Тушнова Вероніка Михайлівна
Тушнова Вероніка Михайлівна (нар. 27 березня 1911, Казань — 7 липня 1965, Москва) — російська радянська поетеса, член Спілки письменників СРСР (1946).
| Тушнова Вероніка Михайлівна | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народилася | 14 (27) березня 1911  Казань, Російська імперія | |||
| Померла | 7 липня 1965[1][2] (54 роки) Москва, СРСР ·злоякісна пухлина | |||
| Поховання | Ваганьковське кладовище | |||
| Країна |  Російська імперія СРСР | |||
| Діяльність | мовознавиця, поетеса, перекладачка, письменниця, лікарка | |||
| Alma mater | Казанський державний університет і Institute of Experimental Medicined | |||
| Мова творів | російська | |||
| Роки активності | з 1938 | |||
|
| ||||
Біографія
ред.Народилася 14 березня (27 н.с.) 1911 року в Казані в сім'ї професора медицини Казанського університету Михайла Тушнова і його дружини, Олександри, уродженої Постнікової, випускниці Вищих жіночих курсів в Москві. Там же закінчила школу. З дитинства писала вірші. Потім разом з сім'єю переїхала до Ленінграда і за бажанням батька вступила до медичного інституту. Інститут не закінчила, хоча і провчилася чотири роки. Зайнялася живописом, тоді ж почалося серйозне захоплення поезією. Вийшла заміж за відомого лікаря Юрія Розинського та народила в 1939 році доньку Наталю. Другий чоловік Тушнової — літератор, головний редактор видавництва «Дитячий світ» Юрій Тимофєєв. У 1941 році вступила до Літературного інституту ім. М. Горького, але вчитися не довелося. Почалася війна і Тушнова працювала в госпіталях. Після закінчення війни назавжди пов'язала своє життя з поезією. Невідомо, за яких обставин і коли точно познайомилася Вероніка Тушнова з поетом і письменником Олександром Яшиним (1913—1968), якого вона покохала і якому присвятила свої найпрекрасніші вірші про кохання, що увійшли в останню збірку «Сто годин щастя».
Після важкої хвороби у віці 54 років Вероніка Тушнова померла 7 липня 1965 року в Москві. Похована в Москві на Ваганьковському кладовищі. Яшин, вражений смертю Тушнової, опублікував у «Літературній газеті» некролог і присвятив їй вірші.
Загадка року народження
ред.У автобіографії та біографічних статтях роком народження Тушнової зазначено 1915 рік. Дати 1915—1965 вигравірувані на пам'ятнику на могилі Вероніки Михайлівни на Ваганьковському кладовищі, так побажала незадовго до кончини сама поетеса. Але у матеріалах Казанського літературного музею ім. М. Горького і збірнику Тушнової «За это можно всё отдать», що вийшов 2012 року в «Золотий серії поезії», упорядником якого була донька поетеси Наталія Розинська, стверджується, що Вероніка Михайлівна народилася 27 березня 1911 року. Клуб любителів поезії Вероніки Тушнової провів дослідження і знайшов виписку з метричної книги про її хрещення в 1911 році. Цю дату підтвердила і донька поетеси Н. Розинська. Також фактом того, що поетеса народилася саме у 1911 році, є закінчення Тушновою школи в 1928 році і у тому ж році вона вступила на медичний факультет Казанського університету, що у віці 13 років було ніяк неможливо.
У 2011 році в багатьох містах Росії пройшли ювілейні літературні заходи, присвячені 100-річчю Вероніки Тушнової.
Збірки поезій
ред.- 1945 — «Перша книга».
- 1958 — збірники «Пам'ять серця».
- 1961 — «Друге дихання».
- 1965 — «Сто годин щастя».
Джерела
ред.- Биография Вероники Тушновой. (рос.)
Примітки
ред.- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Русская литература XX века. Прозаики, поэты, драматурги / под ред. Н. Н. Скатов — 2005. — С. 527–529. — ISBN 5-94848-307-X