Білль про права (англ. Bill of Rights) — неофіційна назва перших десяти поправок до Конституції США, які закріплюють основні права і свободи громадян[1]. Поправки були запропоновані Джеймсом Медісоном 25 вересня 1789 на засіданні Конгресу США першого скликання і набули чинності 15 грудня 1791 року[2].

Білль про права
Зображення
Юрисдикція США
Мова твору або назви англійська
Повний твір доступний на catalog.archives.gov/id/1408042
hdl.loc.gov/loc.wdl/wdl.2704
archives.gov/founding-docs/bill-of-rights-transcript
CMNS: Білль про права у Вікісховищі
«Після прийняття "Білля про права" Конституція США набула логічно завершеного вигляду. Вона стала взірцем для багатьох держав у створенні власних конституцій»[3]

Уперше на загальнодержавному рівні одноманітно було визначено правовий статус громадянина США, окреслено сфери федерального контролю за дотриманням громадянських прав і свобод, які також вперше в історії конституційного законодавства були побудовані як заборони та обмеження, накладені в першу чергу на самі законодавчі органи[3].

У числі перших десяти поправок, які складали Білль про права, прийнятий у 1789 році містились норми, які закріплювали основні права та свободи громадян[4].

  • У першій поправці закріплена свобода релігії, слова і друку, право на мирні збори і право звернення до уряду з петиціями про припинення зловживань.
  • Друга поправка гарантує право громадян носити зброю.
  • Третя поправка забороняє розміщення військ у будинках без згоди власника в мирний час та допускає (у порядку, встановленому законом) — під час війни: «У мирний час жоден солдат не повинен квартирувати в будь-якому будинку без згоди на це власника; під час війни таке розквартирування може відбуватися лише у встановленому законом порядку».
  • Згідно з четвертою поправкою заборонені необґрунтовані обшуки і арешти осіб та вилучення майна.
  • П'ята поправка вказує, що ніхто не може бути позбавлений життя, свободи чи власності без законного судового розгляду, ніяка приватна власність не може бути відібрана для суспільного користування без справедливої винагороди; встановлена заборона притягати до відповідальності за одне і те ж діяння двічі та примушувати свідчити проти самого себе.
  • Шоста поправка закріплює права обвинуваченого на швидкий і публічний суд, право ознайомитися із суттю та підставами обвинувачення, на очну ставку зі свідками, що свідчать проти нього, на примусовий виклик свідків зі своєї сторони та на допомогу адвоката
  • Сьома поправка стосується заборони перегляду справи, інакше як згідно із нормами загального права.
  • Восьма поправка встановлює заборону призначення надмірно великих застав, штрафів та жорстоких і незвичайних покарань.
  • Дев'ята поправка: невичерпність перерахованих у Конституції прав.
  • Десята поправка: повноваження, які не надані за Конституцією федеральному уряду та не заборонені для виконання штатам, зберігаються за штатами чи за народом.

На думку дослідників, умовно текст Біллю про права можна розділити на 2 частини: у першій із них закріплені класичні демократичні права і свободи громадян, а в другій — гарантії їхньої реалізації, названі у П'ятій поправці «належної правової процедурою»[5].

Примітки Редагувати

  1. Верховна Рада України: минуле, сучасне, майбутнє. lib.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 грудня 2021. Процитовано 5 грудня 2021. 
  2. Introduction & History of the Bill of Rights. University of Missouri-Kansas City Law School. Архів оригіналу за 24 лютого 2012. Процитовано 18 жовтня 2009. 
  3. а б Історія держави і права зарубіжних країн: підручник / за заг. ред. д-ра юрид. наук, проф. О. М. Бандурки ; / Бандурка О. М., Швець Д. В., Бурдін М. Ю., Головко О. М., та ін. ; вступ. слово О. М. Бандурки./ Харків: Майдан, 2020. 618 с. ISBN 978-966-372-787-5. Архів оригіналу за 5 грудня 2021. Процитовано 5 грудня 2021. 
  4. Лук'янюк, Володимир; Лук'янюк, Володимир (11 червня 2012). Цей день в історії : 15 грудня 1791 : Білль про права. Цей день в історії (англ.). Архів оригіналу за 5 грудня 2021. Процитовано 5 грудня 2021. 
  5. Історія держави i права зарубіжних країн: Навчальний посібник / А. В. Грубінко. — Тернопіль, 2010. — 392 с. Архів оригіналу за 5 грудня 2021. Процитовано 5 грудня 2021. 

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати