Уральська (станція метро)

Координати: 56°51′29″ пн. ш. 60°36′05″ сх. д. / 56.85806° пн. ш. 60.60139° сх. д. / 56.85806; 60.60139

«Ура́льська» (рос. Уральская) — станція Єкатеринбурзького метрополітену, яка розташована між станціями Машинобудівників та «Динамо».

Уральська
Платформа станції
Загальні дані
Тип Пілонна трисклепінна
Глибина закладення 42 м
Кількість 1
Тип острівна
Форма пряма
Довжина 104 м
Дата відкриття 23 грудня 1992
Архітектор(и) С. У. Зіганшин
Будівельник(и) «Свердловськметробуд»
Виходи до вул. Челюскінців, вул. Вокзальна, вул. Стрілочників, пров. Нев'янський
Час відкриття 06:00
Час закриття 00:00
Стільниковий зв'язок «МОТИВ», «МТС», «Білайн», «Мегафон», «Утел»
Мапа
Єкатеринбурзький метрополітен
ТЧ «Калинівське»
Проспект Космонавтів
Уралмаш
Машинобудівників
Уральська
Динамо
Площа 1905 року
Геологічна
Бажовська
Чкаловська
Ботанічна
Уктуські гори

Станція відкрита 23 грудня 1992 року.

Історія будівництва ред.

  • 28 серпня 1980 року з вертикального стовбура шахти станції на урочистому мітингу вийнято перший екскаваторний ківш землі — почалося будівництво свердловського[1].
  • У вересні 1980 року розпочато гірничопрохідницькі роботи[1].
  • У грудні 1980 року зібрано копер для розміщення гірського шахтного комплексу[1].
  • У травні 1981 року закінчена проходка шахтного стовбура[1].
  • У грудні 1981 року поблизу станції побудовано і введено в експлуатацію перший адміністративно-побутовий корпус[1].
  • У липні 1982 року завершено спорудження підхідної виробки, насосної камери і рудничного двору, почалася проходка перегінного тунелю в бік станції «Машинобудівників»[1].
  • У серпні 1982 року на найдовшому перегоні пускової дільниці між станціями «Машинобудівників» і «Уральська» розпочато будівництво тунелів[1].
  • У серпні 1982 року введено в експлуатацію залізничний тупик з приколійними складами[1].
  • У березні 1986 року на спорудженні станційних тунелів станції розпочато монтаж чавунної «оболонки» з тюбінгів великого діаметра (8,5 м)[1].
  • У серпні 1986 року бригада Н. Вопілова зі станції «Уральська», пробивши під землею 750 метрів правого перегінного тунелю, здійснила збійку на проміжному стволі № 10 (на перегоні до станції «Машинобудівників»)[1].
  • У лютому 1987 року розпочато будівництво похилого ескалаторного ходу[1].
  • У грудні 1987 року розпочаті роботи по проходці середнього станційного тунелю[1].
  • У листопаді 1988 року бригада прохідників А. Пелінського зробила збійку в лівому перегінному тунелі на трасі між станціями «Уральська» і «Машинобудівників», позаду — 1560 метрів[1]
  • Лютий 1989 після збійки, проведеної бригадою прохідників Ю. Гнидіна в лівому перегінному тунелі між станціями «Динамо» і «Уральська», забезпечено наскрізний проїзд поїзда під землею по всій трасі від центру міста до станції «Проспект Космонавтів»[1].
  • У червні 1989 року завершено проходка похилого ходу на станції «Уральська»[1].
  • 22 грудня 1992 державною комісією прийнята в експлуатацію[2].
  • 23 грудня 1992 року відкрито пасажирський рух
  • 22 грудня 1994 року відкрито пасажирський рух до станції «Площа 1905 року».

Технічна характеристика ред.

Конструкція станції — трисклепінна (глибина закладення — 42 м).

Технічний тунель розташований під станцією «Уральська» служить для водовідведення: вода буквально виривається зі скель та прямує у каналізацію. Саме тут можна побачити надзвичайно міцні підземні породи, через які прокладалося уральське метро, ​​яке стало одним із найдорожчих та найглибших у колишньому СРСР.

Вестибюлі ред.

Станція має один підземний вестибюль, похилий хід має чотиристрічковий ескалатор, починається з північного торця станції. Станція розташована поруч з залізничним вокзалом та Північним автовокзалом.

Оздоблення ред.

На пероні пілони стоять на литих чавунних плитах. Усередині пілонів (абсолютно унікально) були залишені природні скельні породи. Підлога платформи виконана з сірого полірованого граніту, колійні стіни станції викладені мармуром Нижньо-Тагильського родовища, пілони — мармуром коєлгінського родовища, арки та інші елементи перону прикрашені плитами серпентину, аркові обрамлення, ніші зроблені з металу. Об'ємні декоративні люстри з кованого металу, виготовлені на Уральському електромеханічному заводі, підвішені до склепіння[1].

Також заплановано другий вихід зі станції, який буде вести прямо до будівлі залізничного вокзалу, сьогодні будь-які дані про його будівництво відсутні.

Примітки ред.

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т Парфьонов Сергій Олександрович. Метро в Свердловске, 1980—1989. — Свердловськ : Середнє-Уральське книжкове видавництво, 1989.(рос.)
  2. Історія // «Метрострой-ПТС» [Архівовано 14 квітня 2009 у Wayback Machine.](рос.)

Посилання ред.