Евіна ван Дісхук (Ewine Fleur van Dishoeck, нар. 13 червня 1955, Лейден) — нідерландська видатна вчена у галузі молекулярної астрономії та астрохімії[4], яка відіграла важливу роль у становленні астрохімії, займається хімією всесвіту[5][6][7]. Випускниця та з 1995 року професорка Лейденського університету, з 2008 року — член Інституту позаземної фізики Товариства Макса Планка, у 1992—2007 роках — завідувачка лабораторією астрофізики Лейденської обсерваторії[8]. Член Королівської академії наук і мистецтв Нідерландів (2001)[9], іноземна член НАН США (2001)[10], член Леопольдіни (2013)[11]. Лауреатка премії Спінози (2000) та інших відзнак.

Евіна ван Дісхук
Народилася 13 червня 1955(1955-06-13)[1] (68 років)
Лейден, Південна Голландія, Нідерланди
Місце проживання Лейден
Країна  Нідерланди[1]
Діяльність астроном, хімік, астрофізикиня, викладачка університету, учасниця міжнародних форумів
Alma mater Лейденський університет[2]
Галузь астрохімія
Заклад Лейденський університет[1]
Посада голова
Науковий ступінь доктор філософії
Науковий керівник Harm Jan Habingd[2] і Alexander Dalgarnod[2]
Аспіранти, докторанти Umut Yildizd[2]
Членство Національна академія наук США[3]
Нідерландська королівська академія наук
Леопольдина
Американська академія мистецтв і наук
Папська академія наук
МАС
Батько Hendrik Adrianus Ewout van Dishoeckd
У шлюбі з Тім де Зеу
Нагороди
Особ. сторінка home.strw.leidenuniv.nl/~ewine/

CMNS: Евіна ван Дісхук у Вікісховищі

Життєпис ред.

Евіна ван Дісхук закінчила Лейденський університет зі ступенями бакалавра хімії cum laude (1976) та бакалавра математики (1977), магістра хімії summa cum laude (1980). У 1984 році там же отримала ступінь доктора філософії за дослідження у шалузі астрономії і хімії під керівництвом H. J. Habing, згодом академіка, члена Лондонського королівського товариства Александра Далгарно.

У 1984—1987 роках молодша фелло Harvard Society of Fellows і в 1984—1988 роках запрошена член Інституту перспективних досліджень (Прінстон), а також у 1987—1988 роках запрошений професорка Прінстонського університету. У 1988—1990 роках асистентка-професорка космохімії Каліфорнійського технологічного інституту.

З 1990 року старша лекторка, з 1995 року професорка молекулярної астрофізики Лейденського університету[7]. Також, Евіна ван Дісхук є академічною директоркою Нідерландської дослідницької школи астрономії і очолює проект Water in star-forming regions with Гершель (WISH). З 2008 року іноземна наукова член Інституту позаземної фізики Товариства Макса Планка (Німеччина)[5]. У 2000 році іменна дослідна професорка в Каліфорнійському університеті в Берклі, в 1999 році видатна запрошена в Колорадському університеті, в 1998 році іменна лекторка в Колумбійському університеті, в 1997 році іменна запрошена професорка в університеті.

У 2018 році вона змінила Silvia Torres-Peimbert (до 2021 року) на посту президента Міжнародного астрономічного союзу[12] Іноземна член Американської академії мистецтв і наук (2008)[8], почесна член Американського астрономічного товариства[4].

Чоловік — Tim de Zeeuw.

Нагороди та відзнаки ред.

  • Pastoor Schmeitsprijs (1986)
  • Maria Goeppert-Mayer Award Американського фізичного товариства (1993)
  • Золота медаль Нідерландського королівського хімічного товариства (Royal Netherlands Chemical Society) (1994)
  • Премія Спінози (2000)
  • Marc Aaronson Memorial Lectureship (2001)
  • Медаль і лекція Bourke Королівського хімічного товариства Великої Британії (2001)
  • Physica Prize Нідерландського фізичного товариства (2005)[8]
  • Petrie Prize Lecture Канадського астрономічного товариства (2007)
  • Prijs Akademiehoogleraren Королівської академії наук і мистецтв Нідерландів (2012)[7], на отримані кошти Евіна ван Дісхук заснувала при академії премію з астрономії і мистецтва[13]
  • Gothenburg Lise Meitner Award, Gothenburg Physics Centre (2014)[14]
  • Премія Альберта Ейнштейна Всесвітньої культурної ради (2015)
  • Лекторка імені Lodewijk Woltjer Європейського астрономічного товариства (2015)[6]
  • Медаль Джеймса Крейга Вотсона Національної Академії наук США (2018)[4]
  • Премія Кавлі однойменного фонду (2018)

На її честь названа мала планета (10971) ван Дисхук[15].

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. а б в Leidse Hoogleraren
  2. а б в г Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  3. http://www.nasonline.org/member-directory/members/3012735.html
  4. а б в Ewine van Dishoeck Receives James Craig Watson Medal | American Astronomical Society. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 5 червня 2019. 
  5. а б Ewine van Dishoeck — KNAW. Архів оригіналу за 5 червня 2019. Процитовано 5 червня 2019. 
  6. а б Two international awards for Ewine van Dishoeck | Max Planck Institute for extraterrestrial Physics. Архів оригіналу за 5 червня 2019. Процитовано 5 червня 2019. 
  7. а б в Ewine van Dishoeck appointed Academy Professor — Leiden University. Архів оригіналу за 5 червня 2019. Процитовано 5 червня 2019. 
  8. а б в Prof. Dr. Ewine van Dishoeck. Архів оригіналу за 5 червня 2019. Процитовано 5 червня 2019. 
  9. Dishoeck, Prof. dr. E.F. van (Ewine) — KNAW. Архів оригіналу за 5 червня 2019. Процитовано 5 червня 2019. 
  10. Ewine van Dishoeck. Архів оригіналу за 24 березня 2019. Процитовано 5 червня 2019. 
  11. Mitgliederverzeichnis. Архів оригіналу за 5 червня 2019. Процитовано 5 червня 2019. 
  12. Ewine F. van Dishoeck | IAU. Архів оригіналу за 5 червня 2019. Процитовано 5 червня 2019. 
  13. Academy Prize for Astronomy and Art — KNAW. Архів оригіналу за 5 червня 2019. Процитовано 5 червня 2019. 
  14. 2014 Ewine F. van Dishoeck | Chalmers. Архів оригіналу за 29 травня 2019. Процитовано 5 червня 2019. 
  15. Dictionary of Minor Planet Names: Addendum to Fifth Edition: 2006—2008 — Lutz D. Schmadel — Google Книги. Архів оригіналу за 20 лютого 2014. Процитовано 5 червня 2019. 
Попередник:
Silvia Torres-Peimbert[en]
Президент Міжнародного астрономічного союзу
з 2018 (по 2021)
Наступник:
обрана