Федір Ростиславич Чорний
Федір Ростиславич Чорний(1243 — 1300) — князь ярославський (бл. 1290 — 1300), можайський (1275—1300) і великий князь смоленський (1279—1297). Був одружений з княгинею Анною Менгурівною, дочкою ординського царя Менгу-Тимура і правнчукою хана Батия. Православний святий. Потомки Федора Ростиславича правили удільним Ярославським князівством до другої половини XV ст.
| Федір Ростиславич Чорний | ||
.jpg) | ||
| ||
|---|---|---|
| бл. 1259 — до 1299 | ||
| Попередник: | князівство засновано | |
| Наступник: | ? | |
| ||
| 1279 — 1297 | ||
| Попередник: | Михайло Ростиславич | |
| Наступник: | Олександр Глібович | |
| ||
| 1260[1] (1293[2]) — 1299 | ||
| Попередник: | Анастасія Василівна | |
| Наступник: | Давид Федорович і Костянтин Федорович | |
| Народження: |
1 вересня 1233 Смоленськ, Смоленське князівство | |
| Смерть: |
1299 Ярославль | |
| Поховання: | Ярославль | |
| Рід: | Рюриковичі (Ростиславичі Смоленські) | |
| Батько: | Ростислав Мстиславич | |
| Мати: | NN[d][3] | |
| Шлюб: | Anastasia Vasilievnad[4] і Anna[d][4] | |
| Діти: | 1) Михайло 2) Давид, Костянтин | |
Життєпис ред.
За словами літописця, після смерті батька, брати Гліб і Михайло образили Федора, давши йому один Можайськ. Але Федору вдалося поправити ситуацію вдалим одруженням. У 1261 році вдова ярославського князя Василя Всеволодовича, княгиня Ксенія вибрала Федора в чоловіки своїй дочці Анастасії. У придане за дружиною Федір отримав Ярославське князівство.
Від першої дружини Федір мав сина Михайла. Під час його відсутності (Федір поїхав у справах в Орду) княгиня Анастасія померла і теща з ярославськими боярами проголосила князем молодого Михайла. Коли ж Федір Ростиславич вернувся з Орди до міста його не впустили. Тоді князь вирушив назад в Орду, там одружився з дочкою хана, Джеджехатунь (в хрещенні — Анна) і нажив з нею синів — Давида і Костянтина.
У 1290 році, дізнавшись про смерть свого старшого сина Михайла, Федір повернувся в Ярославль, де утвердився з ханською допомогою та ярликом. Також 1279 року, по смерті братів, Федір об'єднав під своєю владою Смоленське і Ярославське князівства.
У 1292 Федір разом з п'ятьма іншими князями їздив в Орду скаржитися на великого князя Дмитра Олександровича. Хан Тохта, вислухавши скарги князів, відправив на Північно-Східну Русь велике військо. Дмитро, дізнавшись про це, втік, а Андрій Олександрович Городецький разом з Федором взяли Владимир та розграбували Богородицьку церкву, а пізніше розорили ще 14 міст. Після цього Федір захопив Переяславль-Залєський, отчину Дмитра. Але незабаром брати Андрій і Дмитро помирилися і Федір змушений був поступитися останньому Переяславлем. З досади він спалив місто. На заході Федір також не зміг утримати свою владу — племінник його старшого брата, Олександр Глібович у 1297 р. опанував Смоленськ. Наступного року Федір з великим військом пішов на Олександра, довго стояв під Смоленськом і здійснив кілька штурмів, але взяти міста не зміг і повернувся в Ярославль. Похований в Ярославській церкві св. Спаса.
Канонізація ред.
Сім'я ред.
1-а дружина — Анастасія (Марія) Василівна, княгиня Ярославська, 2-а — Анна, дочка монгольського хана Менгу-Тимура.
Діти: (1)
- Михайло Федорович
- N дочка — дружина Давида Костянтиновича (? — 1280), князя Галич-Мерського
- N дочка — дружина Михайла Глібовича (1263—1293), князя Білозерського
(2):
- Костянтин Федорович Улемець (? — до 1321) — князь Ярославський
- Давид Федорович (? — 1321) — князь Ярославський
_-_detail_02.jpg)
Примітки ред.
- ↑ За РБС
- ↑ За Войтовичем
- ↑ Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- ↑ а б Феодор Ростиславич // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1904. — Т. XLIа. — С. 902–903.
Джерела ред.
- Житие и жизнь преподобного князя Феодора Ярославского // Ярославские епархиальные ведомости. 1876. Часть неофиц. № 10.
- Экземплярский А. В. Ярославские князья // Русский биографический словарь: в 25 томах. — СПб.—М., 1896—1918.
