Франсуа-Андре Венса́н (фр. François-André Vincent; 30 грудня 1746, Париж — 4 серпня 1816, Париж) — французький художник, син швейцарського художника, що влаштувався у Франції Франсуа Елі Венсана (17081790).

Франсуа-Андре Венсан
фр. François-André Vincent
Народження30 грудня 1746(1746-12-30)[1][2][…]
Париж, Королівство Франція
Смерть3 серпня 1816(1816-08-03)[1][2][…] (69 років)
 Париж, Франція
ПохованняПер-Лашез[4]
Країна Франція[5]
Жанрісторичний живопис і портретний живописd
НавчанняАкадемія Святого Луки[d] і Королівська академія живопису і скульптури
Діяльністьхудожник
Напрямокнеокласицизм
ВчительFrançois-Élie Vincentd і Joseph-Marie Viend
Відомі учніФрансуа Піко, Henri-François Riesenerd, Орас Верне і Antoine Dubostd
ПрацівникНаціональна вища школа красних мистецтв і Політехнічна школа
ЧленАкадемія красних мистецтв Франції і Академія наук, літератури та мистецтв Руанаd
ТвориQ17582497? і Portrait of a Mand
БатькоFrançois-Élie Vincentd
У шлюбі зАделаїда Лабіль-Жияр
Роботи в колекціїХудожній інститут Чикаго, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Національна галерея Канади, Музей Грунінгеd, Museum of the History of Franced, Національна вища школа красних мистецтв, Музей Галуста Гюльбенкяна, Рейксмузей, Музей августинців, Музей образотворчих мистецтв (Бордо), Musée des Beaux-Arts et d'Archéologie de Besançond, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Баварські державні колекції картин, Детройтський інститут мистецтв, Художній музей Сент-Луїса, Далласький музей мистецтв, Страсбурзький музей образотворчого мистецтва, Державна картинна галерея (Карлсруе), Версальський палац, Musée des Beaux-Arts de Caend, Музей образотворчих мистецтв (Марсель), Cantor Arts Center at Stanford Universityd, National Museum of Fine Arts of Algiersd, Musée national du château de Paud, Музей Фабра, Musée de Tesséd, музей Пікардіїd, Musée national du Château de Fontainebleaud, Museumslandschaft Hessen Kasseld, Musée Lorraind, Musée des Beaux-Arts d'Angersd, Музей Ґетті, Musea Brugged[6], Монреальський музей красних мистецтв, Musée de l'hôtel Sandelind і Ackland Art Museumd
Нагороди

CMNS: Франсуа-Андре Венсан у Вікісховищі

Життя та творчість

ред.

Першим його учителем малювання був батько, потім навчався у художника Жозефа-Марії В'єна. Після закінчення навчання поїхав до Італії, де в 1768 рік завоював Римська премія Римську премію. Повернувшись до Франції, удосконалював свою майстерність у Французька академія у 1771—1775 роках. У 1790 ріку Венсан став придворним художником короля Людовика XVI. Через два роки він — професор Королівської академії живопису і скульптури. У 1795 рік Венсан став співзасновником французької Академія образотворчих мистецтв (Франція) Академії образотворчих мистецтв]. Поряд з такими художниками, як Жак-Луї Давід і Жан-Оноре Фраґонар, Венсан належав до неокласицизм неокласичному напрямку в живописі.

У 17921796 ріках Венсан жив зі своєю давньою подругою, художницею Аделаїдою Лабіль-Жияр, в їхньому спільному будинку поблизу Парижа в департаменті Сіна і Марна. У травні 1793 року Аделаїда, після багатьох років бюрократичних перепон, нарешті розлучилася зі своїм колишнім чоловіком, фінансовим чиновником Ніколя Жияром, і в червні 1799 а вийшла заміж за Венсана. На старості він часто хворів, і тому ледве був здатний малювати.

Мав учнів, серед яких слід назвати таких, як П'єр-Ноласк Бержере, Шарль Тевенен, Поль Ландо, Ізабель Пенсон і Франсуа Жозеф Гейм.

Література

ред.
  • Thieme-Becker, Allgemeines Lexikon der bildenden Künstler von der Antike bis zur Gegenwart, Leipzig: Seemann, 1907—1950; Taschenbuchausgabe: München: DTV (1992) ISBN 3-423-05908-7

Галерея

ред.

Примітки

ред.