Федоров Іван Євграфович

Іван Євграфович Федоров (10 лютого 1914 року, Харків — 12 лютого 2011, Москва) — радянський льотчик-винищувач, льотчик-випробувач, Герой Радянського Союзу (05.03.1948), полковник (28.05.1944)[1]. Одночасно був нагороджений Гітлером і Сталіним[2].

Федоров Іван Євграфович
Народився 23 лютого 1914(1914-02-23)
Харків, Російська імперія
Помер 12 лютого 2011(2011-02-12) (96 років)
Москва, Росія
Поховання Московська область
Країна  СРСР
Діяльність льотчик-випробувач
Учасник німецько-радянська війна і громадянська війна в Іспанії
Військове звання полковник
Партія КПРС
Нагороди
Герой Радянського Союзу Орден Пошани (Російська Федерація) орден Леніна орден Червоного Прапора орден Олександра Невського (СРСР) орден Вітчизняної війни I ступеня орден Вітчизняної війни II ступеня орден Червоної Зірки медаль Жукова медаль «За бойові заслуги» ювілейна медаль «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» ювілейна медаль «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» Ювілейна медаль «65 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «У пам'ять 850-річчя Москви» Медаль «У пам'ять 300-річчя Санкт-Петербурга» медаль «За оборону Ленінграда» медаль «За оборону Москви» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За взяття Кенігсберга» медаль «За взяття Берліна» медаль «За визволення Варшави» Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР» медаль «30 років Радянській Армії та Флоту» медаль «40 років Збройних Сил СРСР» медаль «50 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «60 років Збройних Сил СРСР» Медаль «70 років Збройних Сил СРСР» медаль «У пам'ять 800-річчя Москви» медаль «У пам'ять 250-річчя Ленінграда»

Життєпис ред.

Ранні роки ред.

Народився в Харкові (Україна) в сім'ї робітника в обозі. У той момент в обозі працювала за наймом його мати — Надія Іванівна. Постійним місцем проживання батьків була станиця Каменська (нині місто Кам'янськ-Шахтинський). Однак в паспорті як місце народження помилково записане місто Харків. До 1918 року Іван жив з батьками в окружній станиці Каменській.

З 1918 р. жив у місті Луганськ (Україна). У 1921—1927 роках був безпритульним.

У 1928 р. закінчив школу за 5 класів, в 1930 р. — вечірній робітфак при Донецькому інституті народної освіти, в 1931 р. — школу ФЗУ, в 1932 р. — 1-й курс Луганського педагогічного інституту. Працював на паровозобудівному заводі в Луганську: слюсарем інструментальником (в 1929—1930 роках), помічником машиніста і машиністом маневрового паровоза (в 1930—1932 роках). З 1929 р. без відриву від виробництва займався в Луганській школі «Осавіахім», літав на планерах.

Примітки ред.

  1. (рос.)Коллектив авторов. Великая Отечественная: Комдивы. Военный биографический словарь / В. П. Горемыкин. — М.: Кучково поле, 2014 г. — Т. 2. — С.884-885. — 1000 экз. — ISBN 978-5-9950-0341-0.
  2. (рос.)Советский летчик, который был награжден и Гитлером, и Сталином, 06.03.2019

Джерела ред.

  • (рос.)В. Г. Родионов, «Пилотаж» (роман), 2014 г. — 332 с., ISBN 978-5-93139-125-0.
  • (рос.) Коллектив авторов. Великая Отечественная: Комдивы. Военный биографический словарь / В. П. Горемыкин. — М.: Кучково поле, 2014 г. — Т. 2. — С. 884-885. — 1000 экз. — ISBN 978-5-9950-0341-0.

Посилання ред.