Біленький Филимон
Филимон (Теофіль) Біленький (4 грудня 1902, м. Кам'янка-Струмилова[1], тепер Кам'янка-Бузька — пом. після 24 червня 1941, Станиславів?) — український громадський та освітній діяч, засновник «Пласту» (гетьманський скоб, скавтмастер) в Калуші. Член «УВО» та «Рідної школи», секретар філії «Просвіти» в Калуші.
Филимон Біленький | |
---|---|
Псевдо | Теофіль Біленький |
Народився | 4 грудня 1902 Кам'янка-Струмилова |
Помер | червень 1941 Станіслав, Українська РСР, СРСР |
Громадянство | ЗУНР Польща |
Національність | українець |
Діяльність | громадський діяч |
Alma mater | Станиславівська українська гімназія Львівський університет |
Членство | Пласт, Українська військова організація, Рідна школа і Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка |
Суспільний стан | інтелігенція |
Партія | Фронт національної єдності |
Конфесія | греко-католик |
Батько | Михайло, судовий возний |
Мати | Анна з дому Процик |
Родичі | сестри Марія і Стефанія |
У шлюбі з | Текля Мончук |
Діти | Богдан Біленький |
Зріст | 165 см |
Життєпис
ред.Народився в родині судового кур'єра Михайла Андрійовича Біленького і домогосподарки Анни Климентівни з дому Процик.[1]
Одружився з учителькою Мончук Теклею Захарівною (її брат Йосип був провідником Галицької повітової екзекутиви ОУН[2]), мали сина Богдана 1931 р.н.
Филимон Біленький закінчив Станиславівську українську гімназію, вчительську семінарію у Станиславові, та філософський факультет Львівського університету, навчався в Таємному українському університеті. Працював у Калуші службовцем у повітовому «Союзі кооператив» та вчителем української мови у школі. Володів мовами: польська, німецька, есперанто.[1]
Пластун розвідник 16 куреня ім. Короля Данила, гурток «Голуб» у Станиславові. Був писарем, впорядником гуртка, інструктором у 35 курені ім. С. Тисовського в Калуші. Пластун скоб з 8 грудня 1924 року.
Филимон Біленький був референтом організації Окружної Пластової Команди в Станиславові; 5 курінь УУСП «Довбушівці» (Станиславів), 1 курінь УУСП ім. Ф. Черника у Львові. Гетьманський скоб з 8 серпня 1926 року.
Зв'язковий 45 куреня ім. Святослава Завойовника в Павелчі, скавтмастер з 4 березня 1927 року.
З 1927 року секретар Верховної Пластової Команди.
Филимон Біленький автор першої пластової марки з нагоди 15-ліття УПУ, випущеної в лютому 1927 року (на марці вказано 1926 рік)[3].
Двічі арештований поляками: в 1924 році після нападів Летючої бригади УВО на поштові амбулянси в Калуші (звільнений через наявність тільки агентурних даних про участь і відсутність прямих доказів)[4] та в 1930 році під час заборони Пласту.[1]
Під час першої совєтської окупації Галичини — вчитель української мови в Калуській середній школі.
Заарештований більшовиками 24 червня 1941 року за звинуваченням щодо членства в ОУН та керівництва Калуською повітовою філією «Фронту Національної Єдності». Ймовірно, страчений у Станиславівській в'язниці без суду під час масового знищення політичних в'язнів. Кримінальна справа після двох безрезультатних серій розшуків ув'язнених закрита 25 вересня 1964 року в зв'язку з вичерпанням терміну давності.
Джерела
ред.- Попадинець Д. 45-й курінь УПЮ-ів ім. Святослава Завойовника у Павелчі біля Станиславова // Пластовий шлях. — 1984. — Ч. 1. — С. 44— 47;
- ЦДІАУЛ, ф. 389, оп. 1, спр. 162, арк. 76, 77, 81.
- Дело № 61257 по обвинению Цукерберга Александра Вильгельмовича и других всего в количестве 9 человек по ст.ст. 54-2, 54-11 УК УССР // Архів СБУ в Івано-Франківській області.
- Дрогомирецький О. «Вухо оселедця по-галицьки» 100 років тому: як діяла «Летюча Бригада» УВО у Калуші і Боднарові.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ а б в г Державний архів Івано-Франківської області, ф. 67, о. 1, спр. 318. Особова тюремна справа.
- ↑ Реабілітовані історією: Івано-Франківська область. Кн. 2. — Івано-Франківськ: Місто-НВ, 2006. — С. 184
- ↑ Пластовий сен. Ольга Свідзинська: Пластова філателія. Архів оригіналу за 18 березня 2018. Процитовано 18 березня 2018.
- ↑ Державний архів Івано-Франківської області, ф. 69сч, о. 1, спр. 11с. Напад на пошту в Калуші.
Посилання
ред.- Біленький Филимон, засновник Пласту в Калуші [Архівовано 18 березня 2018 у Wayback Machine.]