Тілопо маріанський
| Тілопо маріанський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Маріанські тілопо (Зоопарк Сан-Дієго)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Ptilinopus roseicapilla (Lesson, 1831) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тілопо маріанський[2] (Ptilinopus roseicapilla) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae)[3]. Мешкає на Північних Маріанських Островах, раніше також були поширені на Гуамі. Є символом Північних Маріанських Островів.
Опис
ред.Середня довжина самця становить 23,4-24 см, самиці — 24 см, середня вага 92 г. Довжина хвоста становить 67-79 мм, довжина крил 12,3-12,6 см, довжина дзьоба 13 мм. Виду не притаманний статевий диморфізм. Голова і груди сріблясто-сірі, на лобі і тімені пурпурово-рожева пляма. Верхня частина тіла зеленувата, нижня частина тіла райдужна, пурпурово-зеленувато-фіолетова. Дзьоб темно-зелений, восковиця частково покрита пір'ям.
Поширення і екологія
ред.Маріанські тілопо мешкають на островах Сайпан, Тініан, Рота[en] і Агуїгуан[en]. Раніше траплялися також на Гуамі, однак нині вимерли. Однак маріанські тілопо регулярно трапляються на Гуамі, імовірно, прилітаючи туди з острова Рота. Маріанські тілопо живуть в тропічних і мангрових лісах. Живляться плодами, зокрема плодами фікусів, сцевол, цеструмів Premna obtusifolia, інтродукованого Momordica charantia. Шукають їжу на деревах або на землі. Гніздяться протягом всього року з піком у квітні-липні. Гніздо явліє собою пласку слатформу, зроблену з хмиху, що розміщується на висоті в середньому 2,8 м над землею. В кладці одне яйце.
Збереження
ред.МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває під загрозою зникнення. Їм загрожує передусім поява на островах інвазивої змії бурої бойги. Внаслідок її хижацтва популяція Гуаму вимерла в 1984 році. Крім Гуаму. бура бойга населила також Сайпан, Тініан і Роту. За оцінками дослідників, популяція маріанського тілопо становить від 10 до 20 птахів. Уряд проводить заходи з викорінення бурої бойги. В 1993 році розпочалася програма по відновленню популяції маріанських тілопо у неволі.
Галерея
ред.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Ptilinopus roseicapilla. Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 29 листопада 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Pigeons. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 22 листопада 2021.
Джерела
ред.- David Gibbs, Eustace Barnes und John Cox: Pigeons and Doves. A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001, ISBN 90-74345-26-3.
Посилання
ред.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |