Устюгов Сергій Олександрович

російський лижник

Сергій Олександрович Устюгов (8 квітня 1992(1992-04-08), Міждуріченський, Тюменська область) — російський лижник, дворазовий чемпіон світу 2017 року (у скіатлоні та командному спринті), переможець багатоденних перегонів Тур де Скі 2016—2017, триразовий чемпіон світу серед молоді, п'ятиразовий чемпіон світу серед юніорів[1]. Заслужений майстер спорту Росії (2017). Успішно виступає і в спринтерських, і в дистанційних перегонах.

Устюгов Сергій Олександрович
Загальна інформація
Громадянство Росія
Народження8 квітня 1992(1992-04-08) (32 роки)
Міждуріченський, Ханти-Мансійський автономний округ — Югра, Тюменська область, Росія
Зріст184 см
Вага80 кг
Військове званнямайор
Спорт
Країна Росія
Вид спортулижні перегони
Участь і здобутки
CMNS: Устюгов Сергій Олександрович у Вікісховищі
Нагороди
Орден Дружби (Російська Федерація)
заслужений майстер спорту Росії
Представник
Олімпійський комітет Росії Олімпійський комітет Росії
Олімпійські ігри
Золото Пекін 2022 естафета
Військове звання

 Майор

Є військовослужбовцем військ національної гвардії Російської Федерації, має військове звання «майор».[2]

Кар'єра

ред.

Сергій Устюгов почав займатися лижними перегонами 2001 року в СДЮШОР з біатлону селища Міждуріченський, перший тренер — Іван Брагін[3][4].

2011 року Сергій Устюгов здобув золоту медаль у спринті на чемпіонаті світу з лижних перегонів серед юніорів в Отепяе (Естонія). 2012 року Сергій Устюгов став чотириразовим переможцем чемпіонату світу серед юніорів в Ерзурумі (Туреччина). Тоді він виграв золото у спринті, перегонах на 10 км, скіатлоні та у складі естафетної команди. 2013 року на першості світу з лижних видів спорту серед юніорів та молоді в Ліберці (Чехія) Сергій Устюгов у категорії до 23 років здобув дві золоті медалі — у перегонах на 15 км вільним стилем та у скіатлоні на 30 км. 2014 року на чемпіонаті з лижних перегонів серед молоді у Валь-ді-Фьємме він виграв золото в індивідуальному спринті[1].

У Кубку світу Устюгов дебютував 6 лютого 2011 року, тоді ж уперше потрапив до десятки найкращих на етапі Кубка світу, в естафеті. Загалом за свою кар'єру він 22 рази (у особистих перегонах) потрапляв на п'єдестал пошани етапів Кубка світу. У доробку Устюгова — п'ятнадцять перемог. Ще шість разів він був другим і сім разів третім. Найкраще досягнення Устюгова в загальному заліку Кубка світу — четверте місце у сезоні 2015—2016 років[1].

На чемпіонаті світу 2013 року у Валь-ді-Фьємме в складі команди став бронзовим призером в естафеті, в особистих перегонах посів 47-ме місце на дистанції 15 км вільним стилем[1].

На подіум на етапах Кубка світу вперше потрапив на етапі в Давосі 15 грудня 2013 року, посівши 3-тє місце у спринті вільним стилем. Наступного місяця виграв етап у чеському Нове Место-на-Мораві у спринті вільним стилем[1].

На Олімпійських іграх 2014 року в Сочі у фіналі особистого спринту, хоч і був одним із головних претендентів на перемогу, посів п'яте місце, впавши у фіналі[1].

У травні 2014 року оголошено, що Сергій Устюгов переходить з дистанційної збірної Росії, якою керував Олег Перевозчиков, до окремої групи збірної Росії під керівництвом швейцарсько-німецького дуету тренерів Рето Бургермайстера та Ізабель Кнауте[5].

У січні 2015 року також разом з Олексієм Пєтуховим переміг у командному спринті на етапі Кубка світу в Отепяе. На етапі в Рибинську посів 2-ге місце в спринті вільним стилем та 3-тє місце в індивідуальних перегонах на 15 км вільним стилем[1].

