Флюоборит

Флюоборит (англ. fluoborite; нім. Fluoborit m) — мінерал, флуороборат магнію острівної будови.

Флюоборит
Загальні відомості
Статус IMA	чинний (успадкований, G)
Абревіатура	Fbo
Хімічна формула	Mg₃(BO₃)(F,OH)₃
Nickel-Strunz 10	6.AB.50
Ідентифікація
Сингонія	гексагональна сингонія
Колір риси	білий
Інші характеристики
Названо на честь	фтор, бор
Флюоборит у Вікісховищі

Етимологія та історія

Назва — від елементів флуору і бору (P.Geijer, 1926). Синоніми: ноцеран, ноцерин.

Загальний опис

Хімічна формула:

• 1. За Є. К. Лазаренком та «Fleischer's Glossary» (2004): Mg₃[(F, OH)₃BO₃].
• 2. За К.Фреєм: B₃[Mg₉(F, OH)₉O₉].

Містить (%): MgO — 66,17; B₂O₃ — 19,05; H₂O — 14,78.

Різновид — флуорфлюоборит.

Важливий промисловий мінерал бору.

Сингонія гексагональна. Дипірамідальний вид. Форми виділення: голчасті гексагональні призми та перисті, зірчасті і віялоподібні аґреґати. Густина 2,98-2,85. Тв. 3,5-3,75. Безбарвний до білого.

Поширення

Зустрічається відносно рідко. Вперше знайдений на родовищі Талґруван (Швеція) в контактово-метасоматичному магнетитовому покладі в асоціації з людвігітом та хондродитом. Крім того, виявлений у Стерлінґ-Гілл (Нью-Джерсі, США), Ноцера (Італія), Фінляндії, Беатрис-Майн (Малайзія).

Див. також

• Список мінералів

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Флюоборит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Флюоборит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.