Фелікс Луна
Фе́лікс Лу́на (ісп. Félix Luna, 30 вересня 1925, Буенос-Айрес — 5 листопада 2009, там само) — аргентинський письменник, лірик та історик.
| Фелікс Луна | |
|---|---|
| ісп. Félix Luna | |
 | |
| Народився |
30 вересня 1925[2] Буенос-Айрес, Аргентина[3] |
| Помер |
5 листопада 2009[1][2] (84 роки) Буенос-Айрес, Аргентина |
| Країна |
 Аргентина |
| Діяльність | адвокат, письменник, політик, поет-пісняр, автор пісень, історик, поет, журналіст, музикант, правник, унаочнювач |
| Галузь | поезія[4], проза[4], право[4], музика[4], журналістика[4], історія[4] і образотворче мистецтво[4] |
| Відомий завдяки | Перонізм |
| Alma mater | Університет Буенос-Айреса і Colegio del Salvadord |
| Знання мов | іспанська[2][4] |
| Заклад | Університет Буенос-Айреса |
| Членство | Національна академія історії Аргентиниd і Academia Nacional de Ciencias Morales y Políticasd |
| Партія | Intransigent Radical Civic Uniond |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 1203384 |
Біографія ред.
Фелыкс Луна народився 1925 року в Буенос-Айресі. Його сім'я була родом із провінції Ла-Ріоха. У 1892 році дідусь Фелікса заснував у Ла-Ріосі представництво нещодавно створеного центристського громадянського радикального союзу (UCR). Його дядько Пелахіо Луна[en] з 1916 по 1919 рік був віце-президентом Аргентини при уряді президента Іполіто Іріґоєна.
Луна вступив до Університету Буенос-Айреса і 1951 року отримав юридичний ступінь. 1954 року він опублікував свою першу біографічну роботу «Yrigoyen».
1955 року президент Перон був повалений під час визвольної революції[en]. У зв'язку з цими подіями в 1956 році Луна був призначений директором з планування виплат співробітникам Міністерства праці. 1957 року Луна отримав свою першу нагороду в літературі, засновану ще в ХІХ столітті, за оповідання La Fusilación (Розстріл). Робота вийшла друком після скандальної страти генерала Хуана Хосе Вальє[en] в 1956 році. За ним у 1958 році була опублікована біографія Марсело Торкуато де Альвеара, головного суперника Ірігоєна в UCR.[5]
З 1963 по 1976 роки як професор історії він викладав у своїй альма-матер, юридичній школі УБА. Луна також був професором сучасної історії в приватному університеті Бельграно в період з 1967 по 1986 рік. Його найвідоміші роботи того часу: Los caudillos, погляд на провінційних лідерів ХІХ і початку XX століття (1966), El 45, посилання на поворотний 1945 рік в Аргентині (1968), та Argentina: de Perón A Lanusse, огляд бурхливого періоду між приходом до влади Перона у 1945 та 1973 роком.
1964 року Луна співпрацював з піаністом і композитором Аріелем Раміресом як автор тексту «Misa criolla» (креольська меса). За цим спільним успіхом 1969 року пішов Mujeres Argentinas (ісп. Аргентинські жінки), серед яких була тема, що набула особливої популярності: «Alfonsina y el mar» (ода латиноамериканської поетеси Альфонсіні Сторні). Традиційна фольклорна вокалістка Мерседес Соса приєдналася до Раміреса та Луни для роботи над Cantata Sudamericana, альбому 1972 року, який зробив останнього знаковою фігурою у світі музики Аргентини.
З 1964 по 1973 роки як історик, Луна писав щотижневі редакційні статті про поточні події для газети Clarín, а також виступав ведучим освітньої радіопрограми Hilando nuestra historia (ісп. Плетіння нашої історії) з 1977 по 1982 роки. Випустивши трилогію, що включає біографії президентів Роберто Ортіса (1978) і Хуліо Роки (1989), а також Breve historia de los argentinos (ісп. Коротка історія аргентинців, 1993), що розповідає про роки правління Перона, де автор мав прагматичний був погляд на спірні події[6].
1967 року він заснував аргентинський історичний щомісячник «Todo es Historia», яким продовжував керувати до своєї смерті[7]. Луна був удостоєний численних нагород Konex[en], найвищих у культурній сфері Аргентини, починаючи з 1984 року за його роботу як історика, біографа та лірика, а також французького ордена «За заслуги» у 1988 році.
З 1986 по 1989 роки він був міністром культури міста Буенос-Айреса.[5]
Фелікс Луна помер у Буенос-Айресі 5 листопада 2009 року на 85 році життя[8].
Примітки ред.
- ↑ а б http://www.buenosairesherald.com/BreakingNews/View/16517
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #140693130 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г д е ж и Czech National Authority Database
- ↑ а б Fundación Konex. Fundación Konex (ісп.). Процитовано 26 січня 2023.
- ↑ Monografías: Félix Luna (in Spanish). Архів оригіналу за 19 грудня 2019. Процитовано 19 грудня 2019.
- ↑ Todo es Historia (ісп.). Архів оригіналу за 14 березня 2009. Процитовано 2 жовтня 2009.
- ↑ Revista Ñ: Murió Félix Luna (in Spanish). Архів оригіналу за 11 червня 2010. Процитовано 19 грудня 2019.