Тілопо гірський
| Тілопо гірський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.JPG) Самець гірського тілопо (підвид P. r. bellus)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Ptilinopus rivoli (Prévost, 1843) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тілопо гірський[2] (Ptilinopus rivoli) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Мешкає в Індонезії і Папуа Новій Гвінеї.
Опис ред.
Довжина птаха становить 23,5-26 см. Виду притаманний статевий диморфізм. Забарвлення самців переважно зелена, на тімені яскрава пурпурова пляма. На грудях широкий білий "комірець". У деяких підвидів він жовтий. Забарвлення живота і нижньої частини тіла також різниться в залежності від підвиду. У номінативного підвиду на животі є фіузька фіолетова пляма, гузка яскраво-жовта. У інших підвидів живіт жовтий, нижні покривні пера хвоста зелені. Дзьоб яскраво-жовтий. Самичики мають повністю зелене забарвлення.
Підвиди ред.
Виділяють п'ять підвидів:[3]
- P. r. prasinorrhous Gray, GR, 1858 — Молуккські острови, острови Західного Папуа, острови Ару і острови затоки Чендравасіх[en];
- P. r. bellus Sclater, PL, 1874 — Нова Гвінея, острови Каркар і Гуденаф[en];
- P. r. miquelii Schlegel, 1871 — острови Япен і Міос-Нум[en];
- P. r. rivoli (Prévost, 1843) — архіпелаг Бісмарка;
- P. r. strophium Gould, 1850 — архіпелаг Луїзіада і атол Еґум (острови Тробріана).
Поширення і екологія ред.
Гірські тілопо живуть у вологих вологих тропічних лісах, зокрема в лісах Центрального хребта Нової Гвінеї. Зустрічаються на висоті від 1000 до 3260 м над рівнем моря. На дрібніших островах, зокрема на островах Ару, гірські тілопо зустрічаються також в рівнинних тропічних лісах. Вони ведуть переважно деревний спосіб життя. Гніздяться на деревах. В кладці два яйця, що нетипово для тілопо (більшість голубів цього роду відкладають лише одне яйце).
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Ptilinopus rivoli. Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 28 листопада 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Pigeons. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 22 листопада 2021.
Джерела ред.
- David Gibbs, Eustace Barnes und John Cox: Pigeons and Doves. A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001, ISBN 90-74345-26-3
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996, ISBN 3-7944-0184-0.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |