Вікіпедія

Ульва

рід водоростей
Ульва
Морський салат (Ulva lactuca)
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Зелені водорості (Chlorophyta)
Клас: Ульвофіцієві (Ulvophyceae)
Порядок: Ульвальні (Ulvales)
Родина: Ульвові (Ulvaceae)
Рід: Ульва (Ulva)
Linnaeus, 1753
Синоніми
  • Enteromorpha Link in Nees, 1820
Посилання
Вікісховище: Ulva
Віківиди: Ulva
EOL: 9919
ITIS: 6559
NCBI: 3118

Ульва (Ulva) — рід зелених водоростей родини ульвові (Ulvaceae). Поширені в морях помірного і субтропічного поясу. В Україні в Чорному та Азовському морях.

Біологічний опис

ред.

Багатоклітинна світло-зелена слань цієї водорості пластинчаста, може бути цільна, розсічена або гілляста. Довжина таллома становить, в середньому, 0,3-1,5 метра. У його структурі розрізняють два ряди тісно прилеглих один до одного клітин. В основі слані є великі клітини з ризоїдами, що утворюють підошву, за допомогою якої водорость прикріплюється до підводного субстрату.

Найсприятливіші умови для рослин цього роду — невеликі бухти і затоки, що добре прогріваються сонцем.

Спорофіти та гаметофіти водорості морфологічно однакові і мають вигляд двошарової пластинки з гофрованими краями, довжина якої становить кілька сантиметрів. Кожна клітина містить одне ядро, пристінний пластинчастий хлоропласт з одним-кількома піреноïдами.

Таломи гаметофітів розвиваються із чотириджгутикових зооспор, спорофітів — із щойно утворених зигот, які зберігають джгутики гамет, тобто із планозигот. Розвиток пластин спорофітів та гаметофітів відбувається із зооспор або планозигот однаковим способом: монадна клітина прикріплюється до субстрату, втрачає джгутики і ділиться спочатку в поперечній площині, утворюючи однорядну нерозгалужену первинну нитку, яка нагадує талом улотриксу. Далі клітини нитки діляться повздовжньо-радіально, утворюючи одношарову трубку з порожниною в центрі. Стінки трубки змикаються, і крайові клітини про довжують ділитися, внаслідок чого утворюється двошарова платівка зі складчастими краями.

Хоча таломи спорофітів та гаметофітів морфологічно однакові, проте плоїдність їх різна, і тому зооспори і гамети ніколи не утворюються на одному й тому ж таломі. Зооспори утворюються шляхом послідовного поділу протопласта будь-якої клітини на чотири-вісім клітин, причому перший поділ є редукційним, і, таким чином, спорофіти є диплоїдними, зооспори — гаплоїдними. Статеве розмноження відбувається за допомогою дводжгутикових гамет. Статевий процес, залежно від виду, може бути ізогамним або гетерогамним. Для ульви характерна гетероталічність — гаметофіти відрізняються в статевому відношенні: одні продукують гаметитзі знаком «+», інші — зі знаком «-». Копуляція відбувається лише між гаметами різних статевих знаків. Якщо статевий процес ізогамний, «+» та «-» таломи розрізнити не вдається. У випадку гетерогамії таломи різних статевих знаків розпізнаються навіть неозброєним оком, за забарвленням плодючих ділянок. Так, у чоловічих таломів ці ділянки жовтуваті, у жіночих — темно-зелені. Зигота, що утворюється внаслідок копуляції гамет, містить диплоїдне ядро і без періоду спокою одразу проростає в диплоїдний спорофіт. Таким чином, в ульви спостерігається правильне чергування ізоморфних поколінь: диплоїдного спорофіта та гаплоїдного гаметофіта.

Види роду Ulva мешкають у морях теплого та помірного поясів, зокрема в Чорному морі. Водорість їстівна, в деяких країнах навіть уведена в аквакультуру і вирощується на спеціалізованих морських фермах.[1]

Значення

ред.

Ці водорості є кормом для багатьох підводних мешканців. Багато видів риб (атериноподібні, сарганоподібні та ін.) метають на них ікру. Морський салат (Ulva lactuca) в багатьох країнах, зокрема Японії, Кореї вживається в їжу, зокрема йде на приправи. Вони багаті залізом, марганцем, йодом, іншими мікроелементами, а також вітамінами, амінокислотами. Ульву часто застосовують у комплексних програмах по зниженню ваги з метою нормалізації обміну речовин в організмі людини.

Небезпека для здоров'я

ред.

При гнитті водоростей виділяється багато сірководню та інших токсичних газів. У серпні 2009 року велику кількість цих водоростей викинуло на пляжі Бретані, Франція, і через це трапилось два інциденти. Недалеко від муніципалітету Сен-Мішель-ан-Грев після вдихання парів ульви вершник знепритомнів, а його кінь помер. Другий випадок стався з водієм вантажівки, котрий вивозив гнилі водорості з узбережжя[2].

Види

ред.

Список видів згідно World Register of Marine Species (2012)[3]:

Не виключено й відношення до цього роду ентероморфи азовської (Enteromorpha maeotica), назва якої вважається валідною[ким?], в той час як рід Enteromorpha зведений в синонім до ульви.[4]

Примітки

ред.
  1. ↑ Ботаніка. Водорості та гриби: Навчальний посібник, 2-ге видання, переробл. — К.: Арістей, 2006. — 476 с.
  2. ↑ Seaweed suspected in French death. BBC. 7 вересня 2009. Процитовано 7 вересня 2009.
  3. ↑ M.D. Guiry (2012). Guiry MD, Guiry GM (ред.). Ulva Linnaeus, 1753. AlgaeBase. National University of Ireland, Galway. World Register of Marine Species. Процитовано 11 лютого 2012.
  4. ↑ M.D. Guiry (2013). Guiry MD, Guiry GM (ред.). Enteromorpha maeotica Proshkina-Lavrenko, 1945. AlgaeBase. National University of Ireland, Galway. World Register of Marine Species. Процитовано 16 вересня 2013.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ульва&oldid=43500225