Чорноголо́вка (рос. Черноголовка) — місто-наукоград, центр Чорноголовського міського округу Московської області, Росія.

місто Чорноголовка
рос. Черноголовка
Coat of Arms of Chernogolovka (Moscow oblast) (2001).png Flag of Chernogolovka (Moscow oblast).png
Герб Чорноголовки Прапор Чорноголовки
Chernogolovka, Moscow Oblast, Russia, 142432 - panoramio (7).jpg
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Московська область
Міський округ Чорноголовський міський округ
Код ЗКАТУ: 46485000000
Код ЗКТМО: 46781000001
Основні дані
Час заснування 1710 року
Населення 20983 особи (2010[1])
Площа 2,023 км²
Поштовий індекс 142432
Телефонний код +7 49652
Географічні координати: 56°00′53″ пн. ш. 38°23′23″ сх. д. / 56.01472222224977315° пн. ш. 38.38972222224977315° сх. д. / 56.01472222224977315; 38.38972222224977315Координати: 56°00′53″ пн. ш. 38°23′23″ сх. д. / 56.01472222224977315° пн. ш. 38.38972222224977315° сх. д. / 56.01472222224977315; 38.38972222224977315
Схема міста
Схема міста
Влада
Вебсторінка chgcity.ru
Міський голова Разумов Володимир Федорович
Мапа
Чорноголовка (Росія)
Чорноголовка
Чорноголовка

Чорноголовка (Московська область)
Чорноголовка
Чорноголовка


CMNS: Чорноголовка у Вікісховищі

ГеографіяРедагувати

Розташоване на річці Чорноголовці (басейн Клязьми), за 21 км на північ від Ногінська, на північний схід від Москви (за 59 км від Кремля, 43 км від МКАД).

ІсторіяРедагувати

 
Герб 1993 року

Вперше Черноголовська волость згадується серед інших палацових сіл і волостей в духовній грамоті (заповіті) великого московського князя Івана Калити (близько 1339 року; за іншими даними 1336 року[2]), написаної другій дружині, княгині Уляні, перед поїздкою в Орду.[3]. Назва волості Черноголовль утворено від особистого імені Черноголов, тобто вказує на приналежність цієї місцевості якомусь із Чорноголових[2]. Вперше згадується як село Чорноголовка в 1710 році[4].

У 1956 році почалося будівництво філії Інституту хімічної фізики та селища при ньому. У 1970-ті роки Чорноголовка стала Науковим центром АН СРСР. У 1975 році Чорноголовка перетворена в селище міського типу[5], а в 2001 році отримала статус міста. У 2008 році привласнено статус наукограда.

У 2012 році на виборах в мери міста переміг представник наукової інтелігенції — чл.-кор. РАН Володимир Разумов.

НаселенняРедагувати

Населення — 20983 особи (2010; 20284 у 2002[6]).

Основним населенням Чорноголовки на момент заснування була наукова інтелігенція. Останнім часом її частка стрімко скорочується, становлячи близько 25 %.

ГосподарствоРедагувати

У складі міста традиційно виділяються: інститути (північна частина міста), центральна частина, мікрорайон «Заріччя» (новий мікрорайон на південний схід від центральної частини, що з'явився всього кілька років тому), котеджний район «Сонячна поляна», «село Чорноголовка» або приватний сектор (на південь від центральної частини) та промислова зона («23-й кілометр») — найпівденніша частина міста, практично впритул прилегла до Московського Малого кільця та території в/ч 58172 (село Макарово або «Ногінськ-4»).

НаукаРедагувати

 
Будівля Інноваційного Центру РАН в Чорноголовці

Містоутворюючими підприємствами Чорноголовки є підприємства науково-виробничого комплексу — Наукового центру РАН в Чорноголовці (НЦЧ РАН). Науковий центр Російської академії наук в Чорноголовці створено в 1956 році та об'єднує наукові організації, організації наукового обслуговування та соціальної сфери, підвідомчі РАН: 7 науково-дослідних інститутів Російської Академії наук, ФГУП «Експериментальний завод наукового приладобудування», Федеральне Державне унітарне підприємство Науково-технологічний центр (НТЦ) «Електронтех» РАН, Федеральне Державне унітарне підприємство «Управління експлуатації Наукового центру РАН в Чорноголовці» (ФГУП "Управління експлуатації НЦЧ РАН), ряд інших. Середньооблікова чисельність працюючих в установах і на підприємствах НЦЧ РАН — 4,9 тис. осіб[7].

Установи Російської Академії Наук:

У складі Наукового центру в Чорноголовці РАН працюють 22 членів-кореспондентів РАН, докторів наук — 259, кандидатів наук — 653 особи. Всього чисельність співробітників центру (включаючи установи соціальної сфери) — 4891 осіб[8].

У місті розвинена інноваційна діяльність.

Напрями наукових досліджень

Основні напрямки досліджень:

  • хімічна фізика процесів горіння та вибуху, утворення та модифікації полімерів, біологічних процесів та систем,
  • кінетика та механізм складних хімічних реакцій,
  • фізика конденсованих середовищ,
  • сучасне матеріалознавство,
  • математична фізика (теорія нелінійних явищ),
  • фізичні проблеми мікро та наноелектроніки,
  • чисті сполуки та матеріали електронної техніки,
  • дизайн лікарських сполук,
  • розробка теоретичних основ для пошуків родовищ корисних копалин.

ОсвітаРедагувати

Є три середніх (одна початкова) загальноосвітніх школи муніципального підпорядкування: № 82, № 79 та № 75 (раніше — в підпорядкуванні Російської академії освіти, нині — в муніципальному) та «Веста». Серед випускників школи № 82 і № 75 більш десятка переможців Міжнародних олімпіад школярів з фізики, хімії, математики, астрономії. З 2008 р школа № 79 об'єдналася зі школою № 82 і стала корпусом початкової освіти (1-4 клас).

Вища освіта представлена ​​тільки гуманітарним недержавним вузом — Московський інститут економіки, менеджменту та права (МІЕМП).

Інститути РАН володіють ліцензіями для навчання в аспірантурі та докторантурі.

При ІФТТ РАН, ІТФ РАН, ІПХФ РАН і ІПТМ РАН відкриті базові кафедри Московського фізико-технічного інституту та МГУ.

Школа мистецтв, спортивна школа.

КультураРедагувати

Будинок вчених Наукового центру Російської академії наук.

ТранспортРедагувати

Чорноголовка має регулярне автобусне (№ 320 Москва — Чорноголовка, № 360 Москва — Дуброво, № 983 Москва — Чорноголовка — Мельожі) та постійне з 5-00 № 320 (мікроавтобусное) сполучення з Москвою (від станції метро «Щолковська» з Московського автовокзалу, час у дорозі 40-50 хв при відсутності пробок), Ногінськом (№ 24, № 73 від Мострансавто, № 25 від ТК «ВОВАВТО»), Дуброво (№ 360), Макарово, Іванівське (№ 73), Мельожі (№ 983), Фряново.

СпортРедагувати

Щорічно проводяться змагання з лиж, футболу, хокею, плавання, баскетболу, тенісу, біатлону, дитячої аеробіки, скелелазінню, художньої гімнастики «Травневі Ластівки», волейболу.

Міста-побратимиРедагувати

  Німеччина — Нойбіберг.

ДжерелаРедагувати

  • Аркуш карти O-37-137 Загорск. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1984 р. Видання 1985 р. (рос.)
  • Мельников А. П.  . Чорноголовка і її околиці. записки краеведа. — Черноголовка : Территория, 2008. — 205 с.

ПриміткиРедагувати

  1. Дані перепису Росії 2010 року
  2. а б Поспелов Е.М. Топонимический словарь Московской области. — М. : Профиздат, 2000. — С. 293. — ISBN 5-255-01942-0.
  3. Мельников, 2008.
  4. Летопись сообщает нам, что село располагалась на Стромынском тракте вблизи большой Троицкой дороги, проходившей из Богородска (Ногинск) в Троице-Сергиеву лавру (Сергиев Посад) — Историческая справка на официальном сайте города Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.
  5. СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 января 1980 года) / Сост.: В. А. Дударев, Н. А. Евсеева. — М. : Известия Советов народных депутатов СССР, 1980. — С. 175.(рос.)
  6. Дані перепису населення Росії 2002 року
  7. Доклад Главы городского округа Черноголовка. Дополнительна информация для оценки эффективности деятельности органов местного самоуправления муниципального образования «Городской округ Черноголовка». Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 30 жовтня 2014. 
  8. Криничная Т.  . По-прежнему лучшие // Реут. — 2013. — № 11 (937) за 15 марта. — С. 7.

ПосиланняРедагувати