2016 року посів 3-тє місце за підсумками багатоденних перегонів Тур де Скі 2016. На етапі в Нове-Место виграв срібло та бронзу на дистанції 15 км вільним стилем та естафеті відповідно. У лютому 2016 року на етапі Кубка світу у шведському Фалуні виграв мас-старт на 15 км вільним стилем. У березні 2016 року посів 2-ге місце на багатоденних перегонах «Тур Канади», під час якого потрапив на п'єдестал пошани у п'яти перегонах туру та поступившись лише Мартіну Сундбю[1].

У жовтні 2016 року стало відомо про конфлікт між Бургермайстер-Кнауте та кількома лижниками (зокрема, Сергієм Устюговим, Євгеном Бєловим та Станіславом Волженцевим). Президент Федерації лижних перегонів Росії та головний тренер збірної Росії Олена В'яльбе дозволила лижникам перейти з групи Бургермайстера-Кнауте до групи іншого німецького спеціаліста Маркуса Крамера, у якого тоді вже тренувався Олімпійський чемпіон 2014 року Олександр Легков та низка інших сильних лижників[6].

У січні 2017 року Сергій Устюгов виграв Тур де Скі 2016-2017. На всіх етапах багатоденних перегонів він виступив чудово: виграв 5 перших етапів і на шостому етапі (15 км КС, мас-старт) посів 2-ге місце, поступившись 2,2 с Мартіну Сундбю. Перед останнім сьомим етапом Сергій посідав 7-ме місце і мав 1 хв 12 сек. переваги над найближчим із переслідувачів, норвежцем Мартіном Сундбю. Впевнено провівши останні перегони з підйомом у гору Альп-де-Черміс, Сергій Устюгов зберіг гандикап та виграв Тур. Отже, Устюгов став другим після Олександра Легкова російським лижником, який переміг на Тур де Скі. А ще Сергій Устюгов встановив рекорд із кількості перемог поспіль на етапах одного туру (5). До цього найбільше перегонів туру (4) вигравав норвежець Сундбю[7].

Чемпіонат світу з лижних видів спорту 2017

ред.

23 лютого Сергій завоював срібну медаль в особистому спринті вільним стилем, поступившись лише 26-річному італійцеві Федеріко Пеллегріно[1].

25 лютого Устюгов виграв золоту медаль у скіатлоні 15+15 км. За кілька кілометрів до фінішу Устюгов та Сундбю створили відрив від основної групи. На одному з останніх підйомів Сундбю прискорився, але зламав палицю. Внаслідок цього норвежець відстав від Устюгова на кілька десятків метрів і не зміг поборотися із Сергієм за золото на фініші. Отже, Сергій Устюгов вперше у кар'єрі завоював титул чемпіона світу[8].

26 лютого Сергій виступав у командному спринті класичним стилем разом із дворазовим чемпіоном світу 31-річним Микитою Крюковим. На останньому етапі за Росію біг Устюгов. За 30 секунд до фінішу він йшов четвертим після норвежця Еміля Іверсена, фіна Ійво Нісканена та чемпіона світу 2017 року в особистому спринті італійця Федеріко Пеллегріно. Норвежець та фін йшли попереду, а російський та італійський лижники дещо відставали. На викочуванні до стадіону фін упритул під'їхав до норвежця, і під час перебудови на іншу лижню Іверсена спортсмени зіштовхнулися. Обидва лижники впали, норвежець зламав палицю, а Пеллегріно та Устюгов об'їхали суперників, що впали. На фініші Сергій потужно прискорився й упевнено виграв золото, випередивши італійця на 2,14 секунди, третім фінішував Нісканен. Устюгов виграв свою другу золоту медаль на чемпіонаті світу, а Крюков став першим в історії радянського та російського спорту триразовим чемпіоном світу[1].

Наступні перегони чемпіонату, 15 км із роздільного старту класичним стилем, Устюгов пропустив. В естафеті 4×10 км Сергій біг на останньому етапі. Після 3 етапів Росія відставала від Норвегії приблизно на 17 секунд, Устюгов зміг скоротити відставання до 4 секунд, але не зміг поборотися за перемогу, здобувши свою другу медаль в естафетах на чемпіонатах світу[1].

Останніми перегонами чемпіонату був марафон 50 км вільним стилем, який Устюгов, з його слів, біг лише вдруге у кар'єрі. Приблизно за кілометр до фінішу трійця у складі канадця Алекса Гарві, Устюгова та Сундбю відірвалася від основної групи. Після фінішного спурту золото виграв Гарві, Устюгов став другим, а бронзову медаль здобув фін Матті Хейккінен, Сундбю став лише п'ятим[1].

За підсумками всього турніру Сергій Устюгов повторив рекорд норвежців Б'єрна Делі та Петтера Нуртуга за кількістю медалей на одному чемпіонаті світу — 5 медалей (2 золота та 3 срібла)[9]. А ще Сергій зрівнявся за кількістю нагород чемпіонатів світу з Олексієм Прокуроровим (шість медалей).

Родина

ред.

Сергій Устюгов народився в селищі Міждуріченський, він наймолодша дитина в сім'ї, за національністю — мансі[10][11]. Всупереч деяким думкам у пресі, Сергій не є родичем російського біатлоніста Євгена Устюгова.

Дружина — Олена Соболєва, лижниця збірної Росії. 17 січня 2020 року у Сергія та Олени Устюгових народилася дочка Кіра[12].

Результати за кар'єру

ред.

Усі результати наведено за даними Міжнародної федерації лижного спорту[1].

Олімпійські ігри

ред.
 Рік   Вік   15 км 
індивідуальні пер.
 30 км 
 скіатлон 
 50 км 
мас-старт
 Спринт   4 × 10 км 
 естафета 
 Командна першість 
 спринт 
2014 21 5
2022 29 - 8 Золото -

Чемпіонати світу

ред.
  • 7 медалей — (2 золоті, 4 срібні, 1 бронзова)
 Рік   Вік   15 км 
індивідуальні пер.
 30 км 
 скіатлон 
 50 км 
мас-старт
 Спринт   4 × 10 км 
 естафета 
 Командна першість 
 спринт 
2013 20 47 Бронза
2015 22 28 16
2017 24 Золото Срібло Срібло Срібло Золото
2019 26 9 Диск. Срібло
2021 28 5

Кубки світу

ред.

Підсумкові місця в Кубку світу за роками

ред.
 Сезон   Вік  Місце в дисципліні Місце в Скі Тур
Загалом Дистанція Спринт Ю-23 Nordic
Opening
Тур де
Скі
Скі Тур
2020
Фінал
Кубка світу
Скі Тур
Канада
2013 20 55 102 23 Н/Д Н/Д 36 Н/Д
2014 21 11 46 6 Н/Д 5 Н/Д 11 Н/Д
2015 22 26 44 6   47 Н/Д Н/Д Н/Д
2016 23 4 5 6 Н/Д 21   Н/Д Н/Д  
2017 24   7 5 Н/Д 35   Н/Д Н/Д
2018 25 12 10 12 Н/Д 23 НФ Н/Д Н/Д
2019 26 10 17 35 Н/Д   Н/Д Н/Д
2020 27 8 8 19 Н/Д 10   НФ Н/Д Н/Д
2021 28 39 39 18 Н/Д Н/Д Н/Д Н/Д
2022 29 2 3 6 Н/Д Н/Д Н/Д Н/Д

П'єдестали в особистих дисциплінах

ред.
  • 15 перемог — (4 КС, 11 ЕКС)
  • 46 п'єдесталів — (21 КС, 25 ЕКС)
Сезон Дата Місце пров. Перегони Рівень Місце
1 2013–2014 15 грудня 2013     Давос (Швейцарія) 1,5 км спринт В Кубок світу 3-тє
2 11 січня 2014   Нове Место (Чехія) 1,6 км спринт В Кубок світу 1-ше
3 2014–2015 23 січня 2015   Рибинськ (Росія) 15 км індивідуальні В Кубок світу 3-тє
4 24 січня 2015 1,3 км спринт В Кубок світу 2-ге
5 2015–2016 1 січня 2016     Ленцергайде (Швейцарія) 1,5 км спринт В Етап Кубка світу 2-ге
6 5 січня 2016   Оберстдорф (Німеччина) 1,5 км спринт К Етап Кубка світу 2-ге
7 1–10 січня 2016     Тур де Скі Заг. залік Кубок світу 3-тє
8 23 січня 2016   Нове Место (Чехія) 15 км індивідуальні В Кубок світу 3-тє
9 14 лютого 2016   Фалун (Швеція) 15 км мас-старт В Кубок світу 1-ше
10 1 березня 2016   Гатіно (Канада) 1,7 км спринт В Етап кубка світу 1-ше
11 2 березня 2016 17,5 км мас-старт К Етап Кубка світу 3-тє
12 4 березня 2016   Квебек (Канада) 1,7 км спринт В Етап Кубка світу 3-тє
13 5 березня 2016 15 км переслідування В Етап кубка світу 1-ше
14 9 березня 2016   Кенмор (Канада) 15 км + 15 км скіатлон К/В Етап Кубка світу 2-ге
15 1–12 березня 2016   Скі Тур Канада Заг. залік Кубок світу 2-ге
16 2016–2017 3 грудня 2016   Ліллегаммер (Норвегія) 10 км індивідуальні В Етап Кубка світу 3-тє
17 11 грудня 2016     Давос (Швейцарія) 1,6 км спринт В Кубок світу 1-ше
18 31 грудня 2016     Val Müstair (Швейцарія) 1,5 км спринт В Етап кубка світу 1-ше
19 1 січня 2017 10 км мас-старт К Етап кубка світу 1-ше
20 3 січня 2017   Оберстдорф (Німеччина) 10 км + 10 км скіатлон К/В Етап кубка світу 1-ше
21 4 січня 2017 15 км переслідування В Етап кубка світу 1-ше
22 6 січня 2017   Добб'яко (Італія) 10 км індивідуальні В Етап кубка світу 1-ше
23 7 січня 2017   Val di Fiemme (Італія) 15 км мас-старт К Етап Кубка світу 2-ге
24 31 грудня 2016
– 8 січня 2017
    Тур де Скі Заг. залік Кубок світу 1-ше
25 18 лютого 2017   Отепяе (Естонія) 1,6 км спринт В Кубок світу 3-тє
26 8 березня 2017   Драммен (Норвегія) 1,2 км спринт К Кубок світу 3-тє
27 2017–2018 2 грудня 2017   Ліллегаммер (Норвегія) 1,5 км спринт К Кубок світу 2-ге
28 10 грудня 2017     Давос (Швейцарія) 15 км індивідуальні В Кубок світу 2-ге
29 17 грудня 2017   Добб'яко (Італія) 15 км переслідування К Кубок світу 2-ге
30 30 грудня 2017     Ленцергайде (Швейцарія) 1,5 км спринт В Етап кубка світу 1-ше
31 1 січня 2018 15 км переслідування В Етап Кубка світу 2-ге
32 2018–2019 30 грудня 2018   Добб'яко (Італія) 15 км індивідуальні В Етап Кубка світу 1-ше
33 1 січня 2019     Val Müstair (Швейцарія) 1,4 км спринт В Етап Кубка світу 3-тє
34 2 січня 2019     Оберстдорф (Німеччина) 15 км мас-старт К Етап Кубка світу 3-тє
35 3 січня 2019 15 км переслідування В Етап Кубка світу 2-ге
36 29 грудня 2018
– 6 січня 2019
    Тур де Скі Заг. залік Кубок світу 2-ге
37 2019–2020 15 грудня 2019   Давос (Швейцарія) 15 км індивідуальні В Кубок світу 2-ге
38 28 грудня 2019   Ленцергайде (Швейцарія) 15 км мас-старт В Етап Кубка світу 1-ше
39 31 грудня 2019   Добб'яко (Італія) 15 км індивідуальні В Етап Кубка світу 1-ше
40 1 січня 2020 15 км переслідування К Етап Кубка світу 2-ге
41 3 січня 2020   Val di Fiemme (Італія) 15 км мас-старт К Етап Кубка світу 2-ге
42 4 січня 2020 1,5 км спринт К Етап Кубка світу 2-ге
43 28 грудня 2019
– 5 січня 2020
   Тур де Скі Заг. залік Кубок світу 2-ге
44 2021–2022 28 листопада 2021     Рука (Фінляндія) 15 км переслідування В Кубок світу 2-ге
45 11 грудня 2021     Давос (Швейцарія) 1,5 км спринт В Кубок світу 2-ге
46 12 грудня 2021 15 км індивідуальні В Кубок світу 3-тє

П'єдестали в командних дисциплінах

ред.
  • 2 перемоги — (1 Ес, 1 КС)
  • 7 п'єдесталів — (6 Ес, 1 КС)
Сезон Дата Місце пров. Перегони Рівень Місце Тов. по команді
1 2014–2015 18 січня 2015   Отепяе (Естонія) 6 × 1,5 км командний спринт В Кубок світу 1-ше Пєтухов
2  2015–2016  24 січня 2016   Нове Место (Чехія) Естафета 4 × 7,5 км К/В Кубок світу 2-ге Бєлов / Легков / Червоткін
3  2016–2017  18 грудня 2016   Ла-Клюза (франція) Естафета 4 × 7,5 км К/В Кубок світу 2-ге Бєлов / Легков / Червоткін
4  2018–2019  27 січня 2019   Ульрісегамн (Швеція) Естафета 4 × 7,5 км К/В Кубок світу 2-ге Ларков / Большунов / Мельниченко
5  2019–2020  8 грудня 2019   Ліллегаммер (Норвегія) Естафета 4 × 7,5 км К/В Кубок світу 1-ше Якимушкін / Бєлов / Порошкін
6  2020–2021  24 січня 2021   Лахті (Фінляндія) Естафета 4 × 7,5 км К/В Кубок світу 3-тє Семіков / Якимушкін / Мельниченко
7  2021–2022  5 грудня 2021   Ліллегаммер (Норвегія) Естафета 4 × 7,5 км К/В Кубок світу 2-ге Терентьєв / Семиков / Мальцев

Примітки

ред.
  1. а б в г д е ж и к л м н п Особова сторінка Сергія Устюгова на сайті FIS (англ.).
  2. Насонов, Александр. Глава Росгвардии досрочно присвоил Устюгову и Сориной новые воинские звания за золото ОИ. www.championat.com (рос.). Процитовано 29 березня 2023.
  3. Краснов А. (29.04.2016). Сергей Устюгов: прямая линия с читателями журнала «Лыжный спорт». Журнал «Лыжный Спорт». Процитовано 7 січня 2017.
  4. Краснов А. (08.01.2017). Сергей Устюгов: «Я выиграл этот Тур не только ради себя, но и ради тех ребят, которых от него отстранили». Журнал «Лыжный Спорт». Процитовано 7 січня 2017.
  5. Елена Вяльбе: у меня не было сомнений, идти или нет на второй срок в качестве президента Федерации лыжных гонок России. www.allsportinfo.ru. Процитовано 17 грудня 2016.
  6. Устюгов, Белов и Волженцев перешли к Крамеру. Openski. Процитовано 17 грудня 2016.
  7. Марьянчик Н. (08.01.2017). Русский. Чистый. Первый! Сергей Устюгов — Победитель «Тур де Ски». «Спорт-Экспресс». Процитовано 7 січня 2017.
  8. Российский лыжник Сергей Устюгов победил в скиатлоне на ЧМ (рос.). runews24.ru. Процитовано 26 лютого 2017.
  9. Устюгов повторил рекорд Нортуга и Дэли по количеству медалей на одном чемпионате мира. sports.ru. 08.01.2017. Процитовано 5 березня 2017.
  10. Дарья Щекотова (11.02.2014). В лыжных гонках болеем сегодня за бывшего биатлониста и боксера Сергея Устюгова. Окружная телерадиокомпания «Югра». Процитовано 7 січня 2017.
  11. Карманова Е., Архипова Е. (6.03.2014). Камлание по Олимпиаде. «Аргументы недели».
  12. У Сергея и Елены Устюговых родилась дочь Кира