Відкрити головне меню

Українські Національні Збори — збори представників української інтелігенції, української церкви, провідних діячів Організації Українських Націоналістів Революціонерів у Львові 30 червня 1941 року, під час яких був проголошений Акт відновлення Української Держави.

Звіт Національних зборів 30 червня 1941. [1]
Львів'яни в очікуванні проголошення Акту відновлення державності, 30 червня 1941 року.
Будинок «Просвіти», Львів
Митрополит Йосип Сліпий, 1944
Акт відновлення Української Держави (з автографом Голови Зборів Ярослава Стецька)

Перебіг подійРедагувати

Склад Українських Національних ЗборівРедагувати

На цій події були присутніми понад 100 чільних представників зі всієї України, а також представник митрополита УГКЦ А. Шептицького о. д-р Йосиф Сліпий[2].

Перебіг зборівРедагувати

Проголошення Зборами Акту 30 червня 1941 р., хоч і було несподіваною подією, але вона засвідчила усьому світові і, зокрема, Німеччині, що український народ є законним господарем на своїй землі і буде її боронити власними грудьми перед кожним, хто намагатиметься потоптати волю України.

Збори створили уряд — Українське Державне Правління — на чолі з Ярославом Стецьком. [3]

Акт відновлення Української Держави було проголошено з балкону будинку товариства «Просвіта» у Львові (Площа Ринок, 10). На башті Князівської гори було піднято національний прапор. Львівська радіостанція повідомила про Акт населення України і передала благословення митрополита Андрея Шептицького з цієї нагоди.

Варто зазначити, що «Актом» проголошено «відновлення», а не (первинне) «проголошення» Української держави, тобто формально було збережено традицію існування УНР і ЗУНР (теж в екзилі) від часів Визвольних Змагань 1917-21 рр. Теж слід звернути увагу й на те, що в «Акті» проголошуються союзницькі наміри з боку новопостаючої України («буде тісно співдіяти») щодо ВеликоНімеччини лише за важливої умови, що «… / Третій Рейх — С. П./ допомагає Українському Народові визволитися з під московської окупації», тобто ніяк не можна говорити про безумовне підкорення ОУН і створеного нею Краєвого правління новому завойовнику.

Звістку про відновлення Української держави понесли на Східну Україну понад 6 тисяч бандерівців, розділених на три похідні групи, які повсюду творили українську адміністрацію та осередки ОУН.[джерело?] Найбільший із них був на Дніпропетровщині (5000 осіб), Кіровоградщині (1100), а також в Донбасі і Криму.

ПриміткиРедагувати

  1. Зборівські вісті, 31 липня 1941
  2. Савчук С. В. «Акт проголошення Української Держави» 30 червня 1941 року. — Новий літопис. Квартальник суспільного життя. науки й мистецтва. — Вінніпег, Манітоба: Видавниче товариство «Новий літопис», 1961. — Ч. 1 (жовтень—грудень).
  3. Дещо пізніше було організовано верховний державний орган — Українську Національну Раду, яку очолив колишній голова уряду ЗУНР Кость Левицький.

ДжерелаРедагувати

  • Стецько Ярослав. Вирішальні дні і години.— У кн.: Стецько Я. 30 червня 1941 р. — проголошення відновлення державности України./Передмова д-ра Дмитра Донцова.— Торонто-Нью-Йорк-Лондон: Накладом: Ліґи Визволення України, Організацій Оборони Чотирьох Слобід України і Української Видавничої Спілки, 1967.— С. 175—218.
  • Книш З. Перед походом на Схід. Спогади й матеріали до діяння Організації Українських Націоналістів у 1939—1941 роках. І частина.— Торонто: Срібна Сурма, б.р.— 187 с.

ПосиланняРедагувати