Відкрити головне меню
Сільськогосподарські угіддя: цвітіння волошок та маків на необроблених краях пшеничного поля

Угі́ддя — частина землі, що відрізняється від сусідніх способами господарювання.

Зміст

Визначення і класифікаціяРедагувати

З точки зору права, угіддя є обмеженням, формуються землевпорядною документацією і реєструються у Державному земельному кадастрі. Угіддя бувають сільськогосподарські, лісові, мисливські, рибні і таке інше.

Господарські угіддяРедагувати

Земельні угіддяРедагувати

Земельні угіддя — землі, які систематично використовуються або придатні до використання для конкретних господарських цілей і відрізняються за природно-історичними ознаками.[1]

Сільськогосподарські угіддяРедагувати

Сільськогосподарські угіддя — це земельні угіддя, які систематично використовуються для одержання сільськогосподарської продукції. Сільськогосподарські землі включають у себе сільськогосподарські угіддя: ріллю, перелоги, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища. До сільськогосподарських земель але несільськогосподарських угідь[2] включені: господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо.

Природні й квазіприродні угіддяРедагувати

Мисливські угіддяРедагувати

Мисливські угіддя — ділянки суші та водного простору, на яких перебувають, або можуть перебувати мисливські тварини і які передані належним чином у користування для ведення мисливського господарства[3];

Докладніше: Мисливські угіддя

Водно-болотні угіддяРедагувати

Водними угіддями вважають усі типи внутрішніх, континентальних водойм — озера, ставки, водосховища, річки, струмки тощо, а також морські акваторії, на яких глибина в період відпливу не перевищує 6 метрів.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати