Відкрити головне меню

Филимон Біленький

український громадський діяч, засновник Пласту в Калуші

Филимон (Теофіль) Біленький (4 грудня 1902, с. Камінна, тепер Перемишлянський район, Львівська область — пом. після 24 червня 1941, Станиславів?) — український громадський та освітній діяч, засновник «Пласту» (гетьманський скоб, скавтмастер) в Калуші. Член «УВО» та «Рідної школи», секретар філії «Просвіти» в Калуші.

Филимон Біленький
Псевдо Теофіль Біленький
Народився 4 грудня 1902(1902-12-04)
Камінна, Перемишлянський район, Львівська область, Україна
Помер 1941(1941)
Станіслав, Українська РСР, СРСР
Громадянство ЗУНР ЗУНР
Польща Польща
Flag of Ukraine.svg Українська держава (1941)
Національність українець
Діяльність громадський діяч
Alma mater Станиславівська українська гімназія
Львівський університет
Членство Пласт, Українська військова організація, Рідна школа і Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка
У шлюбі з Текля Манчук
Діти Богдан Біленький

ЖиттєписРедагувати

Филимон Біленький закінчив Станиславівську українську гімназію та філософський факультет Львівського університету. Працював у повітовому «Союзі кооператив» у Калуші. Працював вчителем української мови.

Пластун розвідник 16 куреня ім. Короля Данила, гурток «Голуб» у Станиславові. Був писарем, впорядником гуртка, інструктором у 35 курені ім. С. Тисовського в Калуші. Пластун скоб з 8 грудня 1924 року.

Филимон Біленький був референт організації Окружної Пластової Команди в Станиславові; 5 курінь УУСП «Довбушівці» (Станиславів), 1 курінь УУСП ім. Ф. Черника у Львові. Гетьманський скоб з 8 серпня 1926 року.

Зв'язковий 45 куреня ім. Святослава Завойовника в Павелчі, скавтмастер з 4 березня 1927 року.

З 1927 року секретар Верховної Пластової Команди.

Филимон Біленький автор першої пластової марки з нагоди 15-ліття УПУ випущеної в лютому 1927 року (на марці вказано 1926 рік)[1].

Двічі арештований поляками під час заборони Пласту (1930).

Під час першої совєтської окупації Галичини — вчитель української мови в Калуській середній школі.

Заарештований більшовиками 24 червня 1941 року за звинуваченням у членстві в ОУН та керівництві філією «Фронту Національного Єднання» Калуського повіту. Ймовірно, страчений у Станиславівській в'язниці під час масового знищення політичних в'язнів. Кримінальна справа після двох безрезультатних серій розшуків ув'язнених закрита 25 вересня 1964 року в зв'язку з вичерпанням строку давності.

ДжерелаРедагувати

  • Попадинець Д. 45-й курінь УПЮ-ів ім. Святослава Завойовника у Павелчі біля Станиславова // Пластовий шлях. — 1984. — Ч. 1. — С. 44— 47;
  • ЦДІАУЛ, ф. 389, оп. 1, спр. 162, арк. 76, 77, 81.
  • Дело № 61257 по обвинению Цукерберга Александра Вильгельмовича и других всего в количестве 9 человек по ст.ст. 54-2, 54-11 УК УССР // Архів СБУ в Івано-Франківській області.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати