Відкрити головне меню

Верховний суд Данії (дан. Højesteret) — вища судова інстанція Королівства Данії. Розташований в Копенгагені в палаці Крістіансборг, де також знаходиться парламент. Складається з 19 суддів, які призначаються спеціальним королівським указом на довічний термін, але по досягненню 70 років йдуть у відставку.

Верховний суд Данії
Højesteret
Вид Верховний суд
Юрисдикція Данія Данія
Дата заснування 1661
Склад судді призначаються королевою за пропозицією міністра юстиції
Термін служби до досягнення 70 років
Суддів 19
Головний суддя Поул Сегаард
На посаді з 1 червня 2014 року
Розташування Копенгаген, Jørgens Gård, Christiansborg Slot, 131218

Судова система Данії є триступеневої і складається з низових судів — міських (Byret) і окружних (Landsret), двох апеляційних судів (Østre Landsret) для західних земель у Віборгу і східних земель в Копенгагені і суду вищої ланки — Верховного суду (Højesteret). Особливістю датської системи є те, що в залежності від важливості справи по першій інстанції воно може бути розглянуто відразу в Верховному суді, в інших скандинавських країнах першою інстанцією завжди будуть тільки нижчі суди[1]. Крім того міністр юстиції Данії має право визначати яке діло в якому суді має розглядатися[2].

Зміст

ІсторіяРедагувати

 
Король Кристіан V головує в Верховному суді, 1697 рік

Верховний суд заснований 14 лютого 1661 декретом короля Фредеріка III в період становлення в Данії абсолютної монархії і замінив собою Королівський суд ( Kongens Retterting), що існував в епоху короля Кристіана IV.

Спочатку суд складався з 30 суддів, а формальним голавою суду був сам король, для якого в залі суду був поставлений трон. Король міг головувати в судовому засіданні і скасувати будь-яке рішення Верховного суду. Проте король був присутній на засіданнях не завжди, тому з 1674 року була введена посада юстіаріуса (Justitiarius), який керував судовим процесом від імені короля (з 1919 року - Голова суду).

Прийнята Конституція 1849 скасувала абсолютну монархію і заклала фундамент сучасної конституційної системи, де суд вже виступав в якості незалежної третьої влади. Принцип поділу влади знайшов своє вираження в положеннях Конституції, де йшлося про те, що законодавча влада належить спільно королю і парламенту, виконавча влада - уряду, а судова влада - судам.

З 1661 року Верховний суд вирішував лише два завдання: розглядав кримінальні справи і приватні позови між громадянами. Після прийняття Конституції 1849 року, в доповнення до нинішніх завдань, суд також став здійснювати контроль за рішеннями органів виконавчої влади, щоб вони не виходили за рамки закону; і контролювати законодавчу владу, щоб її діяльність залишалася межах конституційних обмежень (тобто, щоб прийняті акти не суперечили конституції).

У 1999 році Верховний суд вперше в своїй історії через 150 років після прийняття першої Конституції Данії 1849 року скористався правом перевірити на конституційність положення законодавчого акта[3].

ЮрисдикціяРедагувати

 
Вхід до Верховного суду Данії

Юрисдикція суду поширюється на всі територіальні частини Датського Королівства: Данію, Гренландію і Фарерські острови.

Верховний суд в апеляційному порядку переглядає рішення у кримінальних і цивільних справах нижчих судів, в тому числі спеціалізованих судів таких як: Суд по морським і кримінальним справах, Реєстраційний суд і Спеціальний суд по розгляду справ щодо неповнолітніх і психічно хворих осіб.

Верховний суд є органом конституційного контролю, хоча при цьому в нинішній Конституції такого права за судом не закріплено - це є ні чим іншим як конституційно-правовим звичаєм[1], який склався ще з прийняття першої Конституції 1849 року, коли Верховний суд повинен був контролювати діяльність законодавчої влади. Відповідно до цієї практики, суд дає тлумачення Конституції і може перевіряти закони на їх конституційність тільки в конкретній справі, тобто здійснює конкретний нормоконтроль[4].

СкладРедагувати

Верховний суд складається з 19 суддів, один з яких обирається головою. Судді призначаються спеціальним королівським указом на довічний термін, але по досягненню 70 років йдуть у відставку. Раніше кандидатури пропонувалися одноосібно міністром юстиції, але після судової реформи 1999 року він погоджує свій вибір на спеціальній раді при Міністерстві, щоб уникнути проявів непотизму і корпоративних переваг[5].

Верховний суд розділений на дві колегії в складі не менше як по 5 суддів, які одночасно можуть розглядати всі категорії справ.

ПриміткиРедагувати

  1. а б Исаев М. А. Механизм государственной власти в странах Скандинавии: Конституционно-правовые аспекты (рос.). 
  2. Арутюнян Г.Г. Конституционный контроль: характер функционирования и развития системы (монография) (рос.). 
  3. Kronik: Højesteret - 350 år i dag (da). Процитовано 2018-03-11. 
  4. Ракитская И.А. Конституционные основы европейского сотрудничества Дании и роль Фолькетинга в европейской интеграции // Вестник МГИМО (У) МИД России.
  5. domstol.dk - Historic outline. www.domstol.dk (da). Процитовано 2018-03-11. 

ЛітератураРедагувати

  • Исаев М.А. Основы конституционного права Дании. — М.: Муравей, 2002. — 337 с. — ISBN 5-89737-143-1.
  • Исаев М.А. Основные формы конституционного контроля в странах Скандинавии // Государство и право. — 2003. — № 12. — С. 76-85.