Відкрити головне меню

Андрій Петрович Турчани́нов (17791830) — російський командир епохи наполеонівських воєн, генерал-лейтенант.

Андрій Петрович Турчанинов 2-ий
рос. Андрей Петрович Турчанинов 2-й
Imperial Russian Army LtGen 1917 h.png Генерал-лейтенант
Turchaninov 2 Andrey Petrovich.jpg
Портрет А. П. Турчанінова майстерні[1] Джорджа Доу
Загальна інформація
Народження 1779(1779)
Смерть 1830(1830)
Військова служба
Роки служби 1799—1830
Приналежність Flag of Russia.svg Російська імперія
Командування
3-ій єгерський полк
(1810—1814)
Нагороди та відзнаки
Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден Святого Володимира 3 ступеня
Орден Святого Георгія
Орден «Pour le Mérite» (Пруссія)

БіографіяРедагувати

Із дворян Могилівської губернії. Батько — генерал-поручик, статс-секретар з військових питань Імператриці Катерини II. У службу вступив підпрапорщиком 27 травня 1795 в л.-гв. Преображенський полк, 6 червня 1799 отримав чин прапорщика, вже перебуваючи в рядах Єгерського батальйону.

1805 року брав участь в Аустерліцькій битві і був поранений кулею в праву ногу. У 1807 році бився з французами в Пруссії при Гутштадті, Гейльсберзі, Фрідланді. У 1808—1809 роках воював зі шведами у Фінляндії і 26 квітня 1808 нагороджений орденом Святого Георгія 4-го класу:

« у подяку за відмінну мужність і хоробрість, проявлених у битві 6 квітня проти шведських військ при с. Олькіокі, де будучи відправленим у підкріплення авангарду генерал-лейтенанта Тучкова з особливою безстрашністю і майстерністю вів свій загін проти ворога, який з великими втратами був збитий, і переслідував 15 верст до сел. Сікаюкі, зайнятого потім нашими військами. »

8 березня 1810 призначений командиром 3-го єгерського полку.

1812 року полк у складі 3-ої бригади 6-ої піхотної дивізії входив до Фінляндського корпусу Фадея Штейнгеля. У вересні разом з полком прибув до Риги і брав участь у боях при Диленкірхене, Екау, на р. Ауя, під Полоцьком, Чашниками (контужений картеччю в груди), Смолянами. У 1813 році перебував при облозі Данцига і за відмінність у бойових діях 15 вересня був підвищений в генерал-майори.

Після війни перебував при начальнику 23-ої піхотної дивізії. 8 березня 1816 призначений командиром 3-ої бригади 23-ої піхотної дивізії, потім командував 2-ою бригадою 20-ої піхотної дивізії. 6 грудня 1826 призначений начальником 22-ої піхотної дивізії. 6 грудня 1828 отримав чин генерал-лейтенанта. Комендантом Севастополя призначений 3 вересня 1829 року.

У 1830 році після чумного бунту в Севастополі по Найвищому велінню Турчанинов за «бездіяльність» був відданий під суд. По сентенції суду за легкодухість і за повне порушення усіх обов'язків по службі позбавлений чинів, орденів і розжалуваний в рядові до вислуги. Помер незабаром після рішення суду.

ПриміткиРедагувати

  1. Государственный Эрмитаж. Западноевропейская живопись. Каталог / под ред. В. Ф. Левинсона-Лессинга; ред. А. Е. Кроль, К. М. Семенова. — 2-е издание, переработанное и дополненное. — Л.: Искусство, 1981. — Т. 2. — 360 с. — С. 260, кат. № 8045.

ПосиланняРедагувати