Ульгівок

село в Польщі
(Перенаправлено з Ульгувек)

Ульгівок[2][3] (пол. Ulhówek / Ульгувек) — село в Польщі, у гміні Ульгівок Томашівського повіту Люблінського воєводства[4]. Населення — 1157 осіб (2011[1]).

Село
Ульгівок
пол. Ulhówek

Координати 50°25′59″ пн. ш. 23°46′00″ сх. д. / 50.43333000002777311° пн. ш. 23.76667000002777996315° сх. д. / 50.43333000002777311; 23.76667000002777996315Координати: 50°25′59″ пн. ш. 23°46′00″ сх. д. / 50.43333000002777311° пн. ш. 23.76667000002777996315° сх. д. / 50.43333000002777311; 23.76667000002777996315

Країна Польща
Воєводство Люблінське воєводство
Повіт Томашівський повіт
Гміна Ульгівок
Населення 1157 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 84
Поштовий індекс 22-678
Автомобільний код LTM
SIMC 0904641
GeoNames 756351
OSM 2691013 ·R (Гміна Ульгівок)
Офіційний сайт ulhowek.pl/news.php
Ульгівок. Карта розташування: Польща
Ульгівок
Ульгівок
Ульгівок (Польща)
Ульгівок. Карта розташування: Люблінське воєводство
Ульгівок
Ульгівок
Ульгівок (Люблінське воєводство)
Мапа

Історія ред.

 
Члени читальні «Просвіти» в селі Ульгівок.1937 рік.

Мешканці села були вояками Української галицької армії:

  1. Домашовець Павло, стрілець, 1891 р.н.
  2. Петрівський Андрій, стрілець, 1881 р.н.
  3. Стасюк Іван, стрілець, 1893 р.н.

Станом на 1.01.1939 в селі проживало 1490 осіб, з них 1380 українців-грекокатоликів, 50 українців-римокатоликів, 10 поляків, 40 польських колоністів міжвоєнного періоду, 10 євреїв[5]. Місцева греко-католицька парафія належала до Угнівського деканату Перемишльської єпархії. Село входило до гміни Тарношин Равського повіту Львівського воєводства Польської республіки.

Після Другої світової війни село опинилося у складі Польщі[6]. У 1945 році, вже за радянської окупації, мешканці села зверталися до влади з проханням відкрити українську школу, проте отрималу відмову з огляду на неможливість добиратися до поселення через діяльність українського збройного підпілля[7]. 16-30 червня 1947 року під час операції «Вісла» польська армія виселила з Ульгівка на щойно приєднані до Польщі північно-західні терени 254 українців[6]. У селі залишилося 63 поляки[6]. Зокрема, частина людей опинилися на Тернопільщині та Львівщині[8].

У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.

Населення ред.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][9]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 567 86 422 59
Жінки 590 98 359 133
Разом 1157 184 781 192

Український цвинтар ред.

Перебуває у стані руїни[8]. Епізодично прибирають приїжджі волонтери.[10]

Відомі люди ред.

Народилися ред.

Примітки ред.

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 10 листопада 2018.
  2. Одарченко В. Правду про «Віслу» привезли рівнянам українці з Кентшина // Радіо Свобода. — 2012. — 18 грудня. — 18:20. — (Суспільство).
  3. Спогади про Ульгівок // Сайт Польських монастирів Чину Святого Василія Великого.
  4. Urząd Gminy Ulhówek. Mapa. (пол.)
  5. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 65.
  6. а б в Misilo E. Akcja Wisla. Dokumenty. — Warszawa : Archiwum Ukraińskie, 1993. — С. 423. (пол.)
  7. Wysocki J. Szkolnictwo ukraińskie w województwie lubelskim w okresie PRL (1944- 1965) // Państwo i Społeczeństwo. — 2009. — № 1. — С. 128.
  8. а б Мігус С. Свята отчина нащадків
  9. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
  10. У Польщі прикарпатці висадили два дуби на місці зруйнованих могил вояків УПА
  11. Гуцал П. З. Карпевич Богдан Іванович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. — Т. 12 : Кал — Киї. — 711 с. — ISBN 978-966-02-6472-4.

Джерела ред.

Посилання ред.

  • Ульгівок // Libraria. Архів української періодики онлайн.