Тібор Мерай
Тібор Мерай | ||||
---|---|---|---|---|
угор. Méray Tibor | ||||
Народився | 6 квітня 1924[1] Будапешт, Угорське королівство | |||
Помер | 12 листопада 2020[2] (96 років) Будапешт, Угорське королівство | |||
Країна | Угорщина | |||
Діяльність | журналіст, письменник | |||
Alma mater | Будапештський університет (1946)[3] і Католицький університет Петера Пазманя | |||
Мова творів | угорська | |||
Членство | Digital Literary Academyd, Спілка угорських письменниківd і Спілка журналістів Угорщиниd | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Тібор Мерай у Вікісховищі | ||||
Тібор Мерай (угор. Méray Tibor, нар. 6 квітня 1924, Будапешт, Угорське королівство — 12 листопада 2020) — угорський журналіст, письменник.
Біографія
ред.Закінчив Будапештський університет за фахом «угорська і латинська література».
Працював в газеті «Сабад неп» ( Szabad Nép) — органі комуністичної партії, завідував відділом культури, згодом став членом редколегії. Протягом півтора року був військовим кореспондентом «Сабад неп» на Корейській війні.
У 1953—1954 роки Тібор Мірай — секретар парторганізації Спілки угорських письменників (СУП), з 1954 року — секретар цієї творчої організації. Після подій 1953 року — прихильник Імре Надя, внаслідок чого в 1955 році був позбавлений посади і в газеті, і в СУП. Після Угорської революції 1956 року, Мірай разом з родиною емігрував до Федеративної Народної Республіки Югославія. З 1957 року жив у Французька республіка.
Протягом 27 років редагував угорську газету «Іродалмі уйшаг» (Irodalmi Újság ), що видавалася за кордоном і була заборонена режимом Кадара. Був першим секретарем ПЕН-клубу письменників у вигнанні і головою Угорської ліги захисту прав людини.
У 1989 році, після 33 років еміграції, Тібор Мірай повернувся у Будапешт, щоб брати участь в урочистому перепоховання праху Імре Надя, і на прохання родини покійного виголосив промову над його могилою.
Примітки
ред.- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Méray Tibor emlékére
- ↑ Lexikon der Goldmann-Taschenbücher / Hrsg.: W. Goldmann — 1963. — Vol. 1000. — S. 208.
Посилання
ред.- Biography of Tibor Méray [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]