Протопласт

Протопласт (від дав.-гр. πρῶτος — «перший» + πλαστός — утворений, виліплений) — вміст рослинної клітини. Складається з клітинної мембрани і протоплазми, не включає оболонку рослинної клітини.

Протопласти клітин листка петунії.

Протопласт включає

• цитоплазму,
• ядро,
• всі органели
• клітинну мембрану

Протопласт не включає клітинної стінки.

Термін протопласт введений А. Ганштейном в 1880 році.

Виділення протопластів широко використовується в дослідженнях клітин та генній інженерії. Життєздатні протопласти отримують, зокрема, в результаті обробки клітин спеціальними ферментами, які руйнують клітинну оболонку.

Це дозволяє за допомогою хімічних і механічних методів виділяти і досліджувати структурні компоненти і навіть окремі молекули, вносити зміни в генетичну структуру тощо. Протопласти можуть регенерувати клітинну оболонку, що використовується, зокрема, для отримання повноцінних генетично змінених клітин.

Після злиття (соматичної гібридизації) протопласти утворюють новий живий організм — регенерант. Таким шляхом можуть бути отримані соматичні гібриди рослин.

L-форми бактерій і мікоплазми позбавлені клітинних стінок, за цією ознакою їх відносять до протопластів.

Джерела

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.