Углегорськ (місто, Росія)

населений пункт у Росії

Углегорськ (рос. Углегорск, (айн. Етуутору; 1905 — 1946 — Есутору; яп. 恵須取)) до 1945 Есуторі-чо — місто в Углегорському міському окрузі Сахалінської області Російської Федерації.

місто Углегорськ
Углегорск
Прапор
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Сахалінська область
Муніципальний район Углегорський міський округ
Код ЗКАТУ: 64252501000
Код ЗКТМО: 64752000001
Основні дані
Населення 8687 (2019)
Поштовий індекс 694920
Телефонний код +7 42432
Географічні координати: 49°04′ пн. ш. 142°02′ сх. д. / 49.067° пн. ш. 142.033° сх. д. / 49.067; 142.033Координати: 49°04′ пн. ш. 142°02′ сх. д. / 49.067° пн. ш. 142.033° сх. д. / 49.067; 142.033
Мапа
Углегорськ (Росія)
Углегорськ
Углегорськ

Углегорськ (Сахалінська область)
Углегорськ
Углегорськ

Мапа


CMNS: Углегорськ у Вікісховищі

Населення становить 8687 осіб (2019).

Назва

ред.

Айнське першопоселення на місці сучасного міста мало назву Етуутору (ету означає «мис», а утору — «між») — за назвою невеликої частини узбережжя в гирлі сучасної річки Углегорки [1].. Під час японського володарювання мав назву Есуторо (恵須取支庁).

Географія

ред.

Углегорськ розташований на західному березі Сахаліну, за 297 км від Южно-Сахалінська.

Містом протікає річка Тухлянка ( Під час японського володарювання — канал Масурао). Здійснює стік води з с. Ольховка та м. Углегорська і, проходячи через місто, впадає в море на південь від гирла Углегорки. До зупинки Углегорського целюлозно-паперового комбінату до Тухлянки скидалися його технологічні води.

Історія

ред.

З 1905 по 3 вересня 1945 року у складі губернаторства Карафуто Японії, відтак у складі Углегорського міського округу Сахалінської області.

Населення

ред.
Чисельність населення
192519351959[2]1967[3]1970[4]1979[5]1989[6]
570018 80017 85217 00017 92118 42918 402
1992[3]1996[3]2000[3]2001[3]2002[7]2003[3]2005[3]
19 10017 50015 70015 30013 39613 40012 800
2006[3]2007[3]2008[3]2009[8]2010[9]2011[3]2012[10]
12 50012 30012 20012 02510 38110 40010 116
2013[11]2014[12]2015[13]2016[14]2017[15]2018[16]2019[17]
9871959793959198907088608687
5000
10 000
15 000
20 000
1959
1992
2003
2009
2014
2019

Клімат

ред.

Місто Углегорськ прирівняно до районів Крайньої Півночі. Клімат помірний мусонний.

Клімат Углегорськ (1939-1964)
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C −3 −1 4 11 18 21 25 25 23 17 8 1 25
Середній максимум, °C −10,7 −7,9 −2,4 4,6 10,3 14,8 19,1 21,1 17,3 9,7 0,1 N/A 5,7
Середня температура, °C −15,4 −13,7 −8,1 0,6 7,5 13,7 17,2 17,1 12,2 4,9 −4,9 −12,4 1,6
Середній мінімум, °C −19,4 −17,8 −12 −3,2 1,8 6,7 11,4 13,1 8,3 1,0 −7,7 −15 −2,7
Абсолютний мінімум, °C −37 −33 −28 −16 −8 −2 2 3 −1 −16 −23 −36 −37
Норма опадів, мм 32 20 25 34 46 44 71 73 77 69 59 50

Економіка

ред.

Традиційно основу економіки міста складають підприємства вугледобувної галузі, які розробляють вугільні шахти та розрізи на околицях.

З часів японського володарювання у місті діяв целюлозно-паперовий комбінат, який працював на деревині із лісів центральної частини Сахаліну. У різні роки на комбінаті працювали від 1000 до 2000 осіб. У 1990-х роках комбінат припинив діяльність.

На території міста розташований морський порт Углегорськ, що є терміналом морського порту Шахтьорськ.

В Углегорську існує низка підприємств харчової промисловості (хлібозаводи, завод пиво-безалкогольних напоїв) та підприємство з видобутку та перероблення риби та морепродуктів, що працює на прибережних ресурсах. Поблизу міста працює низка сільгосппідприємств, які займаються рослинництвом та м'ясо-молочним тваринництвом.

Примітки

ред.
  1. Точки отсчёта (г.Углегорск) - интернет-музей отечественного рыболовства. Архів оригіналу за 1 квітня 2023. Процитовано 1 квітня 2023.
  2. Всесоюзний перепис населення 1959 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
  3. а б в г д е ж и к л м Народная энциклопедия «Мой город». Углегорск (Сахалинская область)
  4. Всесоюзний перепис населення 1970 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
  5. Всесоюзний перепис населення 1979 року Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
  6. Всесоюзний перепис населення 1989 року. Чисельність міського населення. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. (рос.)
  7. Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. (рос.)
  8. Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, поселкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014. (рос.)
  9. Всероссийская перепись населения 2010 года. Сахалинская область. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов. Архів оригіналу (PDF) за 28 липня 2014. Процитовано 28 липня 2014.
  10. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями. Таблиця 35. Оцінка чисельності постійного населення на 1 січня 2012 року. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
  11. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2013 року. - М .: Федеральна служба державної статистики Росстат, 2013. - 528 с. (Табл. 33. Чисельність населення міських округів, муніципальних районів, міських і сільських поселень, міських населених пунктів, сільських населених пунктів). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
  12. Таблиця 33. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2014 року. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
  13. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2015 року. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
  14. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
  15. (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  16. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.
  17. Оценка численности населения в разрезе муниципальных образований по состоянию на 01.01.2019 года и среднегодовая за 2018 год. Территориальный орган Федеральной службы государственной статистики по Сахалинской области. 22 квітня 2019. Архів оригіналу за 25 квітня 2019. Процитовано 25 квітня 2019.