Фавзія Фуад (араб. فوزية ابنة فؤاد‎, перс. فوزیه فؤاد‎; 5 листопада 1921, Александрія, Султанат Єгипет — 2 липня 2013, Александрія, Єгипет) — єгипетська принцеса, дочка султана Єгипту Ахмеда Фуада I (пізніше короля). Шахбану Імперської Держави Іран (1941—1948). Перша дружина шахиншаха Ірану Мохаммеда Реза Пахлаві. Була найстаршим представником скинутої єгипетської династії Мухаммеда Алі.

Фавзія Фуад
араб. فوزية بنت فؤاد الأول
Princess Fawzia bint Fuad of Egypt.jpg
Народилася 5 листопада 1921(1921-11-05)[1][2]
Ras el-Tin Palaced, Александрія, Єгипет
Померла 2 липня 2013(2013-07-02)[1][2] (91 рік)
Александрія, Єгипет
Поховання Каїр
Громадянство
(підданство)
Flag of Egypt.svg Єгипет
Діяльність консорт
Титул консорт-королева і принцеса
Конфесія іслам
Рід династія Мухаммеда Алі
Батько Ахмед Фуад I
Мати Nazli Sabrid
Брати, сестри  • Фарук I, Fathia Ghalid, Faika of Egyptd і Faiza Raufd
У шлюбі з Мохаммед Реза Пахлаві
Діти Шахназ Пехлевіd
Нагороди
Order of the Virtues

Також була відома під іменем Фавзія Чирін після того, як у 1949 році вдруге одружилася. Після революції 1952 року в Єгипті її королівські титули вже не визнавались, проте, згідно з міжнародного протоколу, представники колишніх королівських сімей мали право за собою зберігти ці титули, які отримали в часи правління династій, до яких належали.

Титули
  • Її султанська високість принцеса Фавзія Єгипетська (1921—1922);
  • Її королівська високість принцеса Фавзія Єгипетська (1922—1939, 1949—1952);
  • Її імператорська і королівська високість принцеса Фавзія Єгипетська та Іранська (15-16 березня 1939);
  • Її імператорська і королівська високість кронпринцеса Іранська, принцеса Єгипетська (1939—1941);
  • Її імператорська величність імператриця Ірану (1941—1948);
  • Її імператорська і королівська високість принцеса Фавзія Єгипетська та Іранська (1948—1949);
  • Її імператорська і королівська високість принцеса Фавзія Єгипетська та Іранська, місіс Чирін (1952—2013).

БіографіяРедагувати

Фавзія Фуад народилась 5 листопада 1921 року в палаці Рас-ель-Тін в Александрії. Була найстаршою дочкою султана Фуада І та султанши Назлі Сабрі. Фавзія мала албанське, турецьке, французьке і черкеське походження[3]. Її прадід — Мухаммед Шариф-паша був тричі прем'єр-міністром Єгипту. Інший прадід — Сулейман-паша — французьким офіцером армії Наполеона І Бонапарта, який згодом прийняв іслам.

Освіту отримала в Швейцарії. Слабо оволоділа англійською та французькою мовами[4].

Шлюб принцеси Фавзії з кронпринцом Ірану Мохаммедом Реза Пахлаві був запланований батьком останнього Резою Шах Пахлаві[5][6]. У розсекреченому в травні 1972 року документі ЦРУ союз був описаний як політичний крок[7].

Принцеса Фавзі і кронпринц Мохаммед Реза Пахлаві одружилися в палаці Абдин в Каїрі 15 березня 1939 року[8][9]. Коли вони повернулися до Ірану, весільна церемонія також відбулася і в Мармуровому палаці в Тегерані[4]. У шлюбі вона народила дочку — принцесу Шахназ Пахлаві[10][11].

У зв'язку з невірністю чоловіка[12], а також через інші міркування подала на розлучення. У травні 1945 року повернулася до Єгипту, в Каїр, де отримала підтвердження розлучення[13]. За деякими версіями принцеса Фавзія висміювала і принижувала шаха через його імпотенцію, що і стало причиною розлучення. У своїй книзі Ашраф Пахлаві (сестра-близнюк шаха) також стверджувала, що зажадала розлучення саме вона, а не її брат. Мохаммед Реза Пахлаві стверджував, що зажадав одруження першим саме він.

Розлучення спочатку не визнавалося в Ірані протягом декількох років, і тільки 17 листопада 1948 року Тегеран офіційно його підтвердив. Однією з умов розлучення стало те, що їх дочка повинна була лишитися в Ірані[14].

