Відкрити головне меню
Розселення українців у Молдові за результатами перепису 2001

Украї́нці у Респу́бліці Молдо́ва за даними перепису 2004 року в Республіці Молдова становлять 282,406 осіб (при цьому не обліковувалось населення Придністров'я й Бендер, де, за даними перепису 2004 року, проживає понад 160 тис. українців). Україномовні громадяни становлять у Молдові третю за чисельністю лінгвістичну спільноту у понад 181 тис. осіб.

ЧисельністьРедагувати

У Молдові є понад 300 населених пунктів, у яких українське населення становить більшість. Основна маса українського населення зосереджена в північних і східних регіонах Республіки.

За даними перепису 1989 року кількість українців становила 13,8 % (600,336 жителів) від загальної чисельності населення країни[1]. У 1989 році з загального числа представників української національності (600,366 осіб) українську мову назвали рідною 370 тис. осіб, молдовську мову — 9,5 тис. осіб, російську — 220 тис., інші мови — 755 осіб.

Рік Населення Частка Зміна
1817 30 000 6.2 %
1856 119 000 12.0 % 296.7 %
1897 379 698 19.6 % 219.1 %
1930 315 004 11.0 % 17.0 %
1941 261 200 11.1 % 17.1 %
1959 420 820 14.6 % 61.1 %
1970 506 560 14.2 % 20.4 %
1979 560 679 14.2 % 10.7 %
1989 600 366 13.8 % 7.1 %
2004 442 475 11.2 % 26.3 %

Законодавче забезпечення розвитку української національної культуриРедагувати

Див. також статтю Українсько-молдовські відносини.

Починаючи з кінця 1980-х років, у Республіці Молдова формувалася правова база в галузі міжетнічних відносин. 1 вересня 1989 року був прийнятий Закон «Про функціонування мов на території Республіки Молдова». Цей нормативний акт і донині є основним актом, що регулює використання й функціонування мов на території Республіки Молдова. Закон гарантує використання української мови для задоволення національно-культурних потреб українського населення Республіки, закріплює можливість використання української мови як мови спілкування з органами державної влади, гарантує право на виховання й навчання українською мовою.

У 1989 році прийнята Державна комплексна програма забезпечення функціонування мов на території Республіки Молдова. Окремий розділ Програми присвячений функціонуванню української мови в республіці. У цей час Департамент міжетнічних відносин розробляє проект нової програми.

Республіка Молдова 11 липня 2002 року підписала Європейську Хартію регіональних мов або мов меншин, яка очікує на ратифікацію.

Двосторонні угодиРедагувати

23 жовтня 1992 року в Кишиневі був підписаний Договір про добросусідство, дружбу і співробітництво між Республікою Молдова й Україною (набув чинності 5 січня 1997 року). Відповідно до положень Договору, Сторони гарантують забезпечення прав осіб, що належать до національних меншин у повній відповідності з нормами, закріпленими у документах ООН і ОБСЄ. Сторони забезпечують особам, що належать до їхніх національних меншин, і які проживають на території відповідної Сторони, як індивідуально, так і разом з іншими членами своєї групи, право на свободу вираження, право на збереження й розвиток етнічної, культурної, мовної й релігійної самобутності, забезпечують захист від будь-яких спроб асиміляції проти їхньої волі.

Українська мова у сфері освіти, культури, науки, ЗМІРедагувати

Починаючи з кінця 1980-х — початку 1990-х років, у Республіці Молдова поступово створюються умови для використання української мови у сфері освіти. У цілому ряді шкіл Республіки українська мова й література введені як окремі предмети, створені експериментальні класи, у яких процес навчання відбувається українською мовою.

У 2006—2007 навчальному році в 57 навчальних закладах Республіки (без урахування Придністровського регіону), зокрема, в 6 ліцеях українська мова й література вивчаються як навчальна дисципліна 3 години на тиждень. У трьох навчальних закладах Республіки (ліцеї с. Унгурь, району Окниця; ліцеї с. Нигорень, район Ришкани; школі м. Бричани) функціонують 18 експериментальних класів, де навчання ведеться українською мовою.

Українську мову вивчають у понад 30 навчальних закладах Придністров'я.

У Бєльському педагогічному університеті ім. А.Руссо створена (1994) і функціонує кафедра української мови й літератури, яка готує вчителів української мови й літератури для середньої школи (підготовлено майже 100 вчителів). У Липканському педагогічному коледжі готують вихователів дитячих садків і вчителів української мови для початкових класів (з 1993 року). Значна частина вчителів української мови й літератури підготовлена в Україні. Щорічно майже 30 вчителів проходять курси підвищення кваліфікації в Україні. У закладах вищої освіти України навчаються 91 громадян Республіки Молдови, з яких 3 — в аспірантурі.

У Республіці видані підручники української мови й літератури, а також підручники для шкіл з українською мовою навчання. Над розробкою цих підручників працюють молдовсько-українські творчі колективи вчених і вчителів–практиків. У середніх навчальних закладах Республіки, де вивчається українська мова, введено курс «Історія, культура й традиції українського народу».

У Міністерстві освіти Республіки Молдова діє Відділ навчання мовами національних меншин, що займається питаннями викладання українською мовою.

У Кишиневі силами Товариства української культури в Республіці Молдова й інших українських етнокультурних організацій при храмі св. Володимира створений і функціонує український культурно-освітній центр, при якому відкрито музей «Українці в культурі Молдови», також постійно (з 1999 року) функціонує недільна школа, де вивчають українську мову й культуру українців, історію України. Школу відвідують переважно діти 1-4 класів.

З 1991 року в Кишиневі постійно функціонує Бібліотека української літератури ім. Лесі Українки. Вона володіє великим фондом літератури українською й іншими мовами, серед якої — твори класиків української літератури (Т.Шевченка, Л.Українки, І.Франка, І.Нечуй-Левицкого та ін.), доробки сучасних українських письменників (О.Гончара, П.Загребельного та ін.). Значну частину фонду становлять періодичні видання України. Бібліотека проводить культурні заходи: зустрічі з цікавими людьми, вечори з відзначення ювілейних і пам'ятних дат України, літературні вечори, виставки.

У Республіці Молдова діють 259 українських фольклорних колективів, з яких 11 — зразкові. Традиційним стало проведення в Молдові щорічних новорічних свят, Днів слов'янської писемності й культури, Етнокультурного фестивалю, заходів з нагоди Міжнародного дня захисту дітей. У всіх цих заходах беруть активну участь українські творчі колективи, а також етнокультурні організації, як республіканські, так і місцеві. Українці щорічно організовують заходи у рамках відзначення Шевченківських днів, днів пам'яті видатних діячів культури, відзначають День незалежності України, інші знаменні дати української історії, народні свята.

Великий внесок у розвиток і збагачення культури Молдови вносить створений у 1994 році Благодійний фонд професійних художників — українських народних майстрів «Ренаштере — Відродження» Республіки Молдова (кер. Осередчук Е. П.). Членами Фонду є понад ста художників, школярів і студентів. Фонд проводить велику культосвітню роботу: організовує тематичні виставки, бере активну участь у різноманітних заходах національкого й міжнародного рівня. Традиційним стало проведення виставок, присвячених пам'яті Т. Г. Шевченка, виставки з нагоди Дня незалежності України, Днів слов'янської писемності й культури в Республіці Молдова тощо.

Значною подією стало відкриття 12 березня 2002 р. у м. Бєльці пам'ятника Т. Г. Шевченку. Пам'ятник був встановлений за активної участі Товариства української культури в Республіці Молдова, за сприяння адміністрації муніципалітету Бельць і Львівської ОДА[2].

При Інституті міжетнічних досліджень Академії наук Молдови діє Відділ історії, мови й культури українського населення Молдови, створений в 1991 році. Інститут займається вивченням історії українців Молдови, мови місцевого українського населення, фольклору, етнології українців. Співробітники відділу разом з Міністерством освіти Республіки Молдова беруть участь у розробці підручників української мови й літератури, а також підручників для шкіл з українською мовою навчання. За час роботи Відділу підготовлені й видані монографії: «Нариси історії етнографічного вивчення українського населення Бессарабії XIX — початку XX століть» (2001), «Український театр на кишинівській сцені» (1995), «Сторінки літопису» (1998), «Змови півночі Молдови» (2002) та ін.; надруковано понад 200 наукових, науково-популярних і методичних статей і доповідей.

Понад 40 років над вивченням української тематики, а також історії, мови й культури етносів Молдови плідно працює академік Академії наук Молдови й письменник К. Ф. Попович, автор понад 500 публікацій і 40 книг (зокрема, монографій «Український театр на кишинівській сцені» (1995) і «Сторінки літопису» (1998)).

Компанія «Телерадіо-Молдова» регулярно транслює на всю територію Республіки теле- і радіопередачі українською мовою. Щотижня виходить у ефір телевізійна програма українською мовою «Світанок» (35 хв.) і радіожурнал «Відродження» (30-45 хв.). У районі Бричани і муніципалітеті Бельці місцеві теле- і радіостанції транслюють передачі українською мовою. На території Республіки ретранслюються передачі телерадіокампаній України.

Союз українців Молдови «Заповіт – Моштенире» видає загальнонаціональну газету «Рідне слово» (Бельці, головний редактор — Степан Лядрик)[2]. У м. Рибниця (Придністров'я) виходить українською мовою газета «Гомін».

У Республіці Молдова виходить художня й наукова література українською мовою. Але регулярного книговидання українською мовою в Республіці немає.

Участь українського населення в економічному і громадському життіРедагувати

Українське населення Молдови представлене практично у всіх сферах національної економіки: промисловості, торгівлі, охороні здоров'я, сільському господарстві, а також воно презентовано в науці й культурі Республіки. Українці Молдови беруть активну участь у громадському житті країни. При Департаменті міжетнічних відносин акредитовано 8 суспільних етнокультурних об'єднань українців, що мають загальнонаціональний статус і зареєстровані Міністерством юстиції Республіки Молдова, зокрема: Товариство української культури Республіки Молдова (створене в 1990 р.), Громада українських жінок Республіки Молдова (1993), Українська громада Республіки Молдова (1994), Товариство «Просвіта» ім. Т.Шевченка (1994), Благодійний фонд професійних художників українських народних майстрів «Ренаштере — Відродження» Республіки Молдова (1994), Союз українців Республіки Молдова (1995), Союз українців Молдови «Заповіт – Моштенире» (Бельці, 2002), Асоціація української молоді Молдови «Злагода» (2004). Керівники всіх зазначених українських організацій є членами Координаційної ради етнокультурних організацій, що діє як дорадчий орган при Департаменті міжетнічних відносин.

У районах Бричани, Келераш (с. Хиржавка), Криулень (с. Белцата), Єдинець, Фалешти, Глодень, Орхей (с. Іванча), Ришкань, Сорока, Тараклія (с. Мусаїт), муніципалітетах Кишинів й Бельці діють місцеві суспільні етнокультурні об'єднання українців.

Зареєстровані українські організації в МолдовіРедагувати

На сьогодні при Бюро міжетнічних відносин РМ (державній установі, яка здійснює політику РМ в галузі міжетнічних відносин і має забезпечувати збереження і розвиток етнічної, культурної та мовної самобутності, реалізацію конституційних прав громадян — представників нацменшин) акредитовані такі українські громадські організації:

  • Українська громада Республіки Молдова (голова Олійник М. К.),
  • Союз українців Республіки Молдова (Мислицька С. Г.)[3],
  • Товариство української культури ім. Т.Шевченка Республіки Молдова (Майстренко О. Ф.)[3][4],
  • Жіноча громада українок Молдови (Морару В. С.),
  • Товариство «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка в Молдові (Рогова Г. М.),
  • Благодійний фонд професійних художників, майстрів української народної творчості, художніх ремесел і промислів «Відродження» (Осередчук Є. П.),
  • Союз українців Молдови «Заповіт — Моштенире» (м. Бельці)[4],
  • Громада українців ім. Петра Могили (Кожухар В. Г.),
  • Асоціація української молоді РМ «Злагода» (Лєкарцев Д. В.)[2],
  • «Квітучий край» (Тер О. С.)[5].

На лівобережжі Дністра та в Бендерах діють Республіканська громадська організація «Укрпросвіта» ім. Т. Г. Шевченка (голова В. Л. Боднар)[4] та Спілка українців Придністров'я ім. О. М. Бута (голова Л. І. Ткачук), якій підпорядковані районні та міські товариства української культури: у Кам'янці — ім. Т. Г. Шевченка (Стасішен В. П.), у Рибниці — «Поділля» (Палагнюк Б. Т.), у Дубоссарах — «Промінь» (Олійник С. В.), у Григоріополі — «Стожари» (Богуцький П. П.), у Слободзеї (Якименко П. І.), у Тирасполі — «Червона калина» (Коханова А. П.)[3], у Бендерах — «Вітчизна» (Бардук І. В.), у Дністровську — Михайленко В. С.

Асоціація Української Молоді «Злагода»Редагувати

Асоціація Української Молоді в Республіці Молдова «Злагода» була створена відповідно до чинного законодавства РМ, відповідно до протоколу установчих зборів організації № 37 засідання Президії Української Громади в РМ від 07.10.2004 р.

Статут організації зареєстрований Міністерством юстиції РМ 14.01.2005 р. Організація акредитована в Бюро міжетнічних відносин РМ, Посольством України в РМ. Керівництво організації бере участь у координаційній раді Української Громади в РМ. Організація є молодіжним крилом Української Громади в Молдові. У своїй діяльності організація керується міжнародними угодами, однією зі сторін яких є РМ, чинним законодавством РМ, партнерськими угодами з іншими громадськими організаціями, як на території РМ, так і за її межами, своїм Статутом.

Організація керується ідеями демократії, територіальної цілісності Республіки Молдова, неприпустимості дискримінації за расовою, статевою, релігійною, національною ознакою.

Організація виступає за:

  • консолідацію (об'єднання, зімкнення) української молоді, що проживає на території РМ;
  • підвищення соціальної активності української молоді;
  • зміцнення братніх, дружніх, ділових відносин із історичною Батьківщиною;
  • зміцнення відносин з молодіжними організаціями громад українців, що проживають за межами історичної Батьківщини;
  • збереження, збільшення, наступність культурної спадщини українців, що проживають на території РМ;
  • за співробітництво молодих українців, як частини громадянського суспільства РМ, з органами державного управління Республіки, у рамках прийняття зазначеними органами молодіжної політики;
  • за плідне співробітництво з органами державної влади й організаціями громадянського суспільства РМ, у рамках спільної роботи, спрямованої на успішну інтеграцію РМ у Європейське Співтовариство.

Голова — Дмитро Лєкарцев[2].

На сьогоднішній день у Республіці функціонують 4 зареєстрованих представництва Асоціації Української Молоді «Злагода» у місцях компактного проживання українців у Молдові (Єдинці, Тецкани, Ришкани, Нагорени).

Партнерство зі ЗМІ:

  • Державна компанія «ТЕЛЕ-РАДІО Молдова»:
    • телепередачі про українську молодь у рамках Програми «Світанок»;
    • цикл радіопередач, представлених українською молоддю у рамках радіопрограми «Відродження»;
    • представники ЗМІ локального значення (газети, телебачення).

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати