Вікіпедія

Уряд (серіал)

данський телесеріал - Borgen

Уряд (Borgen) (данська вимова: [ˈpɒˀwn̩]) — данський політичний драматичний телесеріал, знятий за сценарієм Адама Прайса, у співавторстві з Єппе Гєрвігом Грамом та Тобіасом Ліндхольмом. Серіал створений Данським радіо (DR) — суспільним мовником, який раніше випускав The Killing. У Данії «Борген» або «Замок» — це неофіційна назва палацу Крістіансборг, де розташовані всі три гілки влади Данії: парламент, канцелярія прем'єр-міністра та Верховний суд, і часто використовується як термін для позначення парламенту Данії (Фолькетинг).

Уряд
дан. Borgen
Тип телесеріал
Телеканал(и) DR1[d]
Дистриб'ютор(и) Netflix
Жанр теледрамаd, political dramad і драматичний фільм[1]
Формат зображення 16:9
Тривалість серії 55 - 59 хв
Тривалість 60 хв.
Компанія DR
Керівник проєкту Adam Priced
Сценарист Adam Priced, Jeppe Gjervig Gramd, Tobias Lindholmd, Maja Jul Larsend[1], Jannik Tai Mosholtd[1], Maren Louise Käehned[1] і Henrik Vincent Thiesend[1]
Режисер Søren Kragh-Jacobsend, Rumle Hammerichd, Charlotte Sielingd[2], Jesper W. Nielsend[2], Міккель Ньоркоd[2], Jannik Johansend[2], Annette K. Olesend[2], Louise Friedbergd[2], Per Flyd, Henrik Ruben Genzd[1], Mogens Hagedornd[1] і Даґур Карі[1]
Оператор Magnus Nordenhof Jønckd[1], Ерік Крессd[1], Lars Vestergaardd[1], Jørgen Johanssond[1], Erik Zappond[1], Lasse Frank Johannessend[1], Rasmus Heised[1], Jan Pallesend[1], Henrik Kristensend[1] і Karl Oskarssond[1]
Монтаж My Thordald[1], Martin Schaded[1], Andri Steinnd[1], Janne Bjerg Sørensend[1], Gerd Tjurd[1], Peter Brandtd[1], Lars Therkelsend[1], Nicolaj Monbergd[1], Kasper Leickd[1], Per K. Kirkegaardd[1], Linda Mand[1] і Benjamin Binderupd[1]
Виконавчий продюсер Camilla Hammerichd
У головних ролях Сідсе Бабетт Кнудсен
Lars Knutzond
Flemming Sørensend
Benedikte Hansend
Пілоу Асбек
Birgitte Hjort Sørensend
Søren Spanningd
Ida Dwingerd
Peter Mygindd
Morten Kirkskovd
Claus Riis Østergaardd
Mikael Birkkjærd
Lisbeth Wulffd
Ole Thestrupd
Патрісія Шуман
Søren Mallingd
Lars Brygmannd
Thomas Levind
Jannie Faurschoud
Dar Salimd
Jens Jacob Tychsend
Hanne Hedelundd[2]
Christian Tafdrupd[2]
Енн Софі Есперсен[2]
Fadime Turand[2]
Hans Henrik Clemensend[2]
Julie Agnete Vangd[2]
Mette Munk Plumd[2]
Morten Thunbod[2]
Neel Rønholtd[2]
Niels Weyded[2]
Petrine Aggerd[2]
Rikke Lylloffd[2]
Signe Egholm Olsend[2]
Alastair Mackenzied[2]
Jens Albinusd[2]
Thomas Gaarded[2]
Henrik Pripd[2]
Ulf Pilgaardd[2]
Kristian Halkend[2]
Laura Christensend[2]
Sebastian Jessend[2]
Anders Juuld[2]
David Batesond[2]
Marie Askehaved[2]
Kaya Brüeld[2]
