Усв'яча
річка в Білорусі
Усв'яча[2][3] — річка в Росії й Білорусі у Куньївському, Усвятському й Вітебському районах Псковської й Вітебської областей. Права притока річки Західної Двіни (басейн Балтійського моря).
| Усв'яча | |
|---|---|
 | |
 | |
| 55°50′40″ пн. ш. 31°12′53″ сх. д. / 55.8444° пн. ш. 31.2146° сх. д. | |
| Витік | із озера Усминського[1] |
| • координати | 55°50′40″ пн. ш. 31°12′53″ сх. д. / 55.84444° пн. ш. 31.21472° сх. д. |
| Гирло | Західна Двіна |
| • координати | 55°26′04″ пн. ш. 30°44′41″ сх. д. / 55.43444° пн. ш. 30.74472° сх. д. |
| Похил, м/км | 0,15 % |
| Басейн | Балтійського моря |
| Країни: |  Росія БілорусьПсковська й Вітебська області |
| Регіон | Вітебський район Псковська область |
| Довжина | 100 км |
| Площа басейну: | 2340 км² |
| Притоки: | Ovsyankad, Kholuytsad і Rudniad |
| Водойми в руслі | Usmynskoed, Ordosnod, Ozerond і Gorodnod |
 | |
Опис
ред.Довжина річки 100 км, похил річки 0,15 %, площа басейну водозбору 2340 км², середньорічний стік 15,0 м³/с. Формується притоками, безіменними струмками та загатами.
Розташування
ред.Бере початок із озера Усминського[1]. Спочатку тече переважно на північний захід через озера Городно, Милицино та Озерон. Далі тече переважно на південний захід через озера Ордосне, Сорочине та Усвятське і на північно-східній стороні від селища Сураж[4] впадає в річку Західну Двіну.
Примітки
ред.Джерела
ред.- ↑ а б openstreetmap.
- ↑ Военно-топографическая карта Российской Империи 1846—1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф.Ф. Шуберта и П.А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XII, лист: 9. Показаны территории: Витебской губернии, Могилевской губернии, Смоленской губернии.
- ↑ Slownik_geograficzny.
- ↑ Річка Усв'яча на Google.Maps
Посилання
ред.- Блакитна книга Білорусі: енциклопедія. / Редкол.: Н. А. Дісько, М. М. Курлович, Я. В. Малашевич та ін.; Худож. В. Г. Загародні. — Мн.: БелЕн, 1994. — 415 с. ISBN 5-85700-133-1 (біл.)
- Uświat ... al. Uświacza, rzeka, ... prawy dopływ Dźwiny . ... // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 848. (пол.)