Вікіпедія

Файн Веніамін Мойсейович

Веніамін Файн (рос. Вениамин Моисеевич Файн, івр. בנימין פיין‎) (17 лютого 1930 — 15 квітня 2013) — ізраїльський фізик, професор-емерит, колишній відмовник.

Файн Веніамін Мойсейович
рос. Вениамин Файн
Народився 17 лютого 1930(1930-02-17)[1][2]
Київ, Українська СРР, СРСР
Помер 14 квітня 2013(2013-04-14) (83 роки)
Пардес-Хана-Каркур, Хайфський округ, Ізраїль
Країна  СРСР
 Ізраїль
Місце проживання Ізраїль
Діяльність фізик
Галузь фізика
Alma mater Нижньогородський державний університет імені М. І. Лобачевського
Науковий керівник Гінзбург Віталій Лазарович
Знання мов англійська[1], російська[1][3] і іврит[1]
Заклад Тель-Авівський університет

Життєпис

ред.

Файн народився в київській єврейській родині. Його батько був математиком. Він прищепив дитині любов до науки, а також сильне національне почуття.[4]

Веніаміна Файна назвали на честь свого діда, який загинув у Проскуровському погромі. Під час Другої світової війни сім'я була евакуйована і кілька разів змінювала місце проживання. Після закінчення війни сім'я залишилася в Душанбе, де Файн закінчив школу. Став студентом Московського енергетичного інституту. Протягом першого року в Москві він відвідував синагогу і намагався вивчити мови іврит та їдиш. Сильне враження на Файна справив історичний візит першого посла Ізраїлю в СРСР Голди Меїр. 1950 року Файну вдалося перевестися на фізичний факультет Горьковського університету. Він закінчив його з відзнакою. Його вчителем був майбутній лауреат Нобелівської премії Віталій Гінзбург.

Академічна кар'єра

ред.

Файн почав свою наукову кар'єру успішно, і вже 1965 року став професором у своїй альма-матер. Він написав кілька наукових книг, перекладених англійською та німецькою мовами.[5][6][7] 1966 року він переїхав до Москви і почав успішну роботу в Інституті фізики твердого тіла в Чорноголовці.

Починаючи з 1972 року Файн поступово почав брати участь у сіоністському русі. Брав участь у науковому семінарі відмовників, а також у Самвидаві.[8] 1974 року він подав заявку на виїзну візу до Ізраїлю і став відмовником. Після звільнення з роботи за політичними мотивами він також став безробітним.

Соціологічні дослідження радянського єврейства

ред.

1976 року Файн ініціював соціологічне дослідження радянського єврейства. Спроба організувати міжнародний симпозіум на цю тему була зірвана КДБ[9], яке відтоді пильно спостерігало за всіма його діями. У цей же період Файн поступово починає сповідувати юдаїзм. Після кількох арештів, обшуків, допитів і голодування 1977 року Файн нарешті прибув до Ізраїлю.

Разом з американським соціологом Мервіном Вербітом Файн опублікував своє дослідження про єврейську ідентичність радянських євреїв. Файн і Вербіт опублікували свої висновки 1984 року через Єрусалимський центр зв'язків з громадськістю.[10]

В Ізраїлі

ред.

В Ізраїлі він продовжував боротися за покращення життя радянських євреїв, а також продовжив наукову роботу в Тель-Авівському університеті в галузі квантової електроніки, лазерів і конденсованих речовин.[11]

Починаючи з 1998 року сфера його інтересів перемістилася до філософії науки та юдаїки та взаємозв'язку між ними. Після виходу на пенсію Файн написав свою першу філософську книгу на івриті: «Creation Ex Nihilo», де він аналізує зв'язок між релігією та наукою.[12] Твір був опублікований на івриті, а також в англійському та російському перекладах. Російська версія книги також має автобіографічну частину.

2008 року Файн завершив ще одну книгу на івриті: «Закон і провидіння».[13] Він був опублікований у 2011 році англійською мовою видавництвом Urim Publications. У січні 2011 року вийшла третя книга Файна на івр. «דלות הכפירה» («Dalut Ha'kfira» («The Poverty of Secularism»)‎ був опублікований на івр. Mosad Ha'rav Kook‎.

Діти

ред.

Фейн є батьком двох синів і однієї дочки.

Посилання

ред.
  1. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ SNAC — 2010.
  3. ↑ CONOR.Sl
  4. ↑ «Creation Ex Nihilo», part 2 of Russian version
  5. ↑ Fain: Quantum Electronics. ASIN 0262060302.
  6. ↑ Quantenelektronik: Physik der Maser und Laser. Teubner. 1969.
  7. ↑ Books by Benjamin Fain, Books by B. Fain
  8. ↑ Матвей Членов. «ЕВРЕЙСКИЙ САМИЗДАТ В СОВЕТСКОМ СОЮЗЕ», 1970-Е — 1980-Е ГОДЫ [Архівовано 5 грудня 2008 у Wayback Machine.]: В 1975 году, за год до симпозиума, по инициативе В.Файна и Престина начинает издаваться журнал «Тарбут»
  9. ↑ «Сегодня рождается из вчера.» Иосиф Бегун. К истории еврейской общины в Москве
  10. ↑ Fain, B., & Verbit, M. F. (1984). Jewishness in the Soviet Union: Report of an Empirical Survey. Jerusalem Center for Public Affairs.
  11. ↑ Benjamin Fain, Professor Emeritus
  12. ↑ Creation Ex Nihilo : Thoughts on Science, Divine Providence, Free Will, and Faith in the Perspective of My Own Experiences. 20 липня 2007.
  13. ↑ івр. חוק והשגחה. הוצאת מכון הספרים הר ברכה תשס"ט‎

Бібліографія

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Файн_Веніамін_Мойсейович&oldid=42786503