Стіна Екблад[2]
Stine Stengaded[2]
Michelle Bjørn-Andersend[2]
Henrik Birchd[2]
Adam Brixd[2]
Iben Dornerd[2]
Mille Dinesend[2]
Preben Kristensend[2]
Bjarne Henriksend[2]
Ларс Міккельсен[2]
Ole Dupontd[2]
Sune Kofoedd[2]
Emil Poulsen Damd[2]
Kenneth M. Christensend[2]
Peter Steenbergd[2]
Freja Riemannd[1]
Laura Allen Müllerd[1]
Johannes Lilleøred[1]
Mia Lyhned[1]
Scott Farrelld[1]
Peter Bankoled[1]
Femi Elufowoju, jrd[1]
Abi Gouhadd[1]
Amalie Dollerupd[1]
Simon Hoared[1]
Helene Reingaard Neumannd[1]
Morten Brovnd[1]
Sarah Gottliebd[1]
Morten Staugaardd[1]
Jacob Guldagerd[1]
Mette Koldingd[1]
Klaus Hjulerd[1]
Louise Herbertd[1]
Claus Bued[1]
Клес Банг[1]
Jesper Lohmannd[1]
Angunnguaq Larsend[1]
Janek Lesniakd[1]
Lars Thiesgaardd[1]
Nicholas Woodesond[1]
Henrik Larsend[1]
Olaf Johannessend[1]
Aske Bangd[1]
Claus Gervingd[1]
Thomas Hwand[1]
Troels Thorsend[1]
Kristoffer Møller Hansend[1]
Gitte Siem Christensend[1]
Sigurd Holmen Le Dousd[1]
Julie Christiansend[1]
Ole Sørensend[1]
Joy-Maria Frederiksend[1]
Michael Asmussend[1]
Kjeld Nørgaardd[1]
Hadi Ka-Koushd[1]
Хелле Доллеріс[1]
Peter Gantzlerd[1]
Петер Плаугборг[1]
Anne Vester Høyerd[1]
Marie Bach Hansend[1]
Laura Brod[1]
Peter Eggersd[1]
Audrey Castanedad[1]
Katrine Jenseniusd[1]
Еммелі де Форест[1]
Christopher Fairbankd[1]
Jakob Fauerbyd[1]
Mads Krused[1]
Michael Nardoned[1]
Peter Schrøderd[1]
Kurt Dreyerd[1]
Ina-Miriam Rosenbaumd[1]
Kristian Høgh Jeppesend[1]
Каспар Філліпсонd[1]
Frederik Meldal Nørgaardd[1]
Per Scheel-Krügerd[1]
Вібеке Гаструпd[1]
Niels Ellegaardd[1]
Peder Holm Johansend[1]
Jens Sætter-Lassend[1]
Philippe Christiansend[1]
Claus Damgaardd[1]
Thomas Ernstd[1]
Nivi Pedersend
Fanny Leander Bornedald[1]
Мікель Фольско[1]
Йоханна Луїза Шмідт[1]
Magnus Millangd[1]
Лукас Лінггаард Тоннесен[1]
Özlem Sağlanmakd[1]
Simon Bennebjergd[1]
Rasmus Lyberthd[1]
Tom Haled[1]
Morten Holstd[1]
Michael Moritzend[1]
Peter Zandersend[1]
Ena Spottagd[1]
André Babikiand[1]
Charlotte Fichd[1]
Niklas Herskindd[1]
Lado Hadzicd[1]
Ingela Olssond[1]
Anders Brink Madsend[1]
Anders Heinrichsend[1]
Sidsel Siem Kochd[1]
Ari Alexanderd[1]
Annette Katzmannd[1]
Katja Holmd[1]
Dorte Højstedd[1]
Afshin Firouzid[1]
Torben Bechd[1]
Марко Ільсьо[1]
Thomas W. Gabrielssond[1]
Patrick Baurichterd[1]
Mette Marckmannd[1]
Susan Olsend[1]
Lue Støvelbækd[1]
Композитор Halfdan Ed
Країна-виробник Данія Данія
Місце зйомок Копенгаґен
Мова оригіналу данська
Перший показ 26 вересня 2010 —
Перший показ
українською		 11 січня 2021 (ТРК Київ)
Кількість сезонів 4
Кількість серій 38
Посилання
Крістіансборг у 2004 році

Сюжет серіалу розповідає про те, як, незважаючи ні на що, Біргітта Ніборг Крістенсен (грає акторка Сідсе Бабетт Кнудсен) — другорядний політик-центрист — стає першою жінкою-прем'єр-міністром Данії.[3] Інші головні герої: Біргітта Йорт Сьоренсен у ролі Катрін Фенсмарк, ведучої новин TV1; Пілу Асбек у ролі політолога Каспера Юула; Сьорен Маллінг — Торбен Фріїс, редактор новин TV1; Мікаель Біркк'яр — Філіп, чоловік Біргітти та Бенедікте Гансен у ролі Ханні Гольм, журналістки[4], а також Еміл Поулсен, Фрея Ріманн, Томас Левін, Бенедікте Гансен, Андерс Юль, Лізбет Вульф, Каспер Ланж та Ларс Кнутсон.

Знято чотири сезони, кожен з яких складається з 8-10 серій. Перший сезон транслювався в Данії восени 2010 року, другий — восени 2011 року[5] а третій — з 1 січня 2013 року. У Великій Британії BBC Four розпочав трансляцію першого сезону 7 січня 2012 року, а повторний показ розпочався 13 червня 2012 року[6]. Другий сезон стартував 5 січня 2013 року[7] з початковими цифрами переглядів за добу понад один мільйон для першого епізоду.[8] Третій сезон розпочався 16 листопада 2013 року з двома епізодами, показаними один за одним.[9][10] Четвертий сезон було оголошено 29 квітня 2020 року як партнерство між Netflix та DR і розпочато в ефір 13 лютого 2022 року[11]. Четвертий сезон був випущений як окремий серіал під назвою Borgen — Riget, Magten, og Æren (відомий у світі як Borgen — Power & Glory) на Netflix 2 червня 2022 року[12].

Серіал транслювався в Україні в січні 2021 року на ТРК «Київ» та в більшості європейських країн, а також у США, Канаді,[13] Мексиці,[14] Південній Кореї, Японії,[15] Ізраїлі, Індії, Австралії[16] та Новій Зеландії.[17] Перші три сезони було показано на Netflix по всьому світові з 1 вересня 2020 року.

Біргітта Ніборг ред.

Адам Прайс, творець серіалу, заявив: «Я точно хочу, щоб ви вірили, що в Біргітте Ніборг є реальна частка ідеалізму. Вона також стала дуже професійною політичною діячкою, але в ній точно присутній ідеалізм, і це важливо».[18]

Сідсе Бабетт Кнудсен грає Біргітта Ніборг Крістенсен. Описуючи своє ставлення до персонажу, вона сказала: «Їм подобалося бачити жінку, яка почувається винною, а мені це не подобалося… Я думаю, [Нюборг] має відповідати за свої почуття. І коли їй доводиться приймати неприємні рішення, вона повинна їх підтримувати. Я не хочу, щоб вона пожаліла себе у своєму особистому житті, тому що, ви не повірите, їй як прем'єр-міністру було важко, якби вона це зробила»[19].

У першому епізоді Біргітта є лідером політичної партії меншості «Поміркованих». Однак у результаті низки подій після загальних виборів, що відбувалися в напруженій боротьбі, вона проявляє себе компромісним кандидатом на роль прем'єр-міністра і залишається на цій посаді до кінця другого сезону. У перших сезонах вона відома як Біргітта Ніборг Крістенсен. Вона розлучається зі своїм чоловіком Філіпом Крістенсеном наприкінці першої серії другої сезону, і тоді відома як Біргітта Ніборг. У проміжку часу між другим та третім сезонами Ніборг втрачає свій політичний вплив та стає бізнес-леді й оратором, повертаючись у третьому сезоні, щоб створити нову політичну партію «Нові демократи». Цей сезон закінчується тим, що Ніборг займає посаду міністра закордонних справ Данії.[20]

У четвертому сезоні під назвою Riget, Magten, og Æren (Королівство, сила і слава) Ніборг залишається на посаді міністра закордонних справ, їй доводиться міняти позицію внаслідок знайденої нафти в Гренландії, що загрожує зірвати принципи екологічної політики, проголошені її партією та спровокувати міжнародну кризу зі США, Китаєм і Росією та підштовхнути уряд до межі краху.[21] Серія закінчується тим, що Ніборг йде у відставку з поста лідера Нових демократів і міністра закордонних справ. Це також натякає на те, що Нюборг стане наступним президентом Європейської комісії.[22]

У ролях ред.

Актор Персонаж Роль
Сідсе Бабетт Кнудсен Біргітта Ніборг Лідер поміркованої партії та прем'єр-міністр (сезон 1 і 2)
Лідер партії «Нових демократів» (сезон 3 і 4)
Міністр закордонних справ (сезон 3 і 4)
Родина Нюборг-Крістенсен
Мікаель Біркк'єр Філіп Крістенсен Чоловік Біргітт Ніборг – викладач Копенгагенської бізнес-школи
Фрея Ріман Лаура Крістенсен Дочка Біргітт Ніборг-Крістенсен і Філіпа Крістенсена
Еміль Поульсен (сезони 1, 2 & 3)
Лукас Лінггаард Тоннесен (сезон 4) 		Магнус Крістенсен Син Біргітти Ніборг-Крістенсен та Філіпа Крістенсена
Співробітники Біргітте Ніборг
Пілу Асбек Каспер Юул Керівник комунікацій Біргітт Ніборг (сезон 1 і 2)
Журналіст (сезон 3)
Мортен Кірксков Нільс Ерік Лунд Постійний секретар канцелярії прем'єр-міністра
Ібен Дорнер Санне Особистий помічник Офісу Прем'єр-міністра
Ганна Геделунд Юутте Секретар Офісу Прем'єр-міністра
Мікель Фольско Асгер Хольм Кіркегор Заступник посла в Арктиці
Саймон Беннеберг Олівер Хьорт Особистий помічник Міністерства закордонних справ
Магнус Мілланг Расмус Грен Лундбек Постійний секретар Міністерства закордонних справ
Канал TV1
Біргітта Йорт Соренсен Катрін Фенсмарк Журналістка TV1/Ekspres (сезон 1 і 2)

Менеджер кампанії New Democrats (сезон 3)

Керівник новин TV1 (сезон 4)
Бенедікте Хансен Ханне Хольм Журналіст на TV1 (сезон 1 і 3)

Журналіст Express (сезон 2)
Сьорен Маллінг Торбен Фрііс Редактор новин TV1
Лісбет Вульф Пія Мунк Редактор TV1
Томас Левін Ульрік Мерх Ведучий новин TV1
Крістіан Тафдруп Олександр «Алекс» Йорт Програмний директор TV1
Андерс Юуль Саймон Бех Ведучий новин TV1
Озлем Сагланмак Нарциза Айдін Ведучий новин TV1
Уряд Ніборг
Ларс Кнутцон Бент Сейро Міністр фінансів (1-й сезон), пізніше радник Біргіт (2, 3 та 4 сезони)
Дар Салім Амір Діван Лідер Партії зелених, міністр енергетики та клімату
Стайн Стенгаде Генріетт Клітгаард Міністр бізнесу (Помірна партія)
Йенс Якоб Тихсен Якоб Крузе Міністр ЄС (Помірна партія), виконуючий обов'язки комісара ЄС, виконуючий обов'язки лідера Помірної партії
Нові демократи
Крістіан Галкен Ерік Гоффман Колишній заступник голови партії «Нові праві».
Джулі Агнет Ванг Нете Бух Колишній член парламенту
Єнс Альбінус Йон Бертелсен Колишній поміркований член парламенту
Міністр юстиції (4-й сезон)
Лаура Аллен Мюллер Надія Баразані Член парламенту від нових демократів
Міністр клімату та енергетики (4-й сезон)
Ларс Міккельсен Сьорен Равн Консультант з економіки «Нових демократів».
Лейбористська партія
Пітер Мигінд Майкл Лаугесен Лідер лейбористів – Редактор газети «Експрес».
Флеммінг Соренсен Бйорн Марро Міністр закордонних справ, лідер лейбористів (замість Лаугезена)
Ларс Брігманн Гоксенхавен Троеля Міністр юстиції та заступник лідера лейбористів,

згодом міністр закордонних справ та лідер лейбористів (замінивши Марро)
Б'ярне Генріксен Ганс Крістіан Торсен Міністр оборони, пізніше міністр закордонних справ і лідер лейбористів (замінивши Гоксенхафена)
Петрин Агер Пернілла Медсен Міністр рівності, пізніше міністр фінансів та заступник лідера лейбористів
Йоханна Луїза Шмідт Сигна Краг Прем'єр-міністр (4-й сезон)
Партійні лідери
Сьорен Спаннінг Ларс Хессельбо Лідер лібералів – Прем'єр-міністр (сезони 1 та 3)
Оле Теструп Свенд Еге Сальтум Лідер Свободи
Марі Аскехейв Бенедікте Недергаард Заступник лідера «Свободи».
Дженні Форшу Івон К'єр Новий лідер правих
Сігне Егхольм Ольсен Енн Софі Лінденкроун Лідер партії «Солідарність».
Депутати парламенту Данії
Фадіме Туран Айча Награві Солідарність
Клаус Буе Парлі Петерсен Лейбористська партія
Метте Колдінг Інгер Гансен Ліберальна партія
Уряд Гренландії
Свен Гарденберг Ганс Еліассен Міністр ресурсів
Ніві Педерсен Еммі Расмуссен Керівник відділу Офісу Прем'єр-міністра
Інші персонажі
Аластер Маккензі Джеремі Велш Хлопець Біргітти Ніборг (сезон 3)
Клаус Ріс Остергаард Оле Дал Керівник відділу комунікацій Ларса Хасселбо (1-й сезон)
Мілле Дінесен Сесілі Тофт Дівчина Філіппа Крістенсена – Педіатр (2-й сезон)

Політичні партії та ЗМІ ред.

   Хоча політичні партії в серіалі є вигаданими, їх можна впізнати як тотожні в реальному житті.[23]

  • Помірні (De Moderate), лівоцентристська партія Біргітти Ніборг у перших двох серіях, тотожна Данській соціал-ліберальній партії (Radikale Venstre).
  • Лівоцентристська Лейбористська партія (Arbejderpartiet) тотожна Соціал-демократам (Socialdemokraterne).
  • Ліва екологічна партія Зелених (Miljøpartiet) схожа до Соціалістичної народної партії (Socialistisk Folkeparti).
  • Ультраліворадикальний Солідарний альянс (Solidarisk Samling) тотожний Червоно-зеленому альянсу (Enhedslisten)
  • Нові демократи (Nye Demokrater), нова центристська партія Біргітти Ніборг у третьому сезоні тотожна Ліберальному альянсу (Ny Alliance)
  • Правоцентристська Ліберальна партія (De Liberale) тотожна Венстре
  • Нові праві (Ny Højre) схожі до Консервативної народної партії (Konservative Folkeparti)
  • Національно-консервативна Партія свободи (Frihedspartiet), за словами лідера партії Свенда Еге Сальтума, є наступницею Партії прогресу Могенса Ґліструпа (Fremskridtspartiet), як і її справжня Данська народна партія (Dansk Folkeparti).

Вигадані мовники та газети також мають свої еквіваленти в реальному житті: громадський мовник TV1 заснований на діяльності DR1, бульварна газета Ekspres натхненна Ekstra Bladet, а рекламний ролик 2'eren схожий на TV 2.

Епізоди ред.

Сезони Серії Ефір
прем'єра фінал
1 10 26 вересня 2010 28 листопада 2010
2 10 25 вересня 2011 27 листопада 2011
3 10 1 січня 2013 10 березня 2013
4 8 13 лютого 2022 3 квітня 2022

Реакція ред.

Серіал був добре прийнятий критиками і глядачами.[24] Він став хітом у Данії, а також у Великій Британії та США (через Netflix), ставши одним із декількох данських серіалів, які в останні роки потрапили до Америки.[24] Меггі Браун з The Guardian назвала сильні жіночі характери, оригінальність і здатність «нечувано прогнозувати фактичні події в данській політиці» як причини успіху в глядачів.[24] Джейн Меррік з The Independent опублікувала перелік сюжетів у серіалі до реальних подій в сучасній британській політиці після завершення серіалу у Великій Британії.[25]

Американські критики були так само позитивні: Newsweek охрестив серіал Уряд «найкращим телевізійним шоу, яке ви ще ніколи не бачили»[26], а письменник-бестселер і оглядач Entertainment Weekly Стівен Кінг поставив серіал на перше місце у своєму списку 10 найкращих телешоу світу 2012 року[27]. The New York Times також похвалила, описавши серіал як «похмурішу скандинавську версію „ Західного крила“», відзначивши при цьому, що сюжет має «…багато прикладів драматизму та напруги в діяльності лівоцентристських альянсів, вироблення пенсійних планів та організованих теледебатах».[28]

Реакція данських ЗМІ на третю сезон була не такою позитивною, як на перші два сезони. Politiken прокоментував, що третій сезон «закінчився як мильна опера» і «так і не відійшовши від передбачуваності»;[29] з рецензією Berlingske , яка заявляє, що хоча третій сезон «зв'язав вільні кінці гарними бантами і був, як і решта сезонів, зіграний та зрежисований добре, він також був підступно нудним».[30] Однак таблоїд «BT» стверджував, що серіал «закінчився на піку» і з третім сезоном «став найкращим данським серіалом за останні роки».[31] Критика розгорілася через кілька місяців, коли сюжетні лінії третього сезону в безпрецедентний для данського драматичного серіалу спосіб почали обговорюватися на перших шпальтах ЗМІ та викликали жваві дебати в реальному політичному житті Данії щодо, серед інших питань, проституції та свинарства, уособленням яких є данський депутат Маї Генріксен з Консервативної народної партії, яку колеги та журналісти багато звинувачували в тому, що вона виступала за білль про права повій виключно тому, що її надихнув телесеріал Уряд.[32]

Для четвертого сезону веб-сайт агрегатора оглядів Rotten Tomatoes повідомив про рейтинг схвалення 100 % на основі 17 відгуків із середнім рейтингом 9,5/10. Консенсус критиків веб-сайту був таким: «Уряд повертається після тривалої перерви з його емоційною силою та політичним інтелектом повністю недоторканими, підтверджуючи себе як найкращий вид інтелектуального ескапізму». Metacritic поставив серіалу середню оцінку 87 зі 100 на основі 7 рецензій, що вказує на «загальне визнання».

Нагороди ред.

 
Адам Прайс з премією Пібоді для Урояду на 73-й щорічній церемонії вручення премії Пібоді
Шоу нагородження рік Категорія Номінант(и) Результат
Міжнародна премія Еммі 2012 рік Найкраща жіноча роль Сідсе Бабетт Кнудсен Номінація
Телевізійний фестиваль в Монте-Карло 2011 рік Найкраща актриса в драматичному серіалі Сідсе Бабетт Кнудсен Перемога
2013 рік Найкращий міжнародний драматичний серіал Борген III Номінація
Найкращий європейський драматичний серіал Борген III Перемога
Найкраща актриса в драматичному серіалі Біргітта Йорт Соренсен Номінація
Премія БАФТА у телебаченні 2012 рік Міжнародна премія Уряд Перемога
2014 рік Міжнародна премія Номінація
Prix Italia 2010 рік Найкраща телевізійна драма — серіали та серіали Перемога
Міжнародний фестиваль аудіовізуальних програм 2011 рік Найкращі серіали та серіали Перемога
Серіали та серіали: Краща музика Халфдан Е Перемога
Премія Пібоді 2013 рік Область досконалості Уряд Перемога[33]
Премія Critics' Choice Awards 2023 рік Найкращий серіал іноземною мовою Номінація[34]

Уряд отримав нагороду в номінації «Найкращий міжнародний серіал» на телевізійній премії Британської академії 2012 року.[35] Крім того серіал було відзначено Prix Italia 2010 року в номінації «Найкращий драматичний серіал»[36] та Гран-прі Fipa в номінації «Найкраще досягнення». «Золотою німфою» було нагороджена Сідсе Бабетт Кнудсен в номінації «Найкраща акторка в драматичному серіалі» на Телевізійному фестивалі в Монте-Карло 2011 року[37]. Серіал переміг у номінації «Найкращий оригінальний саундтрек» на Міжнародному фестивалі аудіовізуальних програм у 2011 році.[38]

Радіо ред.

На DR1 створили допоміжний радіосеріал Udenfor Borgen («Поза замком»), який супроводжував випуск телешоу. Головний герой — Ганс Гаммельгард (озвучений данським актором Фінном Нільсеном), особистий секретар Міністерства навколишнього середовища, який стикається з несподіваними труднощами після того, як намагається увести контроль за вирощуванням генетично модифікованих культур данськими фермерами.[39][40]

Починаючи з грудня 2013 року, BBC Radio 4 транслювало англомовний переклад данського радіосеріалу під назвою «Борген: За межами замку» з Тімом Піготт-Смітом з Гансом Гаммельгардом у головній ролі.[41] Рецензент Фіона Стерджес з The Independent вважала радіоверсію «цілковито безглуздою» і зазначила, зокрема, що, на відміну від телевізійного серіалу, радіопрограма «відсунула жіночих персонажів на периферію, представивши їх секретарками та стурбованими матерями».[42]

З іншого боку, Джилліан Рейнольдс з The Telegraph дала позитивну рецензію на радіошоу, схвалюючи його комплексне трактування нюансів організації державної служби.[43] У 2015 році Deutschlandfunk транслював цей радіосеріал із німецькими поясненнями до деяких конструкцій слів, таких як MOM =MON для Momentum = Monsanto.[44]

Римейк ред.

У вересні 2011 року було оголошено, що NBC створить американський ремейк серіалу «Уряд», а пілотну програму розроблятимуть Девід Гадгінс та Джейсон Кетім із відомого серіалу Нічні вогні п'ятниці[45] Римейк NBC так і не вдалося зняти, але в листопаді 2013 року Адам Прайс підтвердив, що HBO та BBC Worldwide збираються розпочати виробництво ремейку серіалу в США.[46]

Розповсюдження ред.

DVD ред.

Перші три сезони були доступні в Данії та Великій Британії на DVD. Обидва закодовані у форматі регіону 2 і складаються з повних епізодів, як демонструвалися на DR1 та BBC4.

У США MHz Networks випустила всі три сезони та повний бокс-сет серій на DVD із кодом Region 1.

Назва DVD епізоди Дати випуску DVD
Регіон 2 (Данія) Регіон 2 (Великобританія) Регіон 1 (США)
Повна перша серія 10 3 лютого 2012 (2012-02-03) 6 лютого 2012 (2012-02-06)[47] 12 березня 2013 (2013-03-12)[48]
Повна друга серія 10 30 травня 2012 (2012-05-30) 4 лютого 2013 (2013-02-04)[49] 25 червня 2013 (2013-06-25)[50]
Повна перша та друга серії 20 3 квітня 2013 (2013-04-03) 4 лютого 2013 (2013-02-04)[51] –
Повна третя серія 10 14 листопада 2013 (2013-11-14) 16 грудня 2013 (2013-12-16)[52] 21 січня 2014 (2014-01-21)[53]
Повна серія 30 – 16 грудня 2013 (2013-12-16)[54] 21 жовтня 2014 (2014-10-21)[55]

Книга ред.

19 лютого 2013 року в Данії, Нідерландах і Франції побачила світ книга за співпраці DR спільно з видавцем Lindhardt & Ringhof. Сюжет першого сезону Уряду у вигляді новели данською мовою написав Єспер Мальмоз[56]. Керівник відділу продажів DR Андерс К'єрсгаард Сьоренсен сподівається, що незабаром книга стане доступною у Великій Британії.

Музика ред.

26 лютого 2013 року DR Salg, підрозділ комерційного розповсюдження DR, випустив Borgen (Оригінальний саундтрек телесеріалу), а також дев'ятнадцять треків оригінальних композицій Halfdan E для шоу, доступним для цифрового завантаження на iTunes.[57][58]

На основі музики з шоу під назвою "Borgen 2010 ", Halfdan E також опублікував більш довгу композицію на платформі SoundCloud.

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах ац аш ащ аю ая ба бб бв бг бд бе бж би бк бл бм бн бп бр бс бт бу бф бх бц бш бщ бю бя ва вб вв вг вд ве вж ви вк вл вм вн вп вр вс вт ву вф вх вц вш вщ вю вя га гб гв гг гд ге гж ги гк гл гм гн гп гр гс гт гу гф гх гц гш гщ гю гя да дб дв дг дд де дж ди дк дл дм ČSFD — 2001.
  2. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах ац аш ащ Danmarks Nationalfilmografi
  3. ↑ 10 Foreign TV Shows You Should Be Watching. businessinsider.in. 13 вересня 2020. Процитовано 13 вересня 2020. 
  4. ↑ Gilbert, Gerard (5 січня 2012). Nothing Like a Dane. The Independent (London). Процитовано 5 січня 2012. 
  5. ↑ ml TV tid 11 March 2011 (in Danish): Der kommer en tredje sæson af Borgen (There will be a third season of «Borgen») [Архівовано 3 грудня 2018 у Wayback Machine.] Retrieved 7 January 2012
  6. ↑ Borgen Series 1. BBC. Процитовано 17 серпня 2012. 
  7. ↑ Frost, Vicky (5 лютого 2012). Lilyhammer series could provide just the tonic for bereft Borgen fans. The Guardian (London). Процитовано 5 лютого 2012. 
  8. ↑ Sweney, Mark (7 січня 2013). Tm Daley Splash ITV ratings. The Guardian (London). Процитовано 7 січня 2013. 
  9. ↑ Frost, Vicky (15 лютого 2013). Borgen to return to BBC for third series. Guardian (London). Процитовано 16 лютого 2013. 
  10. ↑ Borgen returns to BBC for final series. BBC. 17 лютого 2013. Процитовано 17 лютого 2013. 
  11. ↑ Netflix Teams With Denmark's DR To Revive Political Drama 'Borgen'. Deadline. 29 квітня 2020. Процитовано 29 квітня 2020. 
  12. ↑ Netflix announces launch date for Borgen – Power & Glory and reveals a first look. Netflix Media Center. Процитовано 15 березня 2022. 
  13. ↑ Une femme au pouvoir. La Presse.ca. 
  14. ↑ Portada. Canal 22. Процитовано 4 лютого 2017. 
  15. ↑ 여총리 비르기트. JTBC. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 8 січня 2012. 
  16. ↑ New buyers for Borgen. c21media. Процитовано 11 січня 2013. 
  17. ↑ Borgen: How did this become Europe's hottest show?, Stuff.co.nz, 25 January 2015
  18. ↑ «Borgen creator Adam Price on what's next for Birgitte Nyborg in the show's third and final series», The Guardian, 14 November 2013. Accessed 20 December 2013
  19. ↑ «Borgen: Sidse Babett Knudsen interview», The Telegraph, 27 Jan 2012. Accessed 20 December 2013
  20. ↑ «Clive James: Losing sleep over beautiful Birgitte», The Telegraph, 20 November 2013. Accessed 20 December 2013
  21. ↑ «Jasper Rees: Borgen: Power & Glory, review: the seminal Scandi series makes a triumphant return», The Telegraph, 02 June 2022. Accessed 05 June 2022
  22. ↑ When Fiction and Reality Meet: Lessons for the EU from the Danish TV Show Borgen. Earth Island Journal. Процитовано 3 березня 2023. 
  23. ↑ «Revealed: the real Borgen», The Radio Times, 4 February 2012
  24. ↑ а б в Brown, Maggie (14 січня 2012). Borgen: Inside Danish TV's thriller factory. The Guardian (London). Процитовано 13 січня 2013. 
  25. ↑ Merrick, Jane (3 лютого 2013). From rainy Copenhagen, to wet and windy Westminster. The Independent (London). Процитовано 19 лютого 2013. 
  26. ↑ Borgen: The Best TV Show You've Never Seen
  27. ↑ King, Stephen (21 грудня 2012). Stephen King: The Best TV I Saw in 2012. Entertainment Weekly. 
  28. ↑ Stanley, Alessandra (20 жовтня 2011). Cover-Ups, Personal and Political. New York Times. Процитовано 13 березня 2013. 
  29. ↑ Borgen ended like a soap opera (дан.). Politiken. Архів оригіналу за 12 березня 2013. Процитовано 11 березня 2013. 
  30. ↑ Behind the walls (дан.). Berlingske. 10 березня 2013. Процитовано 11 березня 2013. 
  31. ↑ Why Borgen will be sorely missed (дан.). BT. 10 березня 2013. Процитовано 25 березня 2013. 
  32. ↑ Conservative politician: Borgen was used as leverage for debate on prostitution (дан.). Information. 4 лютого 2013. Процитовано 25 березня 2013. 
  33. ↑ 73rd Annual Peabody Awards, May 2014.
  34. ↑ Nordyke, Kimberly (15 січня 2023). Critics Choice Awards: Full List of Winners. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 16 січня 2023. Процитовано 7 травня 2023. 
  35. ↑ Two DR shows vie for glory. Copenhagen Post. Процитовано 6 травня 2012. 
  36. ↑ IMDb: Awards for Borgen Retrieved 15 January 2012
  37. ↑ Golden Nymphs Awards Listing Palmarès des Nymphes d'Or. 10 June 2011 – 10 Juin 2011, Grimaldi Forum, Monaco. MONACO MEDIAX. с. 3. Архів оригіналу за 14 серпня 2011. Процитовано 7 січня 2012. 
  38. ↑ Jury and Awards – Series and Serials – FIPA 2011 – International Festival of Audiovisual Programs. FIPA. Архів оригіналу за 4 August 2012. Процитовано 7 січня 2012. 
  39. ↑ Udenfor Borgen [Outside the castle]. DR (дан.). 23 вересня 2010. Процитовано 11 грудня 2014. 
  40. ↑ Stroyer, Rasmus (7 жовтня 2010). 'Udenfor Borgen' fanger lyttere ind ['Outside the Castle' captures listeners]. DR (дан.). Процитовано 11 грудня 2014. 
  41. ↑ Borgen spin-off to air on BBC Radio 4. BBC News. 27 листопада 2013. Процитовано 11 грудня 2014. 
  42. ↑ Sturges, Fiona (19 грудня 2013). Borgen: Outside the Castle – The Week in Radio: appalled by a British Borgen that's an insult to women. The Independent. Процитовано 11 грудня 2014. 
  43. ↑ Reynolds, Gillian (18 грудня 2013). Borgen – Outside the Castle, Radio 4, review: Gillian Reynolds reviews the week in radio and admits that she's hooked on the audio version of the Danish political drama. The Telegraph. Процитовано 11 грудня 2014. 
  44. ↑ Politthriller im englischen Original (нім.). Deutschlandfunk. 2015. Архів оригіналу за 19 вересня 2016. Процитовано 30 липня 2016. 
  45. ↑ Andreeva, Nellie (26 вересня 2011). NBC to adapt Danish drama Borgen with FNL's David Hudgins and Jason Katims. deadline.com. 
  46. ↑ Borgen to get a US remake on HBO. Процитовано 4 лютого 2017. 
  47. ↑ Amazon UK: Borgen — Series 1 Relinked 14 December 2013
  48. ↑ Amazon US: Borgen — Season 1 Relinked 14 December 2013
  49. ↑ Amazon UK: Borgen — Series 2 Relinked 14 December 2013
  50. ↑ Amazon US: Borgen — Season 2 Relinked 14 December 2013
  51. ↑ Amazon UK: Borgen — Series 1 & 2 Relinked 14 December 2013
  52. ↑ Amazon UK: Borgen — Series 3
  53. ↑ Amazon US: Borgen — Season 3
  54. ↑ Amazon UK: Borgen — Trilogy
  55. ↑ Amazon US: Borgen — The Complete Series
  56. ↑ Borgen goes from the screen to bedside table (дан.). DR. Архів оригіналу за 23 лютого 2013. Процитовано 13 лютого 2013. 
  57. ↑ Borgen goes from the screen to bedside table (дан.). DR. Архів оригіналу за 23 лютого 2013. Процитовано 14 лютого 2013. 
  58. ↑ Halfdan E – Borgen (Original TV Series Soundtrack). iTunes. Процитовано 14 лютого 2013. [недоступне посилання з 01.02.2017]

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Уряд_(серіал)&oldid=40640889