Батьки-засновники США
Батьки-засновники США — політичні діячі, які відіграли ключову роль в американській революції, проголошенні незалежності США, створенні конституції та деяких інших ключових подіях періоду становлення нової держави.
| англ. Founding Fathers of the United States | |
|---|---|
 Комітет п'яти (Адамс, Лівінгстон, Шерман, Джефферсон і Франклін) представляє свій проект Декларації незалежності |Другому континентальному конгресу у Філадельфії 28 червня 1776 року, як зображено на портреті Джона Трамбалла 1819 року. | |
| Розташування | Тринадцять колоній |
| В тому числі | Підписанти Декларації незалежності (1776), Статті Конфедерації (1781) і Конституції Сполучених Штатів (1789) |
| Лідери | |
| Ключові події | |
З усіх «батьків-засновників» найвідоміші дві групи: «Підписанти Декларації незалежності» та «Творці конституції». Більшість американських істориків називають «батьками-засновниками» не тільки ці дві вищезгадані групи, але й інших державних діячів, юристів, військових, дипломатів, звичайних громадян, які так чи інакше взяли участь у створенні та політичному оформленні США.[1]
Американський історик Річард Морріс (англ. Richard B. Morris) визначає сімох основних «батьків-засновників»: Бенджамін Франклін, Джордж Вашингтон, Джон Адамс, Томас Джефферсон, Джон Джей, Джеймс Медісон та Александер Гамільтон.[2]
Саму фразу «батьки-засновники» вперше використав сенатор-республіканець від Огайо, Воррен Гардінг у його зверненні до Зборів Республіканської Партії 1916 року. Він використовував її декілька разів і пізніше, особливо у своїй інаугураційній промові як Президент США.[3]
Історичні засновники
ред.Вибір історика Річарда Морріса із семи ключових засновників був широко прийнятим протягом 20 століття.[4][5][6] Джон Адамс, Томас Джефферсон і Бенджамін Франклін були членами Комітету п'яти, якому Другий Континентальний конгрес доручив розробити Декларацію незалежності. Франклін, Адамс і Джон Джей домовилися про Паризький договір 1783 року, який встановив незалежність Америки та поклав кінець Війні за незалежність США.[7] Конституції, розроблені Джеєм і Адамсом для відповідних штатів Нью-Йорк (1777) і Массачусетс (1780), виявилися впливовими на мову, використану при розробці Конституції США.[8][9][10] Федералістські документи, які виступали за ратифікацію Конституції, були написані Олександром Гамільтоном, Джеймсом Медісоном і Джеєм. Джордж Вашингтон був головнокомандувачем Континентальної армії, а пізніше президентом Конституційного Конвенту.[11][12]
Найважливіші батьки-засновники
ред.
|
Джордж Вашингтон | Перший президент і головнокомандувач американськими військами під час війни за незалежність |
|
Томас Джефферсон | Автор Декларації незалежності США і третій президент |
|
Джон Адамс | Другий президент США |
|
Джеймс Медісон | 4-й президент США, розробник Конституції США |
|
Александер Гамільтон | Лідер партії федералістів і видатний конституційний адвокат й філософ |
|
Бенджамін Франклін | Вчений і політичний діяч, один з ідеологів Американської революції |
|
Томас Пейн | Видатний публіцист, ідеолог Американської революції |
.jpg)
|
Джон Джей | перший голова Верховного суду США, дипломат |
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ R. B. Bernstein, The Founding Fathers Reconsidered (New York and Oxford: Oxford University Press, 2009).
- ↑ Richard B. Morris, Seven Who Shaped Our Destiny: The Founding Fathers as Revolutionaries (New York: Harper & Row, 1973).
- ↑ Bernstein, Founding Fathers Reconsidered, prologue (which collects all citations for Harding's uses of the phrase or variants thereof between 1912 and 1921).
- ↑ Bernstein, 1987, pp. 6–7
- ↑ Sneff, 2016, Essay
- ↑ Encyclopædia Britannica, p. 12
- ↑ Jedson, 2006, pp. 4–5, 37
- ↑ US Constitution, Transcription
- ↑ J.Adams and Massachusetts Constitution
- ↑ Morris: John Jay & the Constitution
- ↑ Bradford, 1994, pp. 129, 132
- ↑ Jilson, 1994, p. 291
Посилання
ред.- Батьки-засновники США [Архівовано 14 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — С. 201. — ISBN 966-7492-00-X.