Вікіпедія

Удо Юргенс

(Перенаправлено з Удо Юрґенс)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Юргенс.

У́до Ю́ргенс (нім. Udo Jürgens, уроджений Jürgen Udo Bockelmann, 30 вересня 1934, Клагенфурт, Каринтія, Австрія — 21 грудня 2014, Мюнстерлінген, Швейцарія) — німецько-австрійський (з 2007 року він мав також швейцарське громандянство) співак, композитор і піаніст у стилі шлягер, шансон і поп; переможець Євробачення в 1966 році. Удо Юргенс написав понад 1000 пісень. Залишався популярним виконавцем шлягерів протягом більше чотирьох десятиліть, в основному в німецькомовних країнах.

Удо Юргенс
нім. Udo Jürgens
Зображення
Зображення
Удо Юргенс під час концерту, 2006
Основна інформація
Повне ім'я Jürgen Udo Bockelmann
Дата народження 30 вересня 1934(1934-09-30)
Місце народження Клагенфурт, Австрія
Дата смерті 21 грудня 2014(2014-12-21) (80 років)
Місце смерті Мюнстерлінген, Швейцарія
Причина смерті серцева недостатність
Поховання Віденський центральний цвинтар[1]
Роки активності 1957 — 2014[2]
Громадянство Австрія Австрія
Швейцарія Швейцарія
Віросповідання атеїзм[3][4]
Професії актор, співак, композитор, піаніст, студійний музикант
Інструменти фортепіано і вокал[d]
Жанри поп-музика, софт-рок, шлягер
Псевдоніми Udo Bolán[5][6] і Udo Jürgens
Нагороди
Батько Rudolf Bockelmannd
Мати Käthe Bockelmannd
Діти (4) John Jürgensd[7], Jenny Jürgensd, Gloria Burdad[7][8][…] і Sonja Jürgensd
Автограф
udojuergens.de
CMNS: Файли у Вікісховищі

Життя і творчість ред.

Походить з родини німців, що проживали в Росії. Його батько Рудольф Бокельман, народився в 1904 році в сім'ї Генріха Бокельмана, директора банку в Москві. Мати — Удо Кет (до шлюбу Арп), походила з Прасдорфу, землі Шлезвіг-Гольштейн. На початку Першої світової війни його родина, рятуючись від антинімецьких погромів у Росії, мусила втекти до нейтральної Швеції. Після закінчення війни сім'я переселилася на хутір діда в Каринтії (Австрія).

Дитинство Удо Юргенса пройшло у фамільному замку в Магдаленсбергу. В 5-річному віці Удо почав грати на губній гармоніці, з 7-річного віку — на акордеоні, в 13 років опанував фортепіано. З 1948 року навчався в Клагенфуртській консерваторії. У 1950 році Удо виграв конкурс творців пісні Je t'aime, організованому австрійським радіо. Після закінчення навчання під псевдонімом Удо Болан разом зі створеною ним групою виступав у ресторанах. У 1954 отримав запрошення до співпраці від Вернера Мюллера, керівника біг-бенду RIAS в Берліні й підписав перший договір на випуск платівки.

У 1960 році написав пісню Reach for the Stars, що у виконанні Ширлі Бессі стала світовим хітом. Кілька разів він представляв Австрію на конкурсі Євробачення. У 1964 році з піснею Warum nur warum? зайняв п'яте місце, у 1965 з піснею Sag' ihr, ich laß sie grüßen — четверте, a в 1966 виграв конкурс із піснею Merci Chérie.

У наступні роки створив декілька шлягерів, що здобули популярність у німецькомовних країнах. Найпопулярнішими є: Griechischer Wein, Aber bitte mit Sahne, Mit 66 Jahren та Buenos Dias, Argentina. Останній він виконував разом із футболістами Німецької збірної в 1978 році. Юргенс має добру музичну освіту, акомпанує собі на роялі, завдяки чому його порівнюють з Біллі Джоелом, але на відміну від Джоела, якому допомагає рок-група, Юргенса супроводжує біг-бенд із 18 музикантів.

Помер від раптової зупинки серця під час прогулянки в парку містечка Ґоттлібен у кантоні Турґау в Швейцарії.. Його смерть стала несподіванкою для колег і друзів. Незадовго до цього він дав низку концертів у Гамбурзі, Штутгарті і Цюриху. Наступні концертні турне були заплановані на 2015 рік. Його концертне турне мало назву «Посеред життя» (нім. Mitten im Leben)[10][11].

Сім'я ред.

  • Його брат, Манфред Бокельман (народився 1 липня 1943), є художником.
  • Його син від першого шлюбу, Джон Юргенс (народився 20 лютого 1964), — співак, актор і ді-джей.
  • Його дочка від першого шлюбу, Дженні Юргенс (народився 22 січня 1967), є акторкою.
  • Його дядько, Вернер Бокельман (23 вересня 1907 — 7 квітня 1968), був мером Франкфурта-на-Майні.

Благодійна діяльність в Україні ред.

Удо Юргенс створив благодійний фонд для підримки занедбаного дитячого дому для дітей-сиріт в Чернігові, який завдяки допомозі перетворився в показовий навчально-реабілітаційний центр. Свою роль в цьому співак оцінив досить скромно:

— Я й не думав, що тут так чудово — сказав співак під час свого візиту до Чернігова у вересні 2007 року — Я, однак, усвідомлюю, що все це аж ніяк не грандіозний подвиг. Це лише крапля в морі.

За словами директора центру Олени Житняк, у центрі висять фотограії з Удо Юргенсом під час його візиту до дитячого будинку[12].

Дискографія ред.

  • Portrait in Musik 1.Folge (1965)
  • Siebzehn Jahr, blondes Haar (1965)
  • Francoise und Udo (1966)
  • Potrait in Musik 2.Folge (1967)
  • Was ich Dir sagen will (1967)
  • Udo (1968)
  • Mein Lied für Dich (1968)
  • Udo Live (1969)
  • Udo'70 (1969)
  • Udo'71 (1970)
  • Zeig mir den Platz an der Sonne (1971)
  • Helden, Helden (Musical) (1972)
  • Ich bin wieder da (1972)
  • Johnny und Jenny (Alle Kinder dieser Welt) (1973)
  • Udo heute (1974)
  • Meine Lieder (1975)
  • Udo'75 Ein neuer Morgen (1975)
  • Meine Lieder 2 (1976)
  • Meine Lieder'77 (1977)
  • Buenos Dias Argentina (Football World-Championship) (1978)
  • Udo 1957-60 (1980)
  • Nur ein Lächeln (1980)
  • Udo'80 (1980)
  • Leave a little love (1981)
  • Willkommen in meinem Leben (1981)
  • Silberstreifen (1982)
  • Traumtänzer (1983)
  • Hautnah (1984)
  • Treibjagd (1985)
  • Deinetwegen (1986)
  • Das blaue Album (1988)
  • Ohne Maske (1989)
  • Sempre Roma (Football World-Championship) (1990)
  • Das Traumschiff (Soundtrack) (1990)
  • Open air Symphony (1992)
  • Geradeaus (1992)
  • Cafe Größenwahn (1993)
  • 140 Tage Cafe Größenwahn Tour 94/95 (1994)
  • Zärtlicher Chaot (1995)
  • Gestern-heute-morgen (1996)
  • Ich werde da sein (1999)
  • Mit 66 Jahren (was wichtig ist) (2000)
  • Es lebe das Laster (2002)
  • Es werde Licht (2003)

Примітки ред.

  1. ↑ http://www.friedhoefewien.at
  2. ↑ https://www.srf.ch/sendungen/unterhaltungssendungen/events-shows/udo-juergens-das-letzte-konzert-2
  3. ↑ Schlager: Udo Jürgens träumt von Indien — Westdeutsche Zeitung, 2008.
  4. ↑ Merci und basta! — Augsburger Allgemeine, 2014.
  5. ↑ Sahner P. Merci, Udo! — Verlag Herder, 2015. — ISBN 978-3-451-34256-1
  6. ↑ Lorenzo G. d. Das Glück ist ein flüchtiger Vogel — Blick, 2014. — С. m20.
  7. ↑ а б Pesendorfer D. Letzter Weg, alte Wunden // NEWS — VGN Medien Holding, 2015. — Vol. 20. — S. 128, 129.
  8. ↑ Schulte S. Die jüngste Tochter heißt Gloria // Berliner Zeitung — Deutschland: Berliner Verlag, 1996. — 168880 екз. — ISSN 0947-174X; 0323-5793; 1437-9465
  9. ↑ Udo Jürgens soll babysitten: Ex-Freundin des Schlagersängers klagt auf Besuchsrecht für gemeinsame Tochter // Berliner Zeitung — Deutschland: Berliner Verlag, 1996. — 168880 екз. — ISSN 0947-174X; 0323-5793; 1437-9465
  10. ↑ RP-Online: Udo Jürgens — der Tod traf ihn mitten im Leben(нім.), 21.12.2014
  11. ↑ У Швейцарії помер співак і композитор Удо Юргенс // Корреспондент.net, 21.12.2014
  12. ↑ Удо Юргенс зустрівся з дітьми // Високий Вал, 12.09.2007

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Удо_Юргенс&oldid=40382343