Флюоро-апатит
Флюоро-апатит[6] — мінерал, флуорфосфат кальцію з групи апатиту. Назва — від грецьк. «апате» — обманювати (оскільки спершу був прийнятий за турмалін, берил, олівін тощо).
| Флюоро-апатит | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | затверджений, перейменований (Rn)[d][1][2] |
| IMA-номер | IMA2010 s.p. |
| Абревіатура | Fap[3] |
| Хімічна формула | Ca₅(PO₄)₃F |
| Nickel-Strunz 10 | 8.BN.05[4] |
| Dana 8 | 41.8.1.1 |
| Ідентифікація | |
| Колір риси | білий |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | апатити[5], фтор[5] |
 Флюоро-апатит у Вікісховищі | |
Опис
ред.Хімічна формула: Ca5[PO4]3F.
Сингонія гексагональна. Кристали від коротко-призматичних до подовжено-призматичних або таблитчастих, а також сферолітові, масивні, зернисті, землисті аґреґати та конкреції. Присутні орієнтовані включення рутилу та монациту. Густина 3,2. Тв. 5. Колір різний. Блиск скляний до масного. Флуоресціює або фосфоресціює.
Поширення
ред.Звичайний акцесорний мінерал магматичних порід. Зустрічається також в пегматитах, гідротермальних жилах, метасоматичних вапняково-силікатних або забруднених карбонатних породах. Основний компонент апатит-нефелінових руд і фосфоритів.
Різновиди
ред.Розрізняють:
- флуорапатит гідроксилистий (різновид флуорапатиту зі значним вмістом гідроксилу: F > OH " Cl);
- флуорапатит карбонатний, карбонатфлуорапатит або франколіт (Са5(РО4, СО3)3F),
- флуорапатит манґановий (флуорапатит, що містить до 11 % MnO),
- флуорапатит стронціїстий (флуорапатит зі шт. Монтана, США, який містить до 46,3 % СаО і 11,6 % SrO).
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- ↑ Pasero M., (not translated to fr), (not translated to fr) et al. Nomenclature of the apatite supergroup minerals (2010) // European Journal of Mineralogy — E. Schweizerbart, Elsevier Masson, 2010. — Vol. 22. — P. 163–179. — ISSN 0935-1221; 1617-4011
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ а б The IMA List of Minerals — Міжнародна мінералогічна асоціація.
- ↑ Г. Кульчицька, Д. Черниш, Л. Сєтая. Українська номенклатура мінералів / відп. ред. О. Пономаренко. — К. : Академперіодика, 2022. — С. 383. — ISBN 978-966-360-463-3.
Література
ред.- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Флуорапатит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Флуорапатит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.