Ахмад Фуад I (араб. فؤاد الأول‎, англ. Fuad I of Egypt; 26 березня 1868 — 28 квітня 1936) — султан (191722), потім король Єгипту та Судану (192236).

Ахмад Фуад I
араб. توفيق‎

араб. فؤاد الأول
Fuad I of Egypt.jpg
Султан/Король Єгипту та Судану
Правління 19171936
Попередник Хусейн Каміль
Наступник Фарук I
Біографічні дані
Релігія сунізм і іслам
Народження 26 березня 1868(1868-03-26)[1][2][3]
Каїр, Єгипетський хедиват, Османська імперія
Смерть 28 квітня 1936(1936-04-28)[1][2][3] (68 років)
Каїр, Єгипет
Поховання мечеть ар-Ріфаї
У шлюбі з Shivakiar Khanum Effendid і Nazli Sabrid
Діти син: Фарук I
дочка: Фавзія Фуад
Династія Династія Мухаммеда Алі
Батько Ізмаїл Паша
Мати Feriyal Kadinefendid
Нагороди
Великий Хрест ордена Почесного легіону Grand Cross of the Order of Vasa Grand Cross of the Order of the White Rose of Finland Knight Grand Cross of the Order of Saints Maurice and Lazarus Collar of the Supreme Order of the Chrysanthemum Орден Білого орла (Сербія) Grand Cross of the Military Order of the Tower and Sword лицар Великого Хреста ордена Лазні лицар Великого хреста ордена Нідерландського лева орден Золотої шпори
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

ПравлінняРедагувати

Головною подією в період правління Ахмеда Фуада I стало те, що 28 лютого 1922 року Велика Британія в односторонньому порядку визнала незалежність Єгипту. Відтак, Ахмед Фуад I змінив свій титул з султана на короля.

Загалом правління Фуада І було позначено протистоянням з вафдістами, що вимагали не формальної, а справжньої незалежності для Єгипту.

У 1930 році Ахмед Фуад I, намагаючись зміцнити свою (королівську) владу скасував дію Конституції 1923 року, замінивши її новою, за якою парламенту відводились суто консультативні функції, проте у зв'язку з широким суспільним розголосом і народними протестами 1935 року вимушений був повернути до дії попередню конституцію.

Після смерті Фуада I, трон успадкував його син Фарук I.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати