977 ; Le Livre de Poche, 1987
    • Le Temps immobile 5 (Aimer de Gaulle), Grasset, 1978 ; Le Livre de Poche, 1988
    • Le Temps immobile 6 (Le Rire des pères dans les yeux des enfants), Grasset, 1981 ; Le Livre de Poche, 1989
    • Le Temps immobile 7 (Signes, rencontres et rendez-vous), Grasset, 1983 ; Le Livre de Poche, 1990
    • Le Temps immobile 8 (Bergère ô tour Eiffel), Grasset, 1985 ; Le Livre de Poche, 1991
    • Le Temps immobile 9 (Mauriac et fils), Grasset, 1986 ; Le Livre de Poche, 1992
    • Le Temps immobile 10 (L'Oncle Marcel), Grasset, 1988 ; Le Livre de Poche, 1993
    • Conversations avec André Gide, Albin Michel, 1951 ; nouvelle édition revue et augmentée, 1990
    • Une amitié contrariée, Grasset, 1970
    • Une certaine rage, Robert Laffont, 1977
    • L'Éternité parfois, Pierre Belfond, 1978
    • Laurent Terzieff, Stock, 1980
    • Qui peut le dire ?, L'Âge d'Homme, 1985
  • Le Temps accompli
    • Le Temps accompli 1, Grasset, 1991
    • Le Temps accompli 2 (Histoire de ne pas oublier. Journal 1938), Grasset, 1992
    • Le Temps accompli 3 (Le Pont du secret), Grasset, 1993
    • Le Temps accompli 4 (Travaillez quand vous avez encore la lumière), posthume, Grasset, 1996

РоманиРедагувати

  • Le Dialogue intérieur
    • Toutes les femmes sont fatales, Albin Michel, 1957 ; Le Livre de Poche, 1971
    • Le Dîner en ville, Albin Michel, 1959 ; Le Livre de Poche, 1973 ; Folio, 1985 (Премія Медічі 1959)
    • La Marquise sortit à cinq heures, Albin Michel, 1961 ; Folio, 1984
    • L'Agrandissement, Albin Michel, 1963
  • Les Infiltrations de l'invisible
    • L'Oubli, Grasset, 1966
    • Le Bouddha s'est mis à trembler, Grasset, 1979
    • Un cœur tout neuf, Grasset, 1980
    • Radio Nuit, Grasset, 1982
    • Zabé, Gallimard, 1984 ; Folio, 1993
    • Trans-Amour-Étoiles, Grasset, 1989
    • Journal d'une ombre, Sables, 1992
  • sous le pseudonyme de Harriet Pergoline[1]
    • Le Fauteuil Rouge, Flammarion, 1990

ДраматургіяРедагувати

  • La Conversation, Grasset, 1964.
  • Théâtre (La Conversation ; Ici, maintenant ; Le Cirque ; Les Parisiens du dimanche ; Le Hun), Grasset, 1968

ЕсеРедагувати

  • Introduction à une mystique de l'enfer, Grasset, 1938
  • Jean Cocteau ou la Vérité du mensonge, Odette Lieutier, 1945
  • Aimer Balzac, La Table Ronde, 1945
  • La Trahison d'un clerc, La Table Ronde, 1945
  • Malraux ou le mal du héros, Grasset, 1946
  • André Breton, Éditions de Flore, 1949 ; Grasset, 1970 (Prix Sainte-Beuve 1949)
  • Marcel Proust par lui-même, Collections Microcosme «Écrivains de toujours», Le Seuil, 1953
  • Hommes et idées d'aujourd'hui, Albin Michel, 1953
  • L'Amour du cinéma, Albin Michel, 1954
  • Petite littérature du cinéma, Le Cerf, 1957
  • L'Alittérature contemporaine, Albin Michel, 1958 et 1969
  • De la littérature à l'alittérature, Grasset, 1969
  • Quand le temps était mobile, Bartillat, 2008

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати