Відкрити головне меню

Денис Вікторович Урубко (29 липня 1973 у місті Невинномиськ, Ставропольський край РСФСР) — видатний висотний альпініст, майстер спорту міжнародного класу, «Сніжний барс»[1] (за один сезон 1999), «Золотий льодоруб Азії»-2006[2] (за першопрохід на Манаслу), володар альпіністського Оскару — Eiger Award 2009, неодноразовий чемпіон СНД у висотному, технічному, висотно-технічному і зимовому класах. Перший альпініст СНД, що без застосування кисню підкорив головні вершини всіх 14 восьмитисячників планети (протягом 2000—2009 років) і його сходження були офіційно підтверджені[3][4].

Урубко Денис Вікторович
Denis Urubko.jpg
Народився 29 липня 1973(1973-07-29) (46 років)
Невинномиськ, РРФСР, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Росія
Flag of Poland.svg Польща
Flag of Kazakhstan.svg Казахстан
Діяльність альпініст, журналіст
Галузь альпінізм
Сторінка в Інтернеті urubko.blogspot.com

БіографіяРедагувати

Народився 29 липня 1973 у місті Невинномиськ (Ставропольський край РСФСР), лейтенант МО Республіки Казахстан (з 10 травня 2009 г.), ЦСКА, Алма-Ата, Казахстан.

12 лютого 2015 року у Вроцлаві Денис Урубко за допомогою своїх польських друзів — альпіністів (депутат Європарламенту Януш Онишкевич, Кшиштоф Велицький, Богдан Янковський, Януш Майєр, Богуслав Магрело та ін.) отримав польське громадянство[5].

Восьмитисячники Дениса УрубкоРедагувати

Докладніше: Восьмитисячники

Денис був 15-м за ліком, хто одержав неофіційний титул альпінізму — «Корону Землі» за підкорення всіх 14-ти восьмитисячників планети, і 8-м — хто виконав ці сходження без застосування кисню[6][7].

Разом з італійським альпіністом Сімоне Моро
  • травень 2000 — Еверест (8848 м), класичний маршрут з Південного сідла.
  • травень 2001 — Лхоцзе Головна (8516 м), класичний маршрут північно-західним схилом.
У складі казахстанської експедиції
Разом із Сімоне Моро
У парі з Сергієм Самойловим
  • липень 2005 — знову Броуд-пік (8047 м), першопроходження по південно-західній стіні в альпійському стилі, категорія 6Б (номінація «Золотий льодоруб» — 2005 року).
  • 2006, двічі на Манаслу (8163 м), 24 квітня — класичний маршрут та 5 травня — першопроходження північно-східним схилом в альпійському стилі, категорія 6А (отримали «Золотий льодоруб Азії — 2006»).
  • 2 травня 2007 — Дхаулагірі (8167 м), класичний маршрут, соло.
  • 2 жовтня 2007 — Чогорі (K2) (8611 м), північна сторона, японський маршрут (номінація на «Золотий льодоруб Азії — 2007»).
Разом із Сімоне Моро
  • 9 лютого 2009 — Макалу (8481 м), перше зимове сходження (отримали альпіністський Оскар — престижну нагороду Eiger Award 2009).
Разом із Борисом Дедешко
  • 11 травня 2009 — Чо-Ойю (8201 м), першопроходження по південно-східній стіні) — останній з 14 восьмитисячників світу, підкорених Денисом Урубко (за цей новий маршрут пара отримала два призи: «Золотий льодоруб Азії-2009» і всесвітній Золотий льодоруб-2010.

Цікаві фактиРедагувати

  • Денис Урубко в дитинстві страждав алергічною астмою (можливо, через наявність у невеликому Невинномиську двох великих хімічних підприємств), що стало причиною переїзду сім'ї на Далекий Схід, у Південно-Сахалінськ, до тайги і моря. Тим більш дивовижне сходження Урубко без використання кисню на всі гімалайські восьмитисячники. Для альпінізму Денис став тим же, ким Ленс Армстронг для велосипедного спорту.
  • Напередодні сходження на Лхоцзе 2001 року Денис відгукнувся на прохання про допомогу та врятував життя польської альпіністки Анни Червінські[4].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. SNOW LEOPARDS (SNEZHNY BARS) (англ.)
  2. Вышло 5-е издание Казахстанской книги-рекордов (рос.)
  3. Андрей АНФИНОГЕНТОВ. Повелитель больших гор. Архів оригіналу за 2013-07-04. Процитовано 2009-06-18. (рос.)
  4. а б Елена Лалетина. Денис Урубко: путь прямой, как струна. www.Russianclimb.com: Главные новости российского и зарубежного альпинизма. Архів оригіналу за 2013-07-04. Процитовано 2009-06-18.  (рос.)
  5. Российский альпинист Денис Урубко получил польское гражданство
  6. PlanetMountain.com. Denis Urubko, Cho Oyu and all 14 8000m peaks. Архів оригіналу за 2013-07-22. Процитовано 11-04-2012. 
  7. Список альпіністів, які досягли вершини всіх 14 восьмитисячників

ПосиланняРедагувати