Тім де Зеу

(Перенаправлено з Тім де Зоу)

Пітер Тімотеюс «Тім» де Зеу (нід. Tim de Zeeuw) (народився у 1956, Слен[3]) — нідерландський астроном, який вивчає структуру, формування та динаміку галактик, генеральний директор ESO.

Тім де Зеу
Тім де Зеу
Народився1956(1956)
Слен, Нідерланди
Країна Нідерланди
Діяльністьнідерландський астроном
Alma materЛейденський університет[1]
Науковий керівникГендрік ван де Гулст[1]
Відомі учніFrank Van den Boschd[1]
Знання мованглійська[2]
ЗакладЛейденський університет і Європейська південна обсерваторія
ЧленствоНідерландська королівська академія наук і МАС
Посадагенеральний директор ESO
У шлюбі зЕвіна ван Дісхук
Нагороди

Життєпис

ред.
 
Тім де Зеу (фото ESO)

Тім де Зеу навчався у Лейденському університеті, де 1976 року отримав ступінь з математики, а у 1977 році — з астрономії. У цьому ж університеті, в 1984 році, він отримав звання доктора філософії.

Пропрацювавши у Інституті перспективних досліджень Принстонського університету та Каліфорнійському технологічному інституті, він повернувся до Нідерландів у 1990 році, де став професором теоретичної астрономії в Лейдені.[4]

У 2003 році він був призначений науковим керівником Лейденської обсерваторії, а з вересня 2007 року Тім де Зеу став генеральним директором ESO.[5] У 2010 році його було удостоєно відділом динамічної астрономії Американського астрономічного товариства Брауерівської премії.[6] Він одружений з Евіною ван Дісхук, що теж працює професійним астрономом.[5]

Див. також

ред.
  • 10970 де Зеу — астероїд, названий на честь астронома.

Примітки

ред.
  1. а б в Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  2. Identifiants et RéférentielsABES, 2011.
  3. Prof. Pieter Timotheus (Tim) de Zeeuw. ESO. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 28 січня 2010.
  4. Virginia Gewin (28 лютого 2007). Tim de Zeeuw, director-general, European Southern Observatory, Garching, Germany. Nature. Архів оригіналу за 22 грудня 2011. Процитовано 11 квітня 2012.
  5. а б Profile of Prof. Tim de Zeeuw. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 28 січня 2010.
  6. List of Brouwer Award Winners. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 29 січня 2010.

Посилання

ред.