Вікіпедія

Університет Джорджа Мейсона

громадський гуманітарний і дослідницький університет в США

Університет Джорджа Мейсона (англ. George Mason University) — громадський дослідницький університет в окрузі Ферфакс, штат Вірджинія.[15] Університет названий на честь Джорджа Мейсона, одного з батьків-засновників США.

Університет Джорджа Мейсона
англ. George Mason University
38°49′52″ пн. ш. 77°18′29″ зх. д. / 38.831° пн. ш. 77.308° зх. д. / 38.831; -77.308Координати: 38°49′52″ пн. ш. 77°18′29″ зх. д. / 38.831° пн. ш. 77.308° зх. д. / 38.831; -77.308
Типгромадський дослідницький університет
КраїнаСША США
РозташуванняФерфакс, Вірджинія
Гаслоангл. Freedom and Learning
Гасло українськоюСвобода та знання
Назва на честьДжордж Мейсон
Засновано1949; 75 років тому (1949)
ЗасновникГенеральна асамблея штату Вірджинія
ПрезидентГрегорі Н. Вашингтон
Ендавмент157 601 176 $[1] і 189 161 627 $[1]
Студентів38 541[2]
Співробітників5734 осіб (вересень 2020)[2]
Кольори     Green
     Gold
Членство у
  • Асоціація університетів Оук Ріджd, ORCID[d][3][4], Consortium of Social Science Associationsd[5], arXiv.org[6], Association of American Colleges and Universitiesd[7], Американська рада з питань освітиd[8], National Humanities Allianced[9], Коаліція мережевої інформаціїd[10], Association of Public and Land-grant Universitiesd[11], American Association of State Colleges and Universitiesd[12], Центр для наукових бібліотекd[13] і SPARC[14]
    • Мова викладанняанглійська
    ВипускникиКатегорія:Випускники Університету Джорджа Мейсона
    Штаб-квартираФерфакс
    Адреса4400 University Dr, Fairfax, VA, 22030-4444[2]
    Сайтwww.gmu.edu
    Мапа
    CMNS: George Mason University у Вікісховищі

    Університет був заснований у 1949 році, а в 1972 році він став незалежним університетом. Відтоді заклад став найбільшим громадським університетом за кількістю студентів у Вірджинії.[16][17][18] Університет класифікується як університет з дуже високим рівнем дослідницької діяльності.[19]

    Спочатку заснований як філія Університету Вірджинії, Університет Джорджа Мейсона з тих пір розширився до коледжу-інтернату для традиційних студентів з акцентом на поєднанні сучасної професійної освіти, заснованої на практиці, з комплексною традиційною навчальною програмою гуманітарних наук, зберігаючи при цьому своє історичне середовище для маятникових студентів бакалаврату та аспірантури.[20][21][22] Університет має чотири студмістечка у Вірджинії.

    Головне студмістечко університету знаходиться у Ферфаксі, штат Вірджинія. Інші три студмістечка знаходяться в Арлінгтоні, Фронт-Роялі та Принс-Вільямі. Університет також керує центром відпочинку та конференцій у Лортоні[23] та міжнародним студмістечком у Інчхоні, Південна Корея.

    З моменту заснування університету двоє його професорів економіки, Джеймс М. Бьюкенен у 1986 році та Вернон Л. Сміт у 2002 році, були нагороджені Нобелівською премією з економіки.[24]

    Історія

    ред.

    20 століття

    ред.
     
    Джордж Мейсон, батько-засновник США і людина, на честь якої названий університет

    У 1949 році Університет Вірджинії створив центр підвищення кваліфікації, для фахівців середньої ланки та нетрадиційних студентів поблизу міських центрів у передмісті Вашингтону, округ Колумбія, в Північній Вірджинії.[25][18] Центр підвищення кваліфікації пропонував як обов'язкові, так і необов'язкові, вечірні неформальні заняття в різних місцях. Серед перших обов'язкових предметів були: урядування на Далекому Сході, вступ до міжнародної політики, твір з англійської мови, принципи економіки, математичний аналіз, вступ до математичної статистики та принципи читання по губах. На кінець 1952 року в центрі навчалося 1192 студенти.[18]

    Резолюцією Генеральної асамблеї Вірджинії в січні 1956 року центр підвищення кваліфікації був перетворений на Університетський коледж, філію Університету Вірджинії в Північній Вірджинії.[26] Головою новоствореного коледжу став Джон Норвілл Гібсон Фінлі.[27] Починаючи з вересня 1957 року, сімнадцять студентів-першокурсників відвідували заняття в Університетському коледжі в невеликій відремонтованій будівлі початкової школи в Бейліс-Кроссроудс.[28] У 1958 році університетський коледж став коледжем Джорджа Мейсона.[26]

    Місто Ферфакс придбало та пожертвувало 60 гектарів землі на південь від меж міста Університету Вірджинії для території нового коледжу. Зараз ця територія називається Ферфакс-кампус (студмістечко у Ферфаксі). У 1959 році коледж став називатись Коледж Джорджа Мейсона Університету Вірджинії. У 1962 році почалась розбудова перших 16 гектарів Ферфакс-кампусу. Восени 1964 року нове студмістечко прийняла 356 студентів.[29]1 березня 1966 року, Коледж Джорджа Мейсона став чотирирічним навчальним закладом, що надає дипломи. У тому ж році округи Ферфакс та Арлінгтон і міста Александрія і Фолс-Черч погодилися виділити 3 мільйони доларів на купівлю землі, що прилягала до коледжу, щоб забезпечити розширення закладу до великого регіонального університету. 

    У 1972 році штат Вірджинія відокремив Коледж Джорджа Мейсона від Університету Вірджинії в Шарлотсвіллі та перейменував його в Університет Джорджа Мейсона.[30]

    У 1978 році Джордж В. Джонсон був призначений четвертим президентом.[31] Під час його вісімнадцятирічного перебування на посаді університет надзвичайно швидко розширив свій фізичний розмір і програмні пропозиції.[31][32] Незадовго до інавгурації Джонсона у квітні 1979 року Унівестет придбав Школу права та нове Арлінгтонське студмістечко. Університет також став дослідницьким закладом.[31] Ближче до кінця терміну Джонсона Університет Джорджа Мейсона зайнявся плануванням третього студмістечка в окрузі Принс-Вільям в Манассасі. Основні об'єкти студмістечка були побудовані протягом вісімнадцяти років, коли Джонсон був президентом університету. Кількість зарахованих студентів більш ніж подвоїлася з 10 767 восени 1978 року до 24 368 навесні 1996 року.[33]

    У 1996 році Алан Мертен, декан Вищої школи менеджменту імені Семюеля Кертіса Джонсона Корнельського університету, був призначений президентом університету. Він вважав, що розташування університету робить його відповідальним як за внесок у навколишні громади, так і за залучення цих громад до місцевих, національних і глобальних спільнот. Під час головування Мертена університет приймав Всесвітній конгрес інформаційних технологій у 1998 році,[34] відсвяткував отримання Нобелівської премії другим університетським викладачем у 2002 році та вітав чоловічу баскетбольну команду під час фіналу ігор Національної асоціації студентського спорту у 2006 році. Кількість зарахованих студентів зросла з трохи більше ніж 24 000 у 1996 році до приблизно 33 000 протягом весняного семестру 2012 року, що зробило Університет Джорджа Мейсона найбільшим громадським університетом Вірджинії.[35]

    21 століття

    ред.
     
    Поліцейський студмістечка (ліворуч) у 2011 році

    Після виходу Мертена на пенсію в 2012 році, 1 липня 2012 року шостим президентом університету був призначений Анхель Кабрера. 25 березня 2013 року Кабрера провів прес-конференцію, щоб оголосити про рішення університету залишити Колоніальну спортивну асоціацію та приєднатися до Конференції Atlantic 10 (A-10). Університет почав змагатися в A-10 протягом 2013—2014 навчального року.[36]

     
    Наклейка коледжу Джорджа Мейсона

    У 2018 році судовий процес щодо Закону про свободу інформації показав, що консервативні донори, зокрема Фонд Чарльза Коха та Федералістське товариство, мали прямий вплив на рішення про наймання викладачів в юридичних та економічних школах університету. Президент університету Анхель Кабрера визнав, що викриття підняло питання про академічну доброчесність університету, і пообіцяв заборонити донорам входити до складу комісії з відбору викладачів у майбутньому.[37]

    Кабрера залишив свою посаду 31 липня 2019 року, щоб стати президентом Технологічного університету Джорджії.[38][39] Після звільнення Кабрери обов'язки президента до 30 червня 2020 року виконувала Енн Б. Холтон.[39]

    24 лютого 2020 року Рада відвідувачів призначила Грегорі Вашингтона восьмим президентом університету, і він обійняв цю посаду 1 липня 2020 року. Вашингтон є першим афроамериканцем на посаді президента університету.[40]

    23 березня 2020 року під час пандемії COVID-19 Університет Джорджа Мейсона перейшов виключно на онлайн-навчання. Під час осіннього семестру 2020 року та весняного семестру 2021 було змішане навчання, під час якого університет пропонував поєднання онлайн-навчання та очного навчання.[41]

    Рейтинги

    ред.

    В рейтингу американських університетів на 2024 рік, що складається виданням US News & World Report, Університет Джорджа Мейсона посів 101 місце. В рейтингу найкращих громадських навчальних закладів 2024 року, що складається US News & World Report, університет посів 51 місце. В рейтингу «Навчальний заклад з найкращою цінністю», який також складається US News & World Report, університет обійняв 158 місце. В рейтингу навчальних закладів з найкращою програмою з інжинірингу, що також складається US News & World Report, університет посів 105 місце. Крім того, університет посів 99 місце в рейтингу навчальних програм з економіки, 112 — в рейтингу навчальних програм із сестринської справи, 69 місце — в рейтинг найкращих навчальних закладів для ветеранів, 20 місце — в рейтингу найінноваційніших навчальних закладів, 48 місце — в рейтингу найкращого викладання для студентів бакалаврату.[42]

    В рейтингу видання Forbes за 2023 рік університет посів 93 місце.[43] В рейтингу американських університетів видання Washington Monthly за 2023 рік університет посів 91 місце.[44]

    Студмістечка (кампуси)

    ред.

    Університет Джорджа Мейсона має чотири студмістечка в США, усі розташовані у Вірджинії.[45] Три знаходяться в передмістях Північної Вірджинії столичного району Вашингтона, а один — в горах Блакитного хребта Вірджинії.[45] Університет також має одне студмістечку у Південній Кореї, у міжнародному діловому районі Сондо в Інчхоні.[46][45] Між 2005 і 2009 роками університет мав студмістечко у Рас-ель-Хаймі, Об'єднані Арабські Емірати.[47] Блю-Рідж-кампус, який знаходиться неподалік від Фронт-Роял, співпрацює зі Смітсонівським інститутом.[48]

    Ферфакс

    ред.

    Головне студмістечко розташоване на 274 гектарах ландшафтної землі з великим ставком у передмісті переписної місцевості Джордж-Мейсон, штат Вірджинія, на південь від міста Ферфакс у центральному окрузі Ферфакс Столиця США Вашингтон, округ Колумбія, знаходиться приблизно за 32 кілометри від студмістечка. У студмістечку знаходяться будівлі студентської профспілки, Джонсонівський центр, Центра мистецтв, що являє собою концертний зал на 2000 місць, інженерного корпусу імені Лонг та Кіммі Нґуєнів, дослідницького наукового корпусу, астрономічної обсерваторії, художньо-дизайнерського корпусу, Фенвікської бібліотеки,[49] Красновського інституту і трьох спортзалів та водного центру для студентів.[50] У Ферфакс-кампусі також знаходяться стадіони для видів спорту в приміщенні та на відритому повітрі, бейсболу, софтболу, тенісу, футболу та лакросу[51], і Мейсонвейл — житловий квартал для викладачів, співробітників університету і аспірантів.[52]

     
    Джонсонівський центр

    Статуя Джорджа Мейсона та Меморіал поневоленим людям Джорджа Мейсона

    ред.

    Бронзова статуя Джорджа Мейсона в студмістечку була створена Венді М. Россом і освячена 12 квітня 1996 року.[53] Статуя зображує як Джордж Мейсон представляє свій перший проект Вірджинської декларації прав, яка згодом стала основою для Білля про права до Конституції США. Поруч з Мейсоном є зображення письмового столу, яка все ще знаходиться в кабінеті Ґанстон-голлу — маєтку Мейсона у Вірджинії. Книги на столі — томи Юма, Локка та Руссо, представляють вплив на думки Мейсона.[54]

    У 2021 році біля пам'ятника Джорджу Мейсону встановили пам'ятник поневоленим людям Джорджа Мейсона, розроблений компанією Perkins & Will.[55] Меморіал містить панелі, що описують життя двох поневолених у Ґанстон-голлі: Пенні, яку Мейсон подарував своїй доньці, та Джеймса, особистого помічника Мейсона.[56]

    Арлінгтон

    ред.
     
    Арлінгтонське студмістечко Університету Джорджа Мейсона

    Арлінгтонське студмістечко, назване Мейсон-сквер у 2022 році[57], розташовується на 2,1 гектарах землі на площі Вірджинія-сквер, міському середовищі на краю округу Арлінгтон, ділового району Кларендон у Вірджинії та в 6,4 кілометрах від центру Вашингтона, округ Колумбія. Студмістечко було засновано у 1979 році після придбання юридичної школи.[58] У 1998 році для розміщення Школи права імені Антоніна Скалія була відкрита будівля Гейзел-хол; В ході подальшого розвитку студмістечка з'явились наступні будівлі: Ван-мітер-хол, в якому знаходиться Шарська школа політики та урядування,[59] Центр регіонального аналізу[60] та адміністративні офіси для випускників бізнес-школи.[61] У Вернон Сміт-холі розташовується Школа миру та вирішення конфліктів імені Джиммі та Розалінн Картерів, Центр Меркатус та Інститут гуманних досліджень. У студмістечку також знаходиться зал Ван-мітер-хол-аудіторіум на 300 місць.[62] Нову будівлю, Ф'юз-ет-мейсон-сквер, заплановано завершити у 2025 році.[63]

    Транспорт

    ред.
     
    Зупинка Вашингтонського метро Virginia Square-GMU на території студмістечка

    Студмістечко обслуговується помаранчевою лінією вашингтонського метро на станції Virginia Square–GMU, автобусом до студмістечка та маршрутом Metrobus 38B. Залізнична станція розташована в одному кварталі на захід від студмістечка.[64] В цьому місці також проходять маршрути 41, 42 і 75 автобусних компаній Arlington Rapid Transit або ART Bus. На території студмістечка є одна зарядна станція для електромобілів, п'ять місць для паркування автомобілів з обмеженими можливостями, три місця для паркування велосипедів і одну локація компанії з прокату велосипедів Capital Bikeshare.[64]

    Науково-технічне студмістечко

    ред.

    Науково-технічне студмістечко відкрилось 25 серпня 1997 року в окрузі Прінс-Вільям в Манассасі, штат Вірджинія, на території площею 54 гектари, деякі з яких наразі ще не забудовані.[65] У студмістечку понад 4000 студентів навчаються в освітніх і дослідницьких програмах з біоінформатики, біотехнологій, інформаційних технологій і судових біонаук.[66] Існують бакалаврські програми в галузі здоров'я, фітнесу та відпочинку. Існують випускні програми з фізичних вправ, фітнесу, здоров'я, географічних інформаційних систем та управління об'єктами. Значна частина досліджень проводиться в лабораторії біомедичних досліджень високого рівня безпеки.[67] У 2010 році на території студмістечка, у Хілтоновському центрі театральних мистецтв були відкриті зали Мерчант-хол на 1123 місця та Верайзон-аудіторіум на 300 місць.[68][69]

    На території Арлінгтонського студмістечка знаходиться водний і фітнес-центр Freedom, яким керує компанія Mason Enterprise Center.[70] Мейсонівський центр для командного та організаційного навчання є відкритим для громадськості емпіричним навчальним закладом.[71] Лабораторія Sports Medicine Assessment Research and Testing lab, розташована в центрі Freedom, і найбільш відома своїми дослідженнями струсу мозку.[72]

    У 2019 році університет зайнявся техніко-економічним обґрунтуванням створення медичної школи на території студмістечка.[73][74]

    Смітсонівсько-Мейсонівська школа охорони природи

    ред.
     
    Смітсонівсько-Мейсонівська школа охорони природи

    Студмістечко у Фронт-Роялі, штат Вірджинія, створено у співпраці між Смітсонівським інститутом та Університетом Джорджа Мейсона. Основним напрямом студмістечка, відкритого для студентів у серпні 2012, є глобальне навчання в сфері охорони природи. Академічний центр Volgenau включає три навчальні лабораторії, чотири аудиторії та 18 кабінетів. З університетської їдальні на території студмістечка видно Національний парк Шенандоа. Житлові приміщення включають 60 двомісних кімнат, тренажерний зал і приміщення для навчання.[48]

    Університет Джорджа Мейсона в Південній Кореї

    ред.

    У березні 2014 року Університет Джорджа Мейсона відкрив студмістечко у Південній Кореї. Студмістечко розташоване в міжнародному діловому районі Сонґдо в Південній Кореї, на території 17 000 гектарів, і розрахований на 850 000 людей. Студмістечко знаходиться за 40 кілометрів від Сеула та за дві години польоту від Китаю та Японії та з'єднаний із Сеульським метрополітеном. 

    Штат Вірджинія вважає, що студмістечко у Сонґдо юридично нічим не відрізняється від будь-якого іншого студмістечка Університету Джорджа Мейсона.[75]

    Перші зараховані студенти Університету Джорджа Мейсона в Південній Кореї стали випускниками в грудні 2017 року.[76]

    Студенти Університету Джорджа Мейсона в Південній Кореї отримують той самий диплом, що й студенти, що навчаються англійською мовою в університеті в США.[77]

    Навчання

    ред.

    Університет Джорджа Мейсона пропонує ступені бакалавра, магістра, доктора права та доктора з наголосом на поєднанні сучасної професійної освіти, заснованої на практиці, із комплексною традиційною навчальною програмою гуманітарних наук.[78][79][80][81] Співвідношення студентів і викладачів становить 17:1; 58 відсотків студентських класів мають менше 30 студентів, а 30 відсотків бакалаврських класів мають менше 20 студентів.[82]

    Вступна статистика

    ред.

    У 2023 році університет зарахував 90 % своїх абітурієнтів на бакалаврат і не враховував рейтинг старшої школи та не вимагав стандартизованих результатів тестів для вступу. Для тих, хто надав бали, середні 50 % мали бал SAT між 1140 і 1350 або бал ACT між 25 і 31.[83]

    Між 2009 і 2013 роками спостерігається збільшення кількості заявок на вступ до університету на 21 %. В цей період університет зарахував на 4 % більше нових студентів, які бажають отримати ступінь, а відсоток заяв на бакалаврат і магістратуру зменшився на 4 %. Кількість заявок на вступ до Школи права зросли на 10 %.[81]

    Зарахування

    ред.

    Станом на 2023 рік в університеті навчалося 40 185[84] студентів. Таким чином, університет став найбільшим університетом у Вірджинії за кількістю студентів.[85]

    Академічна співпраця

    ред.
    • Консорціум університетів Вашингтонської агломерації (CUWMA)
    • Національна студентська програма морських грантів (морський грант)
    • Асоційовані університети Оук-Ріджа (ORAU)
    • Смітсонівський інститут (SI) — Смітсонівський інститут природоохоронної біології (SCBI)
    • Рада вищої освіти Вірджинії (SCHEV)
    • Консорціум трансатлантичної політики (TPC)
    • Консорціум дослідницької бібліотеки Вашингтона (WRLC)

    Дослідження

    ред.
     
    Бібліотека Університету Джорджа Мейсона

    Станом на 2019 рік Університет Джорджа Мейсона щорічно фінансує дослідницькі проекти на суму 149 мільйонів доларів.[86] У 2016 році університет був класифікований як університет з дуже високим рівнем дослідницької діяльності.[87] Університет досяг цієї класифікації на основі огляду своїх даних за 2013—2014 роки, проведеного Центром післядипломних досліджень Університету Індіани.[88]

    Дослідження зосереджуються на здоров'ї, сталий розвиток та безпеці. У галузі охорони здоров'я дослідники фокусуються на здоров'ї, профілактиці захворювань, передовій діагностиці та біомедичній аналітиці. Дослідження сталого розвитку стосуються зміни клімату, прогнозування стихійних лих та оцінку ризиків. Експерти з безпеки Університету Джорджа Мейсона вивчають внутрішню та міжнародну безпеку, а також кібербезпеку.[89]

    Центри та інститути

    ред.

    У складі університету діють багато дослідницьких центрів та інститутів:[90]

    • Центр прикладної протеоміки та молекулярної медицини
    • Центр чистої води та сталих технологій (CCWST)
    • Центр зв'язку комунікацій зміни клімату
    • Центр безпеки та аналізу зіткнень
    • Центр передового досвіду в області командування, управління, зв'язку, обчислювальної техніки та розвідки
    • Центр гуманітарних досліджень
    • Центр геолокації
    • Центр нейронної інформатики
    • Центр миротворчої практики
    • Центр підприємництва у сфері нерухомості
    • Центр регіонального аналізу
    • Центр соціальної складності
    • Центр дослідження громадського вибору
    • Центр нейронної інформатики, структур і пластичності
    • Центр благополуччя
    • Інститут передових біомедичних досліджень
    • Міждисциплінарний центр економічних наук
    • Красновський інститут перспективних досліджень
    • Mercatus Center
    • Національний центр біозахисту та інфекційних захворювань
    • Центр історії та нових медіа імені Роя Розенцвейга
    • SMART Lab (оцінка, дослідження та тестування спортивної медицини)
    • Інститут Стівена С. Фуллера
    • Центр розвідки, політики та міжнародної безпеки імені Майкла В. Гейдена
    • Центр досліджень політики безпеки
    • Центр транспортної політики державно-приватного партнерства
    • Центр неприбуткових організацій, філантропії та соціального підприємництва
    • Центр боротьби з тероризмом, транснаціональною злочинністю та корупцією
    • Центр енергетичної науки та політики
    • Інститут національної безпеки
    • Центр державного замовлення
    • Глобальний антимонопольний інститут
    • Центр світових релігій, дипломатії та вирішення конфліктів
    • Центр вивчення ґендеру та вирішення конфліктів
    • Азіатський центр дослідження миру та конфліктів
    • Центр вивчення наративу та вирішення конфліктів
    • Центр примирення Мері Гох

    Студентське життя та стосунки з громадою

    ред.

    Традиції

    ред.
     
    Лавки, розмальовані студентами біля Фенвікської бібліотеки

    Студенти часто прикрашали статую Джорджа Мейсона у Ферфакському студмістечку під час різних заходів. Деякі натирали палець статуї «на удачу». Багато хто позує зі статуєю для випускних фотографій.[91]

    Щовесни студентські організації університету змагаються за розфарбування однієї з 38 лавок, розташованих навпроти Фенвікської бібліотеки. Роками студентські організації фарбували лавки доріжки, щоб отримати визнання своєї групи. З більш ніж 300 студентськими організаціями існує велика конкуренція за фарбування однієї з лавок. Фарбування відбувається навесні.[92]

    Житло

    ред.
     
    Вілкінс-Плаза. Мейсонівський годинник був подарунком університету від випуску 1999 року

    У Ферфакському студмістечку розташовується житловий район відомий як «Таунхауси».[93] На східній околиці Ферфакс-кампусу розташований житловий район «Мейсонвейл» — будинки, призначені для аспірантів і викладачів.[94] На південній околиці Ферфакського студмістечка знаходяться Президентський парк та Площа Свободи. На західній стороні студмістечка розташований Мейсонівський глобальний центр. [95] Ближче до центру студмістечка розташовано 10 гуртожитків. Також є студентське житло на території Науково-технічного студмістечка, території Смітсонівсько-Мейсонівської школи охорони природи, і в Південнокорейському студмістечку.[96]

    Студентські організації

    ред.

    Студентські організації можуть мати академічну, соціальну, спортивну, релігійну/нерелігійну, кар'єрну або будь-яку іншу спрямованість. Університет визнає 500 таких груп.[97]

    Університет Джорджа Мейсона спонсорує кілька студентських засобів масової інформації через Управління студентських ЗМІ.[98]

    • Fourth Estate — веб-сайт і щотижнева студентська газета, доступна щопонеділка[99]
    • Phoebe — журнал, який щорічно публікує оригінальні твори літератури та мистецтва[100]
    • Радіо WGMU — транслює широкий спектр музичних, розмовних, спортивних та новинних програм. WGMU також є головною станцією для університетської чоловічої та жіночої баскетбольних команд, що є частиною мережі Go Mason Digital Network.[101]

    Грецьке життя

    ред.

    Університет визнає 42 братства та жіночі товариства,[102] із кількістю учасників грецького життя близько 1800 осіб. Університет не має традиційного житла спеціально для братств, хоча набір персоналу, благодійні заходи, включаючи весняний Тиждень Греції, та інші заходи грецького життя відбуваються у Ферфакському студмістечку.[103]

    Театральне мистецтво

    ред.

    The Mason Players — це провідна керована викладачами студентська організація, яка створює шість постановок. Існує щорічна постановка «Оригіналів», яка складається з 10-хвилинних оригінальних п'єс, написаних студентами. Студентам денної форми навчання Університету Джорджа Мейсона, як за межами театральної школи, так і в її рамках, дозволяється проходити прослуховування для участі в цих постановках.[104]

    Спорт

    ред.

    Команди І дивізіону

    ред.
     
    Гофстра відвідує Patriot Center, тепер відомий як EagleBank Arena, у січні 2005 року

    «Патріоти Джорджа Мейсона» — це спортивні команди Університету Джорджа Мейсона, розташовані у Ферфаксі, штат Вірджинія.[105] «Патріоти» змагаються в першому дивізіоні Національної асоціації студентського спорту як члени Конференції Atlantic 10 для більшості видів спорту. Близько 485 студентів-спортсменів змагаються у 22 видах спорту першого дивізіону для чоловіків і жінок — бейсбол, баскетбол, крос-кантрі, гольф, лакрос, веслування, футбол, софтбол, плавання та стрибки у воду, теніс, легка атлетика в приміщенні та на відкритому повітрі, волейбол та боротьба. . Міжвузівські чоловічі та жіночі команди є членами Національної спортивної асоціації (NCAA) Дивізіон I, Конференції Atlantic 10, Східної студентської спортивної конференції (ECAC), Східної міжвузівської волейбольної асоціації (EIVA), Східної ліги боротьби (EWL) та Міжвузівської асоціація спортсменів-аматорів Америки (IC4A).[106]

    Внутрішньоуніверситетський спорт

    ред.

    Окрім команд першого дивізіону Національної асоціації студентського спорту, Університет Джорджа Мейсона має кілька спортивних клубів.[107][108]

    Культурний капітал, політичний вплив і суперечки

    ред.
     
    Школа права імені Антоніна Скалія. У 2023 році газета New York Times назвала школу «Єльським або Гарвардським університетом консервативної юридичної науки та впливу».[109]

    Згідно з рейтингом університетів, що складається US News and World Report, Університет Джорджа Мейсона посідає перше місце в категорії «Соціальна мобільність» серед університетів штату Вірджинія та займає 72-е місце в національному рейтингу найкращих у сфері соціальної мобільності. В рейтингу коледжів з найвищою економічною різноманітністю, що складається New York Times, університет обіймає 19 місце за сприяння соціальній мобільності для своїх студентів і випускників і різноманітність соціально-економічного статусу завдяки культурному капіталу.[110] Університет також посідає 8 місце в країні за критерієм свободи слова та захистом прав, закріплених у Першій поправці до Конституції Сполучених Штатів, відповідно до Фонду індивідуальних прав і самовираження (FIRE). FIRE також стверджує, що точка зору більшості студентства університету схиляється до політичного лібералізму в сенсі сучасного лібералізму в США[111][112], хоча політичні ідеології лібертаріанства[113][37][114] і консерватизму[115][116] також помітні серед студентства.

    Фінансування Фондом Чарльза Коха та кафедра економіки

    ред.

    Університет Джорджа Мейсона був об'єктом скандалу навколо пожертвувань від Фонду Чарльза Коха, зокрема на кафедру економіки Коледжу гуманітарних і соціальних наук[113][37][114], яка нібито знаходиться під впливом лібертаріанства, про що свідчить політична діяльність братів Кохів. Документи університету показали, що брати Кох отримали можливість вибирати кандидатів на посади в кафедрі як умову грошових пожертвувань.[37] Університет Джорджа Мейсона змінив свої правила донорства після скандалу.[117]

    Школа права

    ред.

    Назва Школи права імені Антоніна Скаліа на честь покійного консервативного судді Верховного суду США Антоніна Скаліа, наймання консервативних суддів Верховного суду США Брета Кавано, Ніла Горсача та Кларенса Томаса викладачами, нібито «оточування їх розкішшю», надання їм майданчику для виступів, а також організація подорожей, які вони отримували за «оплату всього досвіду», тісні зв'язки Школи з Федералістським товариством, а також широка наявність програм професійного розвитку та безперервної освіти, так само як, і надання майданчику для виступів для діючих суддів судів першої інстанції та апеляційних суддів, зокрема, для тих що займаються темою права та економіки, викликало спори в самому університеті, Верховному суді США та Федеральній судовій системі США загалом щодо явного консервативного політичного впливу на Школу права та зростаючий вплив університету на судову систему США. Школа права також стала об'єктом певних дискусій через її зв'язок із відкрито лібертаріанським університетським аналітичним центром Mercatus Center[118][115] який, як відомо, отримував пожертви від консервативної політичної донорської групи, відомої як The 85 Fund-Judicial Education. Проєкт очолює консервативний правовий активіст Леонард Лео.[115]

    Школа громадської політики

    ред.

    Школа громадської політики та кафедра політології Університету Джорджа Мейсона, Шарська Школа політики та урядування стали предметом дискусій через їхні стосунки із колишнім персоналом розвідувального агентства США. Зокрема, наймання у 2009 році генерала Майкла Гайдена, колишнього директора Центрального розвідувального управління (ЦРУ), Агентства національної безпеки (АНБ), і Роберта Дейца, колишнього генерального радника АНБ, викликало суперечки через роботу Гайдена та Дейца в розвідці, яка включала, хоч і законне, але непопулярне застосування масового стеження.[119]

    Історичні фальсифікації

    ред.

    Історичні фальсифікації Університету Джорджа Мейсона являли собою групу інтернет-містифікацій і кампаній дезінформації, створених студентами в рамках класного проекту для курсу «Брехня про минуле», який викладав професор історії Т. Міллз Келлі, з метою створення Інтернет-фальсифікації, яка вплинула на медіа-платформи.[120][121][122][123][124][125][126][127]

    Протиправна сексуальна поведінка

    ред.

    У 2016 році студент виграв апеляцію, яка скасувала його відсторонення за сексуальне зазіхання.[128]

    У 2018 році Пітера Побера звинуватили у сексуальних домаганнях під час його перебування на посаді тренера з ораторських виступів.[129] Він пішов на пенсію під час слідства за неправомірну поведінку.[130]

    Відомі викладачі та випускники

    ред.

    Викладачі

    ред.

    Випускники

    ред.
    •  
      Анна Ескобедо Кабрал, колишній скарбник Сполучених Штатів
    •  
      Карл Роув, старший радник президента США Джорджа Буша
    •  
      Джастін Бур, американський професійний бейсболіст
    •  
      Кен Кучінеллі, колишній генеральний прокурор Вірджинії та заступник міністра внутрішньої безпеки США
    •  
      Кетлін Л. Кейсі, член Комісії з цінних паперів і бірж США
    •  
      Арчі Као, актор
    •  
      Крістін Фокс, колишня виконуюча обов'язки заступника міністра оборони США[131][132]
    •  
      Деніз Тернер Рот, колишній адміністратор Адміністрації загального обслуговування[133]
    •  
      Абдівелі Ґаас, колишній прем'єр-міністр Сомалі[134]
    •  
      Мохаммад Хазаї, колишній представник Ісламської Республіки Іран в ООН [135]

    Посилання

    ред.
    1. ↑ а б National Association of College and University Business Officers U.S. and Canadian 2022 NTSE Participating Institutions Listed by Fiscal Year 2022 Endowment Market Value, Change in Market Value from FY21 to FY22, and FY22 Endowment Market Values Per Full-time Equivalent Student (Excel) — 2023.
    2. ↑ а б в Integrated Postsecondary Education Data System — 1992.
    3. ↑ а б в https://orcid.org/members/001G000001pWzjOIAS-george-mason-university
    4. ↑ а б в https://web.archive.org/web/20231020113811/https://orcid.org/members
    5. ↑ https://www.cossa.org/members/
    6. ↑ Our Members / Tier 6
    7. ↑ https://web.archive.org/web/20240120073011/https://secure.aacu.org/iMIS/AACUR/Membership/MemberListAACU.aspx
    8. ↑ https://web.archive.org/web/20240120080233/https://acememberdirectory.azurewebsites.net/
    9. ↑ https://web.archive.org/web/20240126121019/https://nhalliance.org/about/members/
    10. ↑ https://web.archive.org/web/20240227092307/https://www.cni.org/about-cni/membership/members
    11. ↑ https://web.archive.org/web/20230815075752/https://www.aplu.org/members/our-members/
    12. ↑ https://aascu.org/our-members/
    13. ↑ https://web.archive.org/web/20231016073235/https://www.crl.edu/membership/members
    14. ↑ https://web.archive.org/web/20231015070603/https://sparcopen.org/who-we-are/members/
    15. ↑ Rich, Colleen Kearney. From the Archives: What's in a Name?. Mason Spirit.
    16. ↑ A History of George Mason University | Commonwealth of Virginia: House Joint Resolution #5, February 24, 1956. ahistoryofmason.gmu.edu. 24 лютого 1956. Процитовано 12 червня 2019.
    17. ↑ A History of George Mason University | About George Mason University: A History. ahistoryofmason.gmu.edu. Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 8 січня 2020.
    18. ↑ а б в Finley, John Norville Gibson (1 липня 1952). Progress Report of the Northern Virginia University Center (PDF) (англ.). Архів оригіналу (PDF) за 20 лютого 2017.
    19. ↑ Carnegie Classification (англ.). Indiana University. 2019. Процитовано 14 червня 2019.
    20. ↑ Universidad Carlos III de Madrid and George Mason University. George Mason University - Guide to International Students (PDF) (англ.).
    21. ↑ Fonseca, Ed., James W. Higher Education for Adults: Non-Traditional Paths (PDF). United States Department of Education (англ.).
    22. ↑ Steele, Clarence A. (4 квітня 1949), Clarence A. Steele to Colgate W. Darden, Jr., April 4, 1949
    23. ↑ Retreat Facility. Jimmy and Rosalynn Carter School for Peace and Conflict Resolution (англ.). Процитовано 26 травня 2023.
    24. ↑ Another Nobel Laureate Walter E. Williams, GMU, Department of Economics, October 14, 2002
    25. ↑ Steele, Clarence A. (4 квітня 1949), Clarence A. Steele to Colgate W. Darden, Jr., April 4, 1949
    26. ↑ а б Anderson, Keith (29 серпня 2015). The Los Angeles State Normal School, UCLA's Forgotten Past: 1881–1919. Lulu.com. ISBN 978-1-329-31719-2.
    27. ↑ Teachman, A. Ellis (6 вересня 2007), Photograph: J.N.G. Finley, архів оригіналу за 5 березня 2016, процитовано 10 грудня 2015
    28. ↑ Cristian, Viviana (2009). Who are we?: Cultural identity among Latino college students in northern Virginia [Хто ми?: Культурна ідентичність серед латиноамериканських студентів коледжів у північній Вірджинії] (Дипломна робота). Washington, DC: Catholic University of America.
    29. ↑ Anderson, Keith (29 серпня 2015). The Los Angeles State Normal School, UCLA's Forgotten Past: 1881–1919. Lulu.com. ISBN 978-1-329-31719-2.
    30. ↑ A History of George Mason University – 1972–1978: Independence : Independence, April 7, 1972. gmu.edu. Архів оригіналу за 8 лютого 2016. Процитовано 6 квітня 2015.
    31. ↑ а б в Shapiro, T. Rees (3 червня 2017). George W. Johnson, college president who transformed GMU, dies at 88. Washington Post. Процитовано 24 червня 2017.
    32. ↑ Office of the President: Mason's Presidents. George Mason University. Архів оригіналу за 23 липня 2017. Процитовано 24 червня 2017.
    33. ↑ A History of George Mason University – 1978–1996: Emergence : Introduction. gmu.edu. Архів оригіналу за 8 лютого 2016. Процитовано 6 квітня 2015.
    34. ↑ History. WCIT. Процитовано 5 серпня 2015.
    35. ↑ A History of George Mason University – 1996–2012: Prominence : Introduction. gmu.edu. Архів оригіналу за 8 лютого 2016. Процитовано 6 квітня 2015.
    36. ↑ A History of George Mason University – 2012–present: Vision : Mason Moves from the Colonial Athletic Association to the Atlantic 10 Conference. gmu.edu.
    37. ↑ а б в г Green, Erica L.; Saul, Stephanie (5 травня 2018). What Charles Koch and Other Donors to George Mason University Got for Their Money. The New York Times — через NYTimes.com.
    38. ↑ Stirgus, Eric (13 червня 2019). Ga. Board of Regents hires Ángel Cabrera to lead Georgia Tech. The Atlanta Journal-Constitution (англ.). Процитовано 26 червня 2020.
    39. ↑ а б Anderson, Nick (20 червня 2019). Anne Holton named George Mason U. interim president. The Washington Post.
    40. ↑ Gregory Washington named George Mason University's eighth president | George Mason. www2.gmu.edu.
    41. ↑ Are Classes being held?. Процитовано 1 серпня 2020.
    42. ↑ George Mason University Rankings [Рейтинги Університету Джорджа Мейсона]. US News and World Report (англ.). Процитовано 23 липня 2024.
    43. ↑ Forbes America's Top Colleges List 2023. Forbes (English) . Процитовано 11 лютого 2024.
    44. ↑ 2023 National University Rankings. Washington Monthly (амер.). Процитовано 11 лютого 2024.
    45. ↑ а б в Office of the Provost, George Mason University. Distributed Campuses. gmu.edu. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 лютого 2016.
    46. ↑ 23.1-1504. Establishment of branch campus in the Republic of Korea [23.1-1504. Створення філії кампусу в Республіці Корея.]. Virginia Law (англ.). Процитовано 21 липня 2024.
    47. ↑ Lewin, Tamar (28 лютого 2009). George Mason University, Among First With an Emirates Branch, Is Pulling Out. New York Times. Процитовано 22 грудня 2015.
    48. ↑ а б National Zoological Park. Smithsonian-Mason School of Conservation Facilities and Program Fact Sheet. Smithsonian. Архів оригіналу за 7 вересня 2015. Процитовано 17 жовтня 2015.
    49. ↑ View a Project :: Facilities :: George Mason University. gmu.edu. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 5 лютого 2016.
    50. ↑ Recreation – George Mason University. gmu.edu.
    51. ↑ Facilities. gomason.com. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 5 серпня 2015.
    52. ↑ Masonvale Apartments | Faculty & Staff Housing in Fairfax VA. Masonvale.com. Процитовано 1 лютого 2016.
    53. ↑ Statue – Fairfax Campus – The Mason Explorer – George Mason University Campus Map. eagle.gmu.edu. Архів оригіналу за 8 вересня 2018. Процитовано 22 квітня 2015.
    54. ↑ George Mason Statue - Mason's Beloved Landmark.
    55. ↑ The Enslaved People of George Mason Memorial is dedicated in 'a landmark day for the university'.
    56. ↑ The Enslaved People of George Mason Project.
    57. ↑ Mason Square will be Arlington's economic development epicenter.
    58. ↑ A History of George Mason University – 1978–1996: Emergence : The Law School Battle…and Triumph. gmu.edu. Архів оригіналу за 3 липня 2015. Процитовано 7 квітня 2015.
    59. ↑ School of Policy, Government, and International Affairs. Процитовано 5 серпня 2015.
    60. ↑ Center for Regional Analysis. gmu.edu. Процитовано 5 серпня 2015.
    61. ↑ George Mason University - School of Business. business.gmu.edu.
    62. ↑ Van Metre Hall - George Mason University.
    63. ↑ Fuse at Mason Square.
    64. ↑ а б Kisielewski, Dennis. Arlington Campus Information (PDF). George Mason University. Архів оригіналу (PDF) за 22 вересня 2015. Процитовано 16 жовтня 2015.
    65. ↑ A History of George Mason University – 1996–2012: Prominence : The Prince William Campus. gmu.edu. Архів оригіналу за 30 червня 2015. Процитовано 7 квітня 2015.
    66. ↑ Enrollment (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 червня 2015. Процитовано 7 квітня 2015.
    67. ↑ National Center for Biodefense and Infectious Diseases. gmu.edu. Архів оригіналу за 5 вересня 2015. Процитовано 5 серпня 2015.
    68. ↑ Hylton Performing Arts Center. hyltoncenter.org. Процитовано 5 серпня 2015.
    69. ↑ Trescott, Jacqueline (April 29, 2010). «George Mason University gets ready to raise a new curtain». Washington Post. p. C2.
    70. ↑ Fitness, Pool and Gym – Freedom Aquatic and Fitness Center – Manassas, Virginia. freedom-center.com. Процитовано 5 серпня 2015.
    71. ↑ The EDGE – Team Building Ropes Course and Outdoors Activities – Virginia, DC, Maryland. edgeatmason.com. Процитовано 5 серпня 2015.
    72. ↑ About Us. smartlab.gmu.edu. Процитовано 24 вересня 2016.
    73. ↑ Clabaugh, J. (20 червня 2019). George Mason University to consider adding a medical school. WTOP.
    74. ↑ Sides, E. (16 листопада 2019). George Mason University to layout timeline for proposed medical school at Prince William campus. Inside Nova.
    75. ↑ Petersen, J. Chapman (12 квітня 2010), Establishment of branch campus in the Republic of Korea, процитовано 8 травня 2016
    76. ↑ Lee, M.H. (14 грудня 2017). Incheon Global Campus Slowly Coming to Fruition. koreabizwire.com. Процитовано 14 червня 2019.
    77. ↑ Why Mason Korea?. 19 липня 2021.
    78. ↑ Universidad Carlos III de Madrid and George Mason University. George Mason University - Guide to International Students (PDF) (англ.).
    79. ↑ Fonseca, Ed., James W. Higher Education for Adults: Non-Traditional Paths (PDF). United States Department of Education (англ.).
    80. ↑ Steele, Clarence A. (4 квітня 1949), Clarence A. Steele to Colgate W. Darden, Jr., April 4, 1949
    81. ↑ а б Dooris, John; Smith, Kris; Detlev, Angela; Ko, Jang; McCullough, Samantha; McDonnell, Robert; Wu, Huiping; Yoo, Jenny; Zora, Kathryn (2014). Factbook. George Mason University.
    82. ↑ Office of Institutional Effectiveness and Planning. irr2.gmu.edu. Процитовано 25 червня 2019.
    83. ↑ George Mason University Admissions. usnews.com. U.S. News & World Report. Процитовано 6 листопада 2023.
    84. ↑ Office of Institutional Research and Assessment. irr2.gmu.edu. Архів оригіналу за 1 листопада 2019. Процитовано 14 квітня 2017.
    85. ↑ In head count, George Mason edges VCU | Richmond Times-Dispatch. .timesdispatch.com. Retrieved on March 11, 2011.
    86. ↑ Mason sponsored research spending reaches $149 million. George Mason. 2 квітня 2019. Процитовано 27 грудня 2019.
    87. ↑ Carnegie Classifications | Institution Profile. carnegieclassifications.iu.edu. Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 18 березня 2016.
    88. ↑ Mason achieves top research ranking from Carnegie. George Mason. 3 лютого 2016.
    89. ↑ Office of Research – Research Focus. research.gmu.edu. Архів оригіналу за 20 квітня 2015. Процитовано 27 квітня 2015.
    90. ↑ Centers and Institutes - George Mason University. www.gmu.edu. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 25 грудня 2018.
    91. ↑ Decorate:
    92. ↑ Bench painting:
    93. ↑ Townhouses | Housing. housing.gmu.edu (англ.). Архів оригіналу за 21 вересня 2017. Процитовано 20 вересня 2017.
    94. ↑ Byrne, Tim. Apartments in Fairfax, VA. Lincoln Property Company. Архів оригіналу за 29 липня 2016. Процитовано 23 січня 2017.
    95. ↑ formerly the Mason Inn Conference Center & Hotel
    96. ↑ Redden, Elizabeth (6 листопада 2012). Try, Try Again. Inside Higher Ed. Процитовано 25 січня 2017.
    97. ↑ Long, Lauren. Organizations Directory. Get Connected. Student Involvement. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 18 лютого 2017.
    98. ↑ Student Media – An office of University Life. gmu.edu. Архів оригіналу за 3 травня 2015. Процитовано 22 квітня 2015.
    99. ↑ Fourth Estate. gmufourthestate.com. 8 березня 2014. Процитовано 5 серпня 2015.
    100. ↑ Phoebe. phoebejournal.com. Процитовано 5 серпня 2015.
    101. ↑ Waits, Jennifer (3 серпня 2015). Visiting WGMU Radio at George Mason University. Radio Survivor. Процитовано 16 квітня 2017.
    102. ↑ Councils and Chapters – Student Involvement – George Mason University. si.gmu.edu. Архів оригіналу за 23 квітня 2015. Процитовано 22 квітня 2015.
    103. ↑ Fraternity & Sorority Life – Student Involvement – George Mason University. si.gmu.edu. Архів оригіналу за 19 квітня 2015. Процитовано 22 квітня 2015.
    104. ↑ Sharp, Rachel. Mason Players. Theater at GMU.
    105. ↑ Campuses. About Mason. Архів оригіналу за 1 квітня 2015. Процитовано 16 березня 2015.
    106. ↑ Mason Visitors Center – Mason Facts and Figures. gmu.edu. Архів оригіналу за 11 лютого 2016.
    107. ↑ Club Sports – Recreation – George Mason University. gmu.edu.
    108. ↑ Listing of Groups and Organizations | Mason360. mason360.gmu.edu. Процитовано 16 серпня 2019.
    109. ↑ Eder, Steve; Becker, Jo (30 квітня 2023). How Scalia Law School Became a Key Friend of the Court. The New York Times.
    110. ↑ Leonhardt, David; Wu, Ashley (7 вересня 2023). The Top U.S. Colleges With the Greatest Economic Diversity. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 14 січня 2024.
    111. ↑ Free Speech Rankings. rankings.thefire.org (англ.). Процитовано 14 січня 2024.
    112. ↑ Mason soars in national rankings. College of Public Health (англ.). Процитовано 14 січня 2024.
    113. ↑ а б Koch and George Mason University. DeSmog (амер.). Процитовано 13 червня 2023.
    114. ↑ а б George Mason University becomes a favorite of Charles Koch. The Associated Press (англ.). April 2016. Процитовано 13 червня 2023.
    115. ↑ а б в Schwartz, Brian (18 листопада 2021). Trump ally's fund received over $20 million last year, then funneled cash to other right-leaning groups. CNBC (англ.). Процитовано 21 червня 2023.
    116. ↑ Getahun, Hannah (30 квітня 2023). Scalia Law is a haven for conservative SCOTUS justices: NYT. Business Insider (амер.). Процитовано 13 червня 2023.
    117. ↑ George Mason tightens donor rules after uproar over Koch. AP NEWS. 26 квітня 2019. Процитовано 18 травня 2020.
    118. ↑ Dayen, David (19 вересня 2018). Koch-Funded Think Tank Linked to George Mason University Is Now Pretending It's Not Part of George Mason University. The Intercept (амер.). Процитовано 21 червня 2023.
    119. ↑ Silverstein, Ken (12 грудня 2014). Irony 101: Study Ethics with Legal Ace Who Sanctioned NSA Wiretapping, CIA Torture. The Intercept (амер.). Процитовано 6 вересня 2020.
    120. ↑ Yoni Appelbaum (15 травня 2012). How the Professor Who Fooled Wikipedia Got Caught by Reddit. The Atlantic. Архів оригіналу за 18 травня 2012. Процитовано 17 травня 2012.
    121. ↑ Matheson, Whitney.
    122. ↑ «The Last American Pirate» [Архівовано December 13, 2010, у Wayback Machine.], December 4, 2008
    123. ↑ Who Killed Alice Walsh?. The Evening World (англ.). 22 квітня 1895. Архів оригіналу за 3 листопада 2013. Процитовано 17 лютого 2014.
    124. ↑ Serial Killers, Beer, and Lies About the Past. edwired. 14 травня 2012. Архів оригіналу за 21 липня 2012. Процитовано 20 липня 2012.
    125. ↑ Wikipedia and Me. edwired. 1 червня 2012. Архів оригіналу за 16 липня 2012. Процитовано 20 липня 2012.
    126. ↑ Mills Kelly (31 березня 2013), No More Lying About the Past, Center for History and New Media, George Mason University, архів оригіналу за 21 лютого 2014, процитовано 17 лютого 2014
    127. ↑ The Digital Past 2015. Архів оригіналу за 19 лютого 2015. Процитовано 19 лютого 2015.
    128. ↑ Kingkade, Tyler (29 березня 2016). Student Accused In BDSM Sexual Assault Case Wins Rare Legal Victory. HuffPost (англ.). Процитовано 18 травня 2020.
    129. ↑ Kitchener, Caroline. A #MeToo Nightmare in the World of Competitive College Speech. The Atlantic. ISSN 1072-7825. Процитовано 18 травня 2020.
    130. ↑ Larimer, Sarah. George Mason professor retires amid sexual harassment allegations. Washington Post (англ.). Процитовано 18 травня 2020.
    131. ↑ Christine Fox, from 'Legs' to top woman at the Pentagon. The Scoop Deck (амер.). 6 грудня 2013. Процитовано 30 березня 2019.
    132. ↑ Air Warfare Expert Christine Fox—Fighter Pilots Call Her "Legs"—Inspires the New Movie Top Gun. PEOPLE.com (англ.). Процитовано 30 березня 2019.
    133. ↑ Denise Turner Roth - Administrator. General Services Administration (англ.). Архів оригіналу за 26 January 2016. Процитовано 12 November 2016.
    134. ↑ Gettleman, Jeffrey (23 червня 2011). Harvard-Educated Technocrat Chosen as Somalia Premier. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 6 липня 2024.
    135. ↑ NEW PERMANENT REPRESENTATIVE OF IRAN PRESENTS CREDENTIALS | Meetings Coverage and Press Releases. press.un.org. Процитовано 6 липня 2024.
    Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Університет_Джорджа_Мейсона&oldid=43124392