Вікіпедія

Тхамлуангнангнон

карстова печера в гірському хребті Дойнангнон на півночі Таїланду

Тхамлуангнангнон (тай. ถ้ำหลวงนางนอน МФА: [tʰâm lǔaŋ nāːŋ nɔ̄ːn] — «велика печера сплячої жінки»), Тхамлуанг (тай. ถ้ำหลวง — «велика печера»), Тхамнамчам (тай. ถ้ำน้ำจำ — «печера Нам-Чам») або Тхам'яй (тай. ถ้ำใหญ่ — «велика печера») — карстова система печер у гірському хребті Дойнангнон на півночі Таїланду за 3 км від кордону з М'янмою. Розташована за 3 км на захід від траси H110, на північно-західному куті лісопарку Тхамлуанг — Кхуннамнангнон[de][1].

Тхамлуангнангнон
ถ้ำหลวง
Характеристики
Довжина10,316 км
Глибина85 м
Розташування
20°22′52″ пн. ш. 99°52′03″ сх. д. / 20.38119° пн. ш. 99.86761° сх. д. / 20.38119; 99.86761
Країна Таїланд
РегіонPong Phad
Карти розташування
Тхамлуангнангнон. Карта розташування: Таїланд
Тхамлуангнангнон

Мапа

CMNS: Тхамлуангнангнон у Вікісховищі

Опис

ред.

Геологія

ред.

Вхідна зала печери має довжину 80 метрів[1][2]. Далі проходить частково цементована кілометрова дорога, якою водять туристів. Біля кінця цієї дороги починається група зал і обвалів. Ця частина печери погано досліджена. Через кілька сотень метрів печера звужується до брудного проходу шириною 2 м і висотою 3 м. Приблизно за 1,75 км прохід робить петлю на північ перед тим як розвернутися на північ на 180°. Незабаром прохід звужується так, що в ньому можна тільки повзти; він часто залишається затопленим і в теплий сезон. Приблизно через 600 м прохід розширюється так, що можна йти. Він закінчується високим пітчем. Всього печера проходить через 10,3 км вапнякових порід і містить безліч глибоких пазів, вузьких тунелів, обвалів та сифонів. На всій довжині в печері зустрічаються сталактити і сталагміти. Через печеру проходить постійний потік води, що затікає з західного боку, протікає каналом довжиною кілька метрів і виходить через східну стіну.

Першу експедицію в основну печеру системи провели французькі спелеологи в 1986—1987 роках. Наступну експедицію провели в 2014—2015 роках британські спелеологи Верном Унсворт, Мартін Елліс, Філом Коллетт і Робом Гарпер[3][4][5].

Туризм

ред.

Печеру можна оглянути тільки з листопада по червень. Неподалік від головного входу розташовується туристичний центр з докладною картою печери, менш ніж за сотню метрів від печери є автостоянка[1]. Перший кілометр печери доступний для відвідувань з гідами з листопада по червень. Під час сезону дощів печера затоплюється і закривається для відвідувачів[2].

Від 17 липня 2018 року печеру офіційно закрили для відвідин з метою виконання відновлювальних робіт після проведення рятувальної операції. 1 листопада 2019 року відвідування печери відновлено[6].

Місцева влада подала заявку на присвоєння печері статусу національного парку загальнодержавного значення. Надалі там передбачається розміщення музею рятувальної операції і міжнародного полігону підготовки рятувальників.

Фауна[1]

ред.

Рятувальна операція 2018 року

ред.

У 2018 році 12 підлітків у віці від 11 до 17, члени юніорської футбольної команди, і їх 25-річний тренер, були заблоковані в печері на 18 днів через повені[7][8]. Їх було успішно врятовано спільною операцією таїландського уряду, армії Таїланду і групи професійних печерних дайверів з усього світу[9]. Британські дайвери Річард Стентон[en][10] і Джон Волантен[en][11] знайшли їх на мулистому виступі за 4 км від входу через дев'ять днів після їх зникнення. Зусиллями глобальної операції, освітлюваної в світових змі, їх було врятовано[12]. Всього в операції взяло участь 90 дайверів, серед них 50 іноземців[13][14]. Колишній службовець військово-морського флоту, дайвер Саман Кунан, загинув у ході місії, вичерпавши запаси кисню[15][16][17].

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в г Ellis M. The Caves of Thailand. — Lulu.com, 2018. — Т. II: The Caves of Northern Thailand. — С. 151—152. — ISBN 978-0-244-33343-0.
  2. ↑ а б ถ้ำหลวงขุนน้ำนางนอน - เชียงราย (тай.). สำนักงานนโยบายและแผนทรัพยากรธรรมชาติและสิ่งแวดล้อม, กระทรวงทรัพยากรธรรมชาติและสิ่งแวดล้อม [en]. Архів оригіналу за 5 липня 2018.
  3. ↑ Tham Luang: Tham Nang Non - Tham Lak - Date 2014-03-09. British Cave Registry. Процитовано 11 липня 2018.
  4. ↑ Tham Luang: Tham Nang Non - Tham Lak - Date 2015-02-28. British Cave Registry. Процитовано 11 липня 2018.
  5. ↑ Ellis, Martin. Thailand's Longest and Deepest Caves: A Caving Guide. — 2015. — ISBN 978-1-326-43857-9.
  6. ↑ Thai cave where football team were trapped reopens for visitors. https://www.trtworld.com (англ.) . 2 листопада 2019. Процитовано 13 листопада 2020.
  7. ↑ Cave rescue: Boys and football coach free from Tham Luang. BBC. 10 липня 2018. Процитовано 11 липня 2018.
  8. ↑ All 12 boys and coach successfully rescued from Thai cave. 11 липня 2018. Процитовано 11 липня 2018.
  9. ↑ Cave rescue: The divers who got the Thai boys out. BBC. 11 липня 2018. Процитовано 11 липня 2018.
  10. ↑ Thailand cave rescue: Meet the British hero divers who found the missing boys. Sky News. 3 липня 2018. Процитовано 11 липня 2018.
  11. ↑ Adam, Karla (3 липня 2018). Meet the British ‘A-team’ divers at the center of Thailand cave rescue. The Washington Post. Процитовано 11 липня 2018.
  12. ↑ Thailand cave rescue: The Brits who helped find the boys. BBC. 3 липня 2018. Процитовано 11 липня 2018.
  13. ↑ The Straits Times. Straits Times. 10 липня 2018. Процитовано 11 липня 2018.
  14. ↑ First 2 boys rescued from Thai cave in daring mission. Free Malaysia Today. 8 липня 2018. Архів оригіналу за 15 листопада 2020. Процитовано 11 липня 2018.
  15. ↑ Thai navy Seals pay tribute to diver who died in cave rescue. The Guardian. 6 липня 2018. Процитовано 11 липня 2018.
  16. ↑ Thailand cave rescue: Ex-navy diver dies on oxygen supply mission. BBC. 6 липня 2018. Процитовано 11 липня 2018.
  17. ↑ Sai, Mae (6 липня 2018). Thais fight water and oxygen levels in cave as diver dies. ABC News. Архів оригіналу за 13 липня 2018. Процитовано 14 липня 2018.

Література

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тхамлуангнангнон&oldid=42641827