Феодора Гогенлое-Ланґенбурзька (1839—1872)

Феодора Гогенлое-Ланґенбурзька (нім. Feodora zu Hohenlohe-Langenburg), повне ім'я Феодора Вікторія Адельгейда Гогенлое-Ланґенбурзька (нім. Feodora Victoria Adelheid zu Hohenlohe-Langenburg), (нар. 7 липня 1839 — пом. 10 лютого 1872) — принцеса Гогенлое-Ланґенбурзька, донька князя Гогенлое-Ланґенбургу Ернста I та принцеси Лейнінґенської Феодори, дружина герцога Саксен-Мейнінгену Георга II.

Феодора Гогенлое-Ланґенбурзька
нім. Feodora zu Hohenlohe-Langenburg
Феодора Гогенлое-Ланґенбурзька
Принцеса Феодора на портреті пензля Франца Ксавера Вінтерхальтера, близько 1860 року
9-а герцогиня-консорт Саксен-Мейнінгену
Початок правління: 20 вересня 1866
Кінець правління: 30 березня 1872

Попередник: Марія Фредеріка Гессен-Кассельська
Наступник: Шарлотта Прусська

Дата народження: 7 липня 1839(1839-07-07)
Місце народження: Штутгарт
Країна: Королівство Вюртемберг
Дата смерті: 10 лютого 1872(1872-02-10) (32 роки)
Місце смерті: Майнінген, Герцогство Саксен-Мейнінген
Чоловік: Георг II
Діти: Ернст, Фрідріх, Віктор
Династія: Гогенлое, Саксен-Мейнінгени
Батько: Ернст I
Мати: Феодора Лейнінгенська

БіографіяРедагувати

Феодора народилася 7 липня 1839 року у Штутгарті. Вона була шостою дитиною та третьою донькою в родині князя Гогенлое-Ланґенбургу Ернста I та його дружини Феодори Лейнінґенської. Дівчинка мала старших братів: Карла, Германа та Віктора Франца й сестер: Елізу та Адельгейду.

У віці 19 років Феодора взяла шлюб із 32-річним кронпринцем Саксен-Мейнінгену Георгом. Наречений був удівцем і дуже сумував за першою дружиною, яка пішла з життя за три роки до цього. Від першого шлюбу він мав двох малолітніх дітей і шукав жінку, яка б замінила їм матір. Феодору він зустрів по дорозі до Італії, і майже відразу було оголошено про їхні заручини.

 
Портрет Георга у пізні роки життя

Весілля відбулося 23 жовтня 1858 у Ланґенбурзі. У подружжя народилося троє синів:

Шлюб, однак, не став гармонійним. Георг так і не зміг змиритися із смертю Шарлотти. Феодора до того ж не мала художніх чи інтелектуальних талантів. Не зважаючи на це, Георг намагався стимулювати її розвиток. Для Феодори читалися лекції, вона брала уроки малювання та вивчала історію. Матір дівчини схвалила такий підхід, назвавши його «дуже мудрим». Проте Георг швидко зрозумів, що нова дружина ніколи не стане такою дотепною і розумною, як попередня.

Після смерті молодшого сина Феодора намагалася якомога менше часу проводити в Майнінгені. Наступного року її чоловік став правлячим герцогом Саксен-Мейнінгену. Не зважаючи на розбіжності, він продовжував кохати дружину.

У січні 1872 році Феодора захворіла на скарлатину. Георг був щиро схвильованим і слав телеграми її матері двічі на день. 10 лютого герцогиня пішла з життя. Поховали її на парковому цвинтарі Майнінгена поруч із сином.[1]

ГенеалогіяРедагувати

Крістіан Альбрехт Гогенлое-Ланґенбурзький
 
Кароліна Штольберг-Ґедернська
 
 
Йоганн Крістіан II Сольмс-Барутський
 
Фредеріка Луїза Росс цу Кьостриць
 
Карл Фрідріх Вільгельм Лейнінґенський
 
 
Крістіана Солмс-Рьодельхаймська
 
Франц Саксен-Кобург-Заальфельдський
 
 
Августа Рьойсс-Еберсдорф
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Карл Людвіг Гогенлое-Ланґенбурзький
 
 
 
 
 
 
Амалія Генрієтта Сольмс-Барутська
 
 
 
 
 
 
Еміх Карл Лейнінґенський
 
 
 
 
 
 
Вікторія Саксен-Кобург-Заальфельдська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ернст I
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Феодора Лейнінґенська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Феодора
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ПриміткиРедагувати

  1. Парковий цвинтар Майнінгена [1] (англ.)

ЛітератураРедагувати

  • Horst-Peter Wolff: Biographisches Lexikon zur Pflegegeschichte. Band 2. Urban & Fischer, München u. a. 2001, ISBN 3-437-26670-5, стор. 83

ПосиланняРедагувати