В офіційному оголошенні про розлучення було заявлено, що причиною розлучення став перський клімат, який поставив під загрозу здоров'я імператриці. Пізніше Мохаммед Реза Пахлаві заявив, що не вважав розірвання шлюбу перепоною для подальших дружніх відносин між Єгиптом та Іраном[15].

28 березня 1949 року в палаці Коуба в Каїрі принцеса Фавзія одружилася з полковником Ісмаїлом Чирином[16][17]. Від цього союзу народилося двоє дітей — хлопчик і дівчина[18].

Після революції в 1952 році, в результаті якої була ліквідована монархія, Фавзія продовжила жити в Єгипті[19].

В останні роки життя вона проживала в Александрії. Померла 2 липня 2013 року у віці 91 року[20][21]. Церемонія прощання відбулася в мечеті Саєда Нафіса в Каїрі 3 липня. Вона була похована разом зі своїм другим чоловіком[22].

Цікаві фактиРедагувати

НагородиРедагувати

Стрічка Назва
  Орден Доброчинності (Єгипет, 1939)
  Орден Сонця (Іран, 1940)

ГалереяРедагувати

РодовідРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119557533 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б Find a Grave — 1995. — ed. size: 165000000
  3. Goldschmidt, Arthur (2000). Biographical dictionary of modern Egypt. Lynne Rienner Publishers. с. 191. ISBN 1-55587-229-8. (англ.)
  4. а б Colorful Fetes Mark Royal Wedding that will Link Egypt and Persian. The Meriden Daily Journal. 13 March 1939. Процитовано 10 червня 2017. (англ.)
  5. Camron Michael Amin (1 December 2002). The Making of the Modern Iranian Woman: Gender, State Policy, and Popular Culture, 1865-1946. University Press of Florida. с. 137. ISBN 978-0-8130-3126-2. Процитовано 10 червня 2017. (англ.)
  6. The Pahlavi Dynasty. Royal Ark. Процитовано 10 червня 2017. (англ.)
  7. Centers of Power in Iran. CIA. May 1972. Процитовано 10 червня 2017. (англ.)
  8. Princess Fawzia of Egypt Married. The Meriden Daily Journal (Cairo). AP. 15 March 1939. Процитовано 10 червня 2017. (англ.)
  9. Ghazal, Rym (8 July 2013). A forgotten Egyptian Princess remembered. The National. Процитовано 10 червня 2017. (англ.)
  10. Dagres, Holly (4 February 2013). When they were friends: Egypt and Iran. Ahram Online. Процитовано 10 червня 2017. (англ.)
  11. Jeffrey Lee (1 April 2000). Crown of Venus. Universe. с. 51. ISBN 978-0-595-09140-9. Процитовано 10 червня 2017. (англ.)
  12. Morgan, Thad (11 July 2013). Does Vivien Leigh Look Like Princess Fawzia?. Bio. Архів оригіналу за 12 листопад 2013. Процитовано 10 червня 2017. (англ.)
  13. Iran and its playboy king. The Milwaukee Journal. Time Magazine. 9 January 1946. Процитовано 10 червня 2017. (англ.)
  14. Queens Lack Male Heirs, Lose Mates. Pittsburgh Post Gazette (Cairo). AP. 19 November 1948. Процитовано 10 червня 2017. (англ.)
  15. «2 Moslem Rulers let the man and wife divorce if they need to», The New York Times, 20 November 1948, page 1.(англ.)
  16. Princess Fawzia engaged. The Indian Expree. 28 March 1949. Процитовано 10 червня 2017. (англ.)
  17. Princess Fawzia weds diplomat. Meriden Record. 29 March 1949. Процитовано 10 червня 2017. (англ.)
  18. Shah's ex-wives keep low profiles in Egypt, Europe. The Palm Beach Post. AP. 28 July 1980. Процитовано 10 червня 2017. (англ.)
  19. Shah’s first wife Princess Fawzia dies in Egypt. Dawn. 3 July 2013. Процитовано 10 червня 2017. (англ.)
  20. Princess Fawzia Fuad of Egypt. The Telegraph. 5 July 2013. Процитовано 10 червня 2017. (англ.)
  21. Princess Fawzia, Shah's first wife, dies in Egypt. Reuters. (англ.)
  22. Death of Princess Fawzia. Alroeya News. 2 July 2013. Архів оригіналу за 29 жовтень 2013. Процитовано 10 червня 2017. (англ.)
  23. The New York Times(англ.)

ПосиланняРедагувати