Фасцинація
Фасцинація — переведення людини в стан гіпнозу, що ґрунтується на пильному погляді гіпнотизуючого в очі того, який гіпнотизується[1], або спеціально організований словесний вплив на реципієнтів.
Поняття фасцинації у науковий обіг ввів 1959 року Ю. В. Кнорозов.
У 60-ті роки когнітивна психологія та психолінгвістика збагатили практику соціальної комунікації знанням про роль фасцинації у мові. Н. Вінер ввів поняття «семантично значущої інформації».
Фасцинація — ефект підвищення впливу інформації на поведінку. Цією властивістю володіє, зокрема, поетичний ритм, інструментальна музика. Фасцинація використовується в пропаганді.
Посилання
ред.- Фасцинація // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 525.
Примітки
ред.- ↑ Фасцинація // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.