Тюринзькі ковбаски
Тюринзькі ковбаски (нім. Thüringer Rostbratwurst) — оригінальна ковбаса, виробляється в німецькій землі Тюрингія, має захищений статус географічного найменування відповідно до законодавства Європейського союзу.[1][2]
 | |
| Походження |
 Тюрингія |
|---|---|
| Час появи | Від 1404 |
Історія ред.
Тюринзька ковбаска виготовляється вже сотні років. Найстаріша відома згадка про тюринзьку ковбасу знаходиться в Державному архіві Тюрингії в Рудольштадті в розшифровці рахунку з монастиря Арнштадта від 1404 року. Найстаріший відомий рецепт датується 1613 роком і зберігається в Державному архіві у Веймарі, внесений в Thuringisch-Erfurtische Kochbuch від 1797 року, в якому також згадується копчений сорт.[3]
Рецептура ред.
У виробництві використовується лише дрібно подрібнена свинина, яловичина, іноді телятина. Більшість м'яса береться з верхньої частини навколо плеча. Крім солі та перцю використовують кмин, майоран, часник. Конкретні суміші спецій можуть змінюватись в залежності від традиційних рецептів або регіональних смаків. Не менше 51 % інгредієнтів мають бути виготовлені в Тюрингії. Ця умова була знята у 2012 році після запиту Німеччини, опублікованого в Офіційному журналі Європейського Союзу, 22 жовтня 2011.[4] Ці інгредієнти змішують разом та заповнюють кишки свині або вівці. Тюринзькі ковбаси відрізняються від десятків унікальних видів німецьких ковбасних виробів характерними спеціями (у тому числі майораном) та низьким вмістом жиру (25 % порівняно з 60 % в інших ковбасах).[5]
Згідно з німецьким законом про м'ясний фарш Hackfleischverordnung, сирі ковбаси повинні продаватися в день їх виготовлення або до закриття нічного закладу. Ковбаси, приготовлені на грилі, мають термін придатності 15 днів, а ковбаси, заморожені одразу після їх виготовлення, можуть зберігатися 6 місяців.
Приготування ред.
Кращим способом приготування тюринзької ковбаси є смажити на вугіллі або на грилі, натертому беконом. Вогонь не повинен бути настільки сильним, щоб лопалася шкірка. Однак бажане деяке обвуглювання. Сосиски під час смаження іноді збризкують пивом.
Зазвичай тюринзька ковбаса подається у порізаному вигляді й з гірчицею.[6]
У культурі ред.
Для мешканців Тюрингії смажені тюринзькі ковбаски — це не просто місцева кухня. Гриль є основою культури Тюрингії. В основному для охолодження гриля використовується пиво замість води, а тип гриля — питання вибору. Гірчиця, бажано місцева, є традиційною приправою. Найчастіше використовується «природна гірчиця» від місцевої харчової компанії в Ерфурті. У деяких регіонах вживання будь-яких приправ, навіть гірчиці, є суворим табу. У східній Тюрингії найчастіше використовується гірчиця Бауцнера.[7]
У 2006 році в Хольцхаузені, частині Ваксенбурггемайнді неподалік Арнштадта, відкрився Німецький братвурстмузеум, перший музей, присвячений винятково тюрингським ковбасам.[8]
У 2016 році на щорічному Фестивалі цибулі у Веймарі, який проходив між Рош га-Шана та Йом-Кіпуром, було представлено кошерну версію тюринзької братвурсти з телятини та курятини, упакованої в козячі кишки. За словами губернатора Тюрингії, поява кошерної братвурсти викликала певну реакцію в соціальних мережах, де з'явилися коментарі, «сповнені ненависті, антирелігійних настроїв і націонал-соціалістичних штампів».[9]
США
У Північній Америці термін «тюрингер» стосується тюринзького сервелату — виду копченої напівсухої ковбаси, схожої на літню ковбасу. Її виготовляють з яловичини середнього помелу, змішують з сіллю, інгредієнтами для копчення, спеціями (зазвичай з додаванням сухої гірчиці) та молочнокислою закваскою. Після набивання у волокнисту оболонку його коптять і сушать, а потім варять. Hormel Foods Corporation і Usinger's, а також багато регіональних переробників і деякі невеликі м'ясні магазини виробляють ковбасу таким способом.
Люксембург
До того, як тюринзькі ковбаси отримали статус захищеного географічного регіону в ЄС, один із видів люксембурзьких ковбас був відомий як «тюрінгер» (Thüringer). Зараз вона називається «Lëtzebuerger Grillwurscht» (люксембурзькою: ковбаса-гриль).
Примітки ред.
- ↑ Europäische Union (Hrsg.): Veröffentlichung eines Änderungsantrags gemäß Artikel 6 Absatz 2 der Verordnung (EG) Nr. 510/2006, abgerufen am 8. Februar 2014. In: Amtsblatt der Europäischen Union
- ↑ Eintrag in der Datenbank DOOR der EU.
- ↑ Thüringer Rostbratwurst. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 22 березня 2022.
- ↑ Europäische Union (Hrsg.): Veröffentlichung eines Änderungsantrags gemäß Artikel 6 Absatz 2 der Verordnung (EG) Nr. 510/2006, abgerufen am 8. Februar 2014. In: Amtsblatt der Europäischen Union.
- ↑ Whitlock, Craig (2 грудня 2007). Germans Take Pride in the Wurst (амер.). ISSN 0190-8286. Процитовано 17 лютого 2023.
- ↑ Whtilock, Craig (2 грудня 2007). Germans Take Pride in the Wurst. The Washington Post. с. A27. Архів оригіналу за 14 червня 2020. Процитовано 20 березня 2022.
- ↑ Bautz’ner schreibt Geschichte. Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 21 березня 2022.
- ↑ «1. Deutsches Bratwurstmuseum» (in German). Freunde der Thüringer Bratwurst e.V. Retrieved 2009-03-19.
- ↑ JTA. First kosher bratwurst coming to Thuringen. www.timesofisrael.com (амер.). Процитовано 17 лютого 2023.
Література ред.
Посилання ред.
- Whtilock, Craig (2 грудня 2007). Germans Take Pride in the Wurst. The Washington Post. с. A27. Процитовано 2 грудня 2007.
- Deutsches Bratwurstmuseum (нім.). Freunde der Thüringer Bratwurst e.V. Процитовано 19 березня 2009.