Ульріх Лінс

Ульріх Лінс (нім. Ulrich Lins, *1943, Бонн) — есперанто-історик та дослідник; японознавець, мовознавець. Проживає в Кельні.

Ульріх Лінс
Народився	4 серпня 1943(1943-08-04) (80 років) Бонн, Кельн, Рейнська провінція, Вільна держава Пруссія, Третій Рейх
Країна	Німеччина
Діяльність	есперантист, історик
Науковий ступінь	докторський ступінь
Знання мов	есперанто, німецька і японська
Членство	Universala Esperanto-Asocio, Tutmonda Esperantista Junulara Organizo і Society for Interlinguisticsd
Magnum opus	La danĝera lingvod
Посада	Vice president of the World Esperanto Associationd
Діти	Marko Naoki Linsd
Нагороди	OSIEK awardd (1993)
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Вивчав історію, політологію японознавства в Кельнскому і Боннському університетах. У 1971-1972 роках працював на економічному факультеті Токійського університету. Докторську дисертацію захистив на тему про історію Омото. Дисертація була удостоєна премії філософського факультету Кельнського університету і в 1976 році вийшла у вигляді книги «нім. Die Ômoto-Bewegung und der radikale Nationalismus in Japan».

Авторству У.Лінса належать: книги німецькою мовою про німецько-японські відносини (1977) і дванадцятитомник творів японською мовою про історію і сучасність Німеччини (1981-1986).

У. Лінс працює в Німецькій службі академічних обмінів, часто здійснює ділові поїздки в країни СНД і Східної Європи, до Азії.

Есперанто-діяльність

У. Лінс вивчив есперанто в 1958 році. Обіймав різні посади в організаціях есперантистів:

• у 1964-1969 роках — Член Правління TEJO
• в 1967-1969 роках — Представник TEJO у Правлінні Всесвітньої Асоціації Есперантистів
• в 1970-1974 роках — Член редколегії журналу «Kontakto»
• в 1989-1995 роках — Віце-президент Всесвітньої Асоціації Есперантистів, член Комітету Асоціації.

Часто виступає з лекціями, в тому числі в рамках Міжнародного університету на всесвітніх конгресах есперантистів.

Есперанто-бібліографія

У.Лінс автор багатьох статей про історію есперанто, есперантською та німецькою мовами.

У. Лінс брав участь у редагуванні книги «Есперанто в перспективі» (есп. Esperanto en perspektivo) (1974).

Книга У. Лінса «Небезпечна мова» (есп. La danĝera lingvo) розповідає про історію репресій проти есперантистів в різних країнах. Видана: есперантською, німецькою, російською, японською та італійською мовами.