Уналашка
англ. Unalaska Island
Unalaska 1.jpg
Острів і місто Уналашка (1972)

Карта
Мапа острова Уналашка
Мапа острова Уналашка
Географія
53°40′24″ пн. ш. 166°38′54″ зх. д. / 53.67333° пн. ш. 166.64833° зх. д. / 53.67333; -166.64833Координати: 53°40′24″ пн. ш. 166°38′54″ зх. д. / 53.67333° пн. ш. 166.64833° зх. д. / 53.67333; -166.64833
Місцерозташування Північна Америка
Берингове море
(Тихий океан)
Акваторія Тихий океан
Група островів Лисячі острови
(Алеутські острови)
Площа 2722  км² (173-тє місце)
Довжина 128  км
Ширина 56  км
Берегова лінія 419,8  км
Найвища точка Макушина, 2036 м (74-те місце)
Країна
США США
Регіон Аляска
Район боро Алеутіенс-Іст
Населення 1759 осіб (2000)
Уналашка. Карта розташування: Північна Америка
Уналашка
Уналашка
Уналашка (Північна Америка)
Уналашка. Карта розташування: Аляска
Уналашка
Уналашка
Уналашка (Аляска)

CMNS: Уналашка у Вікісховищі

Острів Уналашка (англ. Unalaska Island; алеут. Nawan-Alaxsxa[1]) — острів групи Лисячих островів, що в східній частині архіпелагу Алеутські острови у Беринговому морі, розташований біля західного узбережжя півострова Аляска штату Аляска, Сполучені Штати Америки (Північна Америка).

ГеографіяРедагувати

Найбільший острів Лисячих островів (Алеутські острови), в південно-східній частині Берингового моря, що у північних широтах Тихого океану, на крайньому південному заході штату Аляска, та відділений від материка (півострів Аляска) на 210 км. На північному сході розташовані острови Амакнак, Уналга, Акутан та інші. На південному заході — Умнак, Чугинадак та інші. Простягся з південного заходу на північний схід на 128 км, при максимальній ширині до 56 км. Має площу 2722,1 км²[2][3] (4-те місце в Беринговому морі після островів Святого Лаврентія, Нунівак та Унімак, 11-те на Алясці, 14-те у США та 173-тє у світі). Найбільша висота — вулкан Макушина, 2036 м[4], за іншими даними 1800 м[5] (53°53′11″ пн. ш. 166°55′52″ зх. д. / 53.88639° пн. ш. 166.93111° зх. д. / 53.88639; -166.93111), який за відносною висотою займає 161-ше місце у Північній Америці.

Острів Уналашка складається з вершин підводного гірського хребта, переважно вулканічного походження, який утворює Алеутські острови, східним продовженням якого є Алеутський хребет півострова Аляска. Вулкан Макушина (Макушкинська сопка), є одним з найактивніших на Алеутських островах, останнє виверження якого відбулося 30 червня 1995 року[5].

ІсторіяРедагувати

Острів був відкритий данським мореплавцем Вітусом Берингом у 1741 році. Російське поселення виникло в 1759 році, але через чотири роки, у 1763 році його було зруйновано алеутами разом з чотирма торговельними кораблями під час «Повстання алеутів Лисячої гряди». Різанина забрала життя 162-х російських поселенців. Ті, що вижили, зуміли переждати до 1764 року, коли їх врятували росіяни. Ця подія викликала криваві розправи проти тубільців, які забрали життя близько 5000 алеутів.

Експедиція 1788 року, іспанських мореплавців Естебана Хосе Мартінеса та Гонсало Лопес-де-Аро досліджувала узбережжя Аляски, позначивши найвіддаленіші західні райони, які колись досліджували іспанці в цьому регіоні[6].

Також в 1788 році англійський мореплавець Джеймс Кук відвідав острів і написав в своєму судовому журналі «Це Уналашка...»[7].

8 грудня 2004 року малайзійське вантажне судно «Selendang Ayu» зазнало навпроти острова Уналашка аварії, що спричинила великий розлив нафти.

Острів Уналашка послужив сюжетом для роману Сінді Дайсона «І вона була», де він описує історичні події, на які багаті Алеутські острови[8].

НаселенняРедагувати

Населення острова Уналашка у 2000 році становило 1759 осіб, яке проживало у південній частині єдиного населеного пункту — Уналашка.

ГалереяРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Bergsland, K. (1994). Aleut Dictionary. Fairbanks: Alaska Native Language Center. 
  2. Unalaska UN SYSTEM-WIDE EARTHWATCH Web Site
  3. Joshua Calder's World Island Info - Largest Islands of the World by Region. Worldislandinfo.com. Процитовано 13-03-2018. 
  4. Wood, Charles Arthur, Kienle, Jürgen (1992). Volcanoes of North America: United States and Canada. Cambridge University Press. с. 41–3. ISBN 0-521-43811-X. 
  5. а б Makushin. Global Volcanism Program. Смітсонівський інститут. Процитовано 13-03-2018.  (англ.)
  6. Hayes, Derek (1999). Historical Atlas of the Pacific Northwest: Maps of exploration and Discovery. Sasquatch Books. с. 67. ISBN 1-57061-215-3. 
  7. Encyclopædia Britannica Third Edition, 1797 Volume 13 article Oonalashka, and Volume 5 article Cook, James.
  8. Dyson, Cindy (2005). And She Was. New York: HarperCollins. ISBN 978-0-06-059770-2. 

ПосиланняРедагувати