Сталагміт

мінеральні утворення на дні печери

Сталагмі́ти (від дав.-гр. σταλαγμίτης — «крапання») — мінеральне утворення у вигляді стовпів, паль, пірамід, яке підіймається з підлоги печер або інших порожнин.

Сталагміт білого кольору
Сталактит і сталагміт, Ізраїль

ОписРедагувати

Сталагміти — натічні мінерали й мінеральні агрегати (найчастіше вапнякові, рідше гіпсові, соляні), які утворюються в печерах внаслідок того, що мінералізована вода стікає й капає. Ростуть у вигляді стовпчиків і бурульок знизу вгору назустріч сталактитам і нерідко зливаються з ними, утворюючи сталагнат. Найбільшим у світі вважається сталагміт з печери Лас Вільяс (Куба). Його висота — 63 м. У Європі найбільший сталагміт розташовано у Словаччині в Красногорській печері, його довжина 32,6 м. [1]

УтворенняРедагувати

Виникають в результаті осідання кальциту після випарювання крапель води.

Відповідна формація, на стелі печери або порожнини, має назву сталактит, вони «ростуть» разом, зустрічаються у середині, формуючи, таким чином колону.

Сталагміти можуть утворюватись на цементній підлозі, однак в природних умовах вони створюються швидше.

РізновидиРедагувати

СТАЛАГМІТ ЛАВОВИЙ — стовпоподібне тіло ефузивної гірської породи невелике за розміром, що виникає при фонтануючому виверженні низьков'язкої лави основного складу на остиглу поверхню старого лавового потоку або покриву.

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  1. Caves of Slovakia: Krasnohorska Jaskyna. Show Caves of the World (англ.). Процитовано 20 січня 